ISBN

ISBNангл. International Standard Book Number — міжнародний стандартний номер книги) універсальний ідентифікаційний номер, що присвоюється книзі або брошурі з метою їх ідентифікації. ISBN призначений для ідентифікації окремих книг або різних видань та є унікальним для кожного видання книги (крім репринтних).

ISBN
EAN-13-ISBN-13
ISBN-13 представлений у вигляді штрихкоду EAN-13 (в даному випадку ISBN 978-3-16-148410-0)
Повна назва International Standard Book Number
Акронім ISBN
Введений 1970
Організація управління International ISBN Agency
Кількість цифр 13 (раніше — 10)
Контрольне число Контрольна сума
Приклад 978-3-16-148410-0
Веб-сайт www.isbn-international.org

Історія

ISBN було розроблено 1966 року у Великій Британії та з 1970 року ухвалено як міжнародний стандарт ISO 2108. Ідентифікаційні номери за цим стандартом були десятизначними[1].

2005 року було ухвалено переглянутий стандарт коду ISO 2108:2005[2], який сумісний із форматом EAN та має довжину 13 цифр. Для перетворення старих кодів на нові потрібно до 10-значного коду додати префікс 978, який було зарезервовано саме для книжкових видань, та перерахувати контрольний розряд за алгоритмом, передбаченим EAN. Старі (10-значні) коди перестали підтримуватися з 2007 року[3].

Метою впровадження нового формату було збільшення ємності системи ISBN (за рахунок впровадження додаткового префіксу 979) та можливість друку ідентифікаторів у вигляді штрихкоду для ідентифікації видань у торгівля. Старі 10-значні номери ISBN перетворюються на 13-значні шляхом додавання префіксу 978 та відповідного перерахування контрольної цифри.

Для присвоєння книзі номера ISBN видавництво звертається до національного агентства країни, котре уповноважене розподіляти блоки ISBN. Процедура отримання блоків ISBN платна. Після того як національне агентство призначить цьому видавництву окремий ідентифікатор та видасть заявлений блок номерів, видавництво може кодувати свою книжкову продукцію, однак не має права перепродавати або використовувати їх разом з іншим видавництвом. Кількість ISBN, що видаються окремому видавництву залежить від його річного випуску продукції.

В Україні офіційним представництвом міжнародного агентства ISBN є Книжкова палата України імені Івана Федорова[4].

Структура ISBN

Міжнародний стандартний номер книги складається з абревіатури ISBN, яка записується латинськими літерами незалежно від мови видання книги, та номера довжиною 10 або 13 цифр.

Десятизначний номер поділявся на чотири частини, відповідно, 13-значний поділяється на п'ять частин змінної довжини, котрі відокремлюються одна від іншої дефісом. Кожна частина має такі значення:

  1. префікс GS1 (978 або 979) — вирізняє номери ISBN серед номерів EAN. Префікс 978 під час друку іноді (за традицією) замінюють префіксом ISBN.
  2. Ідентифікатор мовної групи або країни. Встановлюється Міжнародним агентством ISBN. Кількість цифр залежить від річного обсягу книжкової продукції відповідної групи. Наприклад, для англомовних країн ідентифікатор групи дорівнює 0 або 1, для СРСР та країн СНД присвоєно ідентифікатор 5. Україна, крім ідентифікатора групи СНД, також має свої окремі ідентифікатори 966 та 617. Повний перелік груп доступний на сайті організації[5].
  3. Ідентифікатор видавництва. Цей ідентифікатор призначається національним агентством ISBN країни для кожного видавництва. Видавництвам, що мають найбільший обсяг книжкової продукції, видаються ідентифікатори з меншою кількістю знаків, а малим видавництвам навпаки — призначають довгі ідентифікатори (до семи знаків).
  4. Ідентифікатор книги. Це порядковий номер, який видавництво призначає для своїх книг. Кількість цифр цього ідентифікатора залежить від кількості цифр ідентифікатора видавництва: чим більше останній, тим меншій кількості книг видавництво може присвоїти номер ISBN.
  5. Контрольна цифра. Остання цифра (або літера Х, що позначає число 10) в номері ISBN, що дозволяє перевірити його правильність. Номер ISBN вважається правильним, якщо сума добутків дев'яти цифр номера з ваговими коефіцієнтами від 10 до 2 та контрольної цифри ділиться на 11 без залишку[джерело?].
Приклад:
ISBN 5-02-013850-9
     | |     |   |
     | |     |   +-- контрольна цифра
     | |     +------ порядковий номер книги в видавництві - 13850
     | +------------ видавництво "Наука"
     +-------------- книга видана в СРСР

Методи обчислення контрольної цифри

Контрольну цифру 10-значного номера ISBN можна обчислити двома еквівалентними методами.

У першому методі[6] сума добутків цифр номера та контрольної цифри повинна ділитись на 11 без залишку. Для визначення контрольної цифри кожна цифра, що входить в номер, помножується на відповідний ваговий коефіцієнт (від 10 до 2). Контрольна цифра визначається як різниця між сумою отриманих добутків та найближчим більшим числом, що ділиться на 11 без залишку. Якщо отримана контрольна цифра дорівнює 10, то в повному номері ISBN вона позначається римською цифрою «X».

Приклад:
ISBN 5-02-013850-?
  5  0  2  0  1  3  8  5  0  -  цифрова частина
 10  9  8  7  6  5  4  3  2  -  вагові коефіцієнти
 50  0 16  0  6 15 32 15  0  -  добутки цифр на вагові коефіцієнти

 50 + 0 + 16 + 0 + 6 + 15 + 32 + 15 + 0 = 134.
 Наступне ціле число кратне 11 це 143 = 11*13, тому
 143 – 134 = 9               -  контрольна цифра

Повний номер: ISBN 5-02-013850-9.

У другому методі кожна цифра помножується на номер своєї позиції, що нумеруються зліва направо починаючи від одиниці. Далі отримані добутки додаються та від цієї суми віднімається найближче менше число, що ділиться на 11 без залишку.

Приклад:
ISBN 5-02-013850-?
 5  0  2  0  1  3  8  5  0  -  цифрова частина
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  -  номер позиції
 5  0  6  0  5 18 56 40  0  -  добутки цифр на номери її позицій

 5 + 0 + 6 + 0 + 5 + 18 + 56 + 40 + 0 = 130,
 130 = 11*11 + 9             -  контрольна цифра = 9

Повний номер: ISBN 5-02-013850-9.

Оскільки 11 є простим числом, то така схема обчислення контрольної цифри забезпечує виявлення будь-якої одиничної помилки (наприклад у випадку коли буде пошкоджена одна цифра або будь-які дві цифри будуть переставлені).

Див. також

Джерела

  1. ISO 2108:1978 - International standard book numbering (ISBN) : [англ.]. — 2. — 1978. — November.
  2. ISO 2108:2005 - International standard book number (ISBN) : [англ.]. — 4. — 2005. — June.
  3. Katie Bird (17 June 2005). ISO's successful ISBN book identification standard renewed for 21 st century. Архів оригіналу за 23.02.2018. Процитовано 22.05.2017.
  4. National ISBN Agencies » Find an agency. International ISBN Agency. Процитовано 2018-11-27.
  5. ISBN Ranges. International ISBN Agency. Процитовано 2018-11-27.
  6. About ISBN. R.R. Bowker LLC. 2014. Процитовано 22.05.2017.

Посилання

J2000.0

J2000.0 — назва епохи в астрономії.

Точне значення за юліанським датуванням — 2451545,0 TT (Земний час), або полудень 1 січня 2000 року. Ці дата і час еквівалентні:

11:59:27,816 1 січня 2000 року TAI

11:58:55,816 1 січня 2000 року UTC.

Аланін

Алані́н — хімічна сполука природного походження, замінна амінокислота, що є важливим джерелом енергії для різних органів, зміцнює імунну систему шляхом участі в обміні цукрів та органічних кислот. L-ізомер цієї кислоти входить до складу білків.

Неполярна амінокислота. Аланін — друга (після лейцину) по розповсюдженості амінокислота, яка часто входить в спіральні фрагменти білків. Кодується чотирьма кодонами (GCU, GCC, GCA та GCG). Найпростіша з оптично активних амінокислот.

Велика піввісь

Велика піввісь (для еліптичних орбіт) — половина великої осі еліпса. Велика вісь проходить через обидва фокуси еліпса та дві його вершини.

В окремому випадку кола велика піввісь тотожна радіусу.

Поняття має широке застосування в астрономії як один із визначальних параметрів орбіт небесних тіл.

Довжина великої півосі еліпса пов'язана із довжиною малої півосі через ексцентриситет і половину довжини хорди, що проходить через фокус , і це співвідношення є наступним:

Водойма

Водо́йма, водоймище (англ. still waters, нім. Stillgewässer n — «спокійні води») — природне або штучне заглиблення в земній поверхні, де збирається та затримується вода; безстічний або зі сповільненим стоком поверхневий водний об'єкт (озеро, водосховище, ставок).

В широкому розумінні до водойм відносять і моря та океани.

Деякі гідрологи до водойм відносять також болота.

Водойми виникають за наявності замкнутих котловин, коли притік води в них переважає над випаровуванням, відтоком та фільтрацією в підземні водні горизонти.

Глутамінова кислота

Глутамі́нова кислота́ (α-аміноглутарова кислота; Glu, E) — аліфатична α-амінокислота. Зустрічається у всіх організмах у вільному вигляді (в плазмі крові разом з глутаміном становить близько 1/3 всіх вільних амінокислот) та у складі білків. Була вперше виявлена у глютені пшениці, через що і отримала свою назву.

In vivo глутамінова кислота синтезується із α-оксоглутарової кислоти - проміжного продукту циклу Кребса.

Глутамінова кислота (харчова добавка E620) та її солі (глутамат натрію Е621, глутамат калію Е622, диглутамат кальцію Е623, глутамат амонію Е624, глутамат магнію Е625) використовуються як підсилювачі смаку в багатьох харчових концентратах і консервах.

Енциклопедія історії України

Енциклопе́дія істо́рії Украї́ни (ЕІУ) — десятитомна чорно-біла ілюстрована енциклопедія з історії України. Видана українською мовою в 2003—2013 роках у Києві, у видавництві «Наукова думка» під егідою Інституту історії України Національної академії наук України, під головуванням Валерія Смолія.

Клас (біологія)

Клас (лат. classis) — один з основних рангів біологічної класифікації.

Іноді використовуються також похідні ранги: надклас, підклас і інфраклас. У ієрархії таксономічних категорій клас стоїть нижче за тип і вище за ряд (у зоологічній систематиці) та нижче за відділ і вище за порядок (у ботанічній систематиці).

Наприклад, ряди Хижі, Гризуни та інші відносять до класу Ссавці. Класи об'єднують у типи. Наприклад, класи Птахи і Ссавці — це класи типу Хордові.

Молекулярна маса

Молекуля́рна (фо́рмульна, відносна) ма́са, також молекулярна вага — маса молекули, виражена в атомних одиницях маси. Дорівнює сумі мас усіх атомів, що входять у дану молекулу. За молекулярну масу часто беруть середню масу молекули з урахуванням ізотопного складу всіх елементів, що утворюють хімічну сполуку.

Музичний альбом

Муз́ичний альбо́м, а́удіоальбо́м — запис або набір записів, збірка музичних композицій, випущених разом, у єдиному стандартному форматі, на носії доступному для відтворення на популярних аудіопрогравачах.

Населення

Насе́лення — сукупність людей, що постійно живуть у межах якоїсь конкретно вказаної території (районі, місті, області, частини країни, країні, континенту чи всієї земної кулі тощо). Наука, яка вивчає розмір, структури, динаміку руху і розвиток населення, зветься демографією.

Населення з точки зору демографії має статеву, вікову, соціальну, етнічну (та ін.) структури.

Процеси народження, старіння, смертності, зміни генерацій — у демографії звуться природним рухом населення. На відміну від нього — міграція називається механічним рухом населення.

Нахил орбіти

На́хил орбі́ти — характеристика орієнтації орбіти небесного тіла в просторі; двогранний кут між площиною цієї орбіти і головною координатною площиною (площиною екліптики — для тіл, що обертаються навколо Сонця, площиною екватора — для штучних супутників Землі). Нахил орбіти — один з шести основних параметрів орбіти. Зазвичай позначається літерою i (від англ. inclination). Нахил вимірюється в градусах, мінутах і секундах.

Плутино

Плути́но — в астрономії — транснептуновий об'єкт, що перебуває в орбітальному резонансі 2:3 із Нептуном. Тобто, плутино робить два оберти навколо Сонця за той самий час, що Нептун робить три. Назву «плутино» утворено від назви карликової планети Плутон, яка рухається орбітою, що потрапила в цей резонанс. Термін стосується лише орбітального резонансу й не має стосунку до інших фізичних характеристик.

До цього класу включено сам Плутон, його супутники, Орк, Іксіон, Гуйя, Радамант, 1998 SN165 та ще близько чверті об'єктів Пояса Койпера, що утворюють його внутрішню частину.

Подінців'я

Подінців'я, або Придінців'я — природний регіон, що відповідає сточищу річки Сіверський Донець.

Район

Райо́н (лат. rayon — «окіл, округ») — землеуправлінська одиниця.

Стандартна зоряна величина

Стандартна зоряна величина (для тіл Сонячної системи) — видима зоряна величина, яку мало б тіло Сонячної системи (планета, комета, астероїд, супутник тощо) у протистоянні з Сонцем (коли фазовий кут дорівнює 0°), а відстань тіла до Сонця і до спостерігача становить 1 астрономічну одиницю.

Позначається V(1,0) або H.

Англійською мовою стандартна зоряна величина називається «absolute magnitude», що збігається з англійською назвою абсолютної зоряної величини. Щоб відрізняти її від абсолютної зоряної величини, до англійської назви зазвичай додають літеру H.

Супутник

Супутник — небесне тіло, яке рухається навколо планети або зорі. Запущені людиною у космос із дослідницькою метою пристрої, апарати або снаряди, які рухаються за інерцією навколо небесного тіла, називають штучними супутниками. З плином часу під дією гравітації Землі вони втрачають свою швидкість та входять у атмосферу.

Прикладом природного супутника є Місяць, який обертається навколо планети Земля.

Тіссеранів параметр

Тіссеранів параметр (англ. Tisserand’s parameter) чи Тіссеранів інваріант — комбінація елементів орбіти, що застосовується в обмеженій задачі трьох тіл. Названо на честь французького астронома Фелікса Тіссерана (1845–1896).

Фосфопротеїни

Фосфопротеїни — складні білки, хімічно зв'язані із однією або кількома фосфатними групами, що приєднуються до них в процесі фосфорилювання. Ці білки мають дуже важливе значення для життєдіяльності всіх організмів і включають велике число білків, залучених у сигнальні шляхи, наприклад рецептори Fc, Ulk, кальцінейрини і урокортини.

Цистеїн

Цистеї́н — одна з амінокислот, L-ізомер якої входить до складу білків. Надзвичайно важливий для формування третинної структури білків завдяки здатності утворювати дисульфідні містки й фіксувати наближеними у просторі ділянки протеїну віддалені по послідовності. Цистеїн — аліфатична амінокислота, яка містить SH-групу. Позначення: Cys, C. Кодони: UGU, UGC.

Стандарти ISO за номером
1–9999
10000–19999
20000+
Міжнародні стандарти нумерування

Іншими мовами

This page is based on a Wikipedia article written by authors (here).
Text is available under the CC BY-SA 3.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.