Шіло

Шіло (івр. שִׁילֹה‎, лат. Silo) — місто згадане у Старому Завіті в якому у часи епохи Суддів, у другій половині II тисячоліття до н. е., перебувала Скинія Завіту (Нав. 18:1). Шіло Розташовувався на схід від дороги, що веде з Шхема в Бет-Ел : «…Ось буває рік-у-рік свято Господнє в Шіло, що на північ від Бет-Елу, на схід сонця від дороги, що провадить з Бет-Елу до Сихему, і з півдня від Левони.»(Суд. 21:19). Місце ідентифікується із Шірбет Селун, 16 км на північ від Бет-Елу на Західному березі ріки Йордан.

Figures The erection of the Tabernacle and the Sacred vessels
Підняття Скинії Завіту

Старий завіт

Згідно з книгами Ісуса Навина та Суддів у перші десятиліття після зайняття Ханаану задовго до Єрусалиму, для ізраїльтян у Шіло був релігійний та політичний центр. У Шіло довгий час перебувала Скинія з ковчегом і вівтарем для жертвопринесення: «І була зібрана вся громада Ізраїлевих синів до Шіло, і вони помістили там скинію заповіту, а перед ними був здобутий Край.» (Нав. 18:1). Відповідно Шіло став першою релігійною столицею Ізраїлю.

Скинія перебувала в Шіло близько трьохсот років (13-11 ст. до н.е). На свята Песах, Шавуот і Суккот сюди приходили євреї з усієї країни. Центр у Шіло об'єднував племена ізраїльського народу в єдиний союз.

У Шіло ж стався остаточний розподіл завойованого краю між сімома племенами, що ще не визначилися із своїми володіннями: «І сказав Ісус до Ізраїлевих синів: Аж доки ви будете лінуватися піти посісти той Край, що дав вам Господь, Бог ваших батьків? Дайте від себе по три мужі на плем'я, і я пошлю їх. І вони встануть, і будуть ходити по Краю, і опишуть його за їхнім спадком, та й прийдуть до мене. І вони поділять його собі на сім частин. Юда стане на своїй границі з півдня, а Йосипів дім стане на своїй границі з півночі. А ви опишете той Край, сім частин, і принесете описа мені сюди, а я кину вам жеребка тут перед лицем Господа, Бога нашого.»(Нав. 18:3-6).

В Епоху Суддів Шіло не уникнув ідолопоклонства: «І поставили Данові сини того різьбленого боввана в себе, а Йонатан, син Ґершома, Манассіїного сина, він та сини його були священиками для Данового племени аж до дня виходу на вигнання того краю. І поклали вони в себе Михиного різьбленого боввана, що зробив він, і він був у них по всі дні буття Божого дому в Шіло.» (Сд. 18:30-31).

Перша книга Самуїла детально розказує про священика скинії в Шіло по імені Ілій. Він виховав тут при скинії свого наступника, пророка Самуїла, що став духовним вождем єврейського народу, і помазав на царство Саула і царя Давида. « А Господь далі показувався в Шіло, бо Господь явився був у Шіло Самуїлові в слові Господньому.» (1 Сам. 3:21).

Упадок міста

Вперше місто зруйноване філистимлянами у 1050 до н. е. , тоді ж була захоплена Скинія Завіту (1 Сам. 4:10-11). Пізніше, після побудови Храму в Єрусалимі, Шіло назавжди втратив своє центральне значення, хоча і вшановувався як стародавній культовий центр. У часи після епохи Суддів, є лише декілька епізодів у Старому Завіті в яких згадується це місто. Після смерті Соломона, священики Шіло намагалися відродити роль свого міста, але навіть при розколі країни духовний центр північного царства Ізраїлю влаштувався в Бет-Елі і Дані. А у 721 році до н. е. Шіло, як і інші міста Ізраїлю, було зруйноване ассирійцями.

Посилання

Шіло у jewishencyclopedia.com (англ.)

Джерела

  • Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.

Координати: 32°03′20″ пн. ш. 35°17′22″ сх. д. / 32.0557028° пн. ш. 35.2895361° сх. д.

2011 у кіно

Події в кіно у 2011 році.

2011 рік в кіно є 123 роком в історії світової кінематографії. Він характеризується виходом в прокат найбільшої кількості фільмів-сиквелів — 27.

Ілій

Ілій (івр. עלי‎ — високий, обдарований) — біблійний персонаж Епохи Суддів, був священиком (1 Сам. 1:9) та протягом сорока років суддею Ізраїля (1 Сам. 4:18).

Андре Шіло

Андре Шіло (фр. André Chilo; 5 липня 1898, Бордо — 3 листопада 1982, Баркюс) — французький регбіcт, легкоатлет; здобув срібну медаль у змаганні з регбі на літніх Олімпійських іграх 1920, які проводились в Антверпен; чемпіон Франції 1922 року.

Анна Пророчиця (Старий Завіт)

Анна Пророчиця (івр. חנה‎, hannāh, «повна ласки») — дружина Елкана, мати пророка Самуїла .

Анна була одною з двох дружин Елкана — чоловіка з племені Левія та проживала разом із чоловіком у Раматаїмі. Анна сильно тужила, що не мала дітей і багато молилася Богу. Одного разу в Шіло, вона молилася, впавши перед Господом, і промовила обітницю Богу, що як Він дасть їй сина, то син її стане назореєм. Первосвященик Елі, побачивши як ворушаться її губи, прийняв Анну за п'яну і докоряв їй. Але Анна розповіла йому про своє горе, і Елі вимовив: «Іди в мирі, й нехай Бог Ізраїля дасть тобі те, про що його благала» .

Після цього вона зачала і народила Самуїла («випрошений у Господа»). Коли хлопчик підріс, його відвели в Шіло до Елі і присвятили Господу. Самуїл залишився при Скинії служити Господу. Згодом Анна мала ще трьох синів і двох дочок.

Перші 10 віршів другої глави Першої Книги Самуїла є записом її пісні хвали Господу за те, що Він відповів на її молитву. Анна також вважається пророчицею, тому що в цьому біблійному фрагменті вона пророкує і грядучого Помазаника та наступний Суд Божий.

Антипатрида

Антипатри́да (грец. Ἀντιπατρίς) — стародавнє місто, збудоване Іродом Великим й назване на честь його батька Антипатра Ідумеянина. Розташовувалась між Кесарією Приморською та Лодом, на римському шляху з Кесарії до Єрусалима.

Антипатриду було засновано 35 року до н. е. на місці біблійського Афека, назва якого походить від івритського слова «потік».

Ахія

Ахія з Шіло (івр. אחיה‎‎) — пророк часів Соломона.

Розповідь про пророка Ахію міститься в Першій книзі царів. Цар Соломон зайнявся розбудовою Єрусалима, його мурів та Храму. Фінансування проводилося через збільшення податків, що у свою чергу приводило до соціальної напруги. Синкретизм Соломона з культом Молоха та Астарти привів до численних повстань та поширення противників його царювання. Ахія виступив проти нього та помазав на царство Єровоама I.

Це привело до того, що 10 із 12 племен Ізраїля після смерті Соломона перестало визнавати за царя наступника Соломона — Ровоама. Таким чином Десять колін Ізраїлевих не визнали над собою його владу і об'єдналася під владою Єровоама I, утворивши в північній частині до цього єдиного Ізраїльського царства Північно-Ізраїльське царство. Племена Юди і Веніамина залишилися вірні роду Давида і утворили державу з центром у Єрусалимі, відому згодом як Юдейське царство. Таким чином Ахія був першим пророком, що виступив проти царської династії. Проте з побоювання перед можливим об'єднанням єврейського народу під владою царя Юдейського царства Ровоама, помазаний Єровоам I всіляко прагнув до відчуження свого народу від Єрусалима, з його Храмом. Апогеєм його політики стала релігійна реформа. На кордоні з Юдейським царством в Бет-Елі і на півночі Ізраїльського царства в Дані були встановлені ідоли золотих тельців, причому він сам здійснював їм жертвопринесення.

Коли захворів син Єровоама І — Авія, дружина Єровоама відвідала Ахію. Він їй напророкував смерть сина і винищення всього роду, що пізніше підтвердилось при захопленні влади Ваасою.

Бангкок

Бангко́к (тайська назва — Крунтхепмаганакхон, або скорочено Крунтхеп; з тайськ. กรุงเทพมหานคร) — столиця та найбільше місто Таїланду, один з провідних фінансових та економічних центрів Південно-Східної Азії та одне з найбільших міст світу (22 місце). Місто розташоване на річці Чаопхрая, неподалік узбережжя Сіамської затоки. Порт на річці Чаопхрая.

Місто, з прилеглими територіями, утворює окрему адміністративну одиницю Таїланду — метрополію Бангкоку. Площа метрополії становить 1 568,7 км².

Населення міста становить 8 160 522 особи (2007; 6,6 млн осіб в 2005; 6,4 млн осіб в 2000), хоча в агломерації воно сягає близько 15 мільйонів осіб.

Мер міста, він же і губернатор метрополії — Апірак Косайотхін (з 2004 року).

В місті знаходиться штаб-квартира СЕАТО, організації держав Південної Азії.

Бет-Ел

Бет-Ел, Бетел — (івр. בֵּית אֵל‎, Бейт-Эль — букв. «дім Бога») — місце, що згадується в Біблії і знаходиться у 17 км північніше Єрусалиму та 16 км південніше від Шіло. Місцезнаходження Бет-Елу визначене у Книзі Суддів таким чином : "…Ось буває рік-у-рік свято Господнє в Шіло, що на північ від Бет-Елу, на схід сонця від дороги, що провадить з Бет-Елу до Сихему, і з півдня від Левони." (Сд. 21:19).

Епоха Суддів

Епоха Суддів (1244 р. до н. е. — 890 р. до н. е.) — епоха, що відповідає пізній Бронзовій добі та охоплює період біблійної історії від смерті Ісуса Навина до руйнування скинії завіту в Шіло. Після завоювання Ханаану Ісусом Навином аж до формування першого Ізраїльського царства (бл. 1150—1025 до н. е.) племена ізраїльтян утворили конфедерацію. У них немає центрального уряду, що міг існувати в цій конфедерації, і під час кризи, людей вели Ad hoc авторитетні лідери, відомі як судді (шофтім).

Ефраїм

Ефраїм (Єфрем, івр. אֶפְרָיִם‎ — Ефраїм) — молодший син Йосипа від єгиптянки Оснат з Геліополя (Бут. 46:20). Народився в Єгипті, ще до приходу роду Якова із Ханаану і усиновлений престарілим Яковом (Бут. 48:5).

Старші діти Ефраїма загинули в міжусобних зіткненнях з жителями Гату, після чого у Єфрема народився ще син, який отримав на згадку про братів ім'я Берія — «син горя» (1 Хр. 7:23). Всього, Перша книга хроніки перераховує 18 синів Єфрема (імена деяких з них повторюються) і дочку Шееру, яка «збудувала Бет-Орон нижній і верхній і Уззен-Шееру» (1 Хр. 7:24).

Ефраїм є родоначальником одного з Дванадцяти племен Ізраїля — коліна Ефраїма, яке отримало в спадок землі центрального Ханаану (південна Самарія), включаючи міста Шіло, Сихем і Бет-Ел (1 Хр. 7:28). При заселенні Ханаану, мужі Ефраїмові стали компактно жити з ханаанеями, беручи з них данину (Нав. 16:10).

У епоху Суддів ізраїльське ополчення на чолі з суддею Їфтахом під час міжусобної війни винищило на берегах Йордану близько 42 тис. людей Ефраїма (Суд. 12:4-7). Перший цар північного ізраїльського царства — Єровоам I, походив з роду Ефраїма.

Ефраїмове плем'я згодом віддалилися від ізраїльтян, і як було пророковано Осією, асимільоване ассирійцями: « А Єфрем став, як голуб, нерозумний, немудрий: закликають в Єгипет, а йдуть в Ассирію. Як підуть вони, розтягну Свою сітку над ними, стягну їх додолу, мов птаство небесне, за злобою їхньою Я їх караю.» (Ос. 7:11-12).

Мале Сракане

|Lat_dir|Розмір зображення|Площа заток|Підпис зображення|Lon_dir

Мале Сракане (хорв. Male Srakane) — назва острова в хорватській частині Адріатичного моря, належить до Приморсько-Ґоранської жупанії .

Адміністративно належить місту Малі-Лошинь.

Перша книга Самуїла

Пе́рша кни́га Самуї́ла — книга Старого Завіту та книга єврейської канонічної Біблії (Танаху) і третя в її розділі так званих ранніх пророків. Спочатку єдина книга з Другою книгою Самуїла, в Септуагінті і в Вульгаті, вона була розділена з практичних причин на дві книги, що отримали назву I і II (з чотирьох) книг Царств — Перша книга Самуїла (або Перша книга царів — у східних церквах) та Друга книга Самуїла (або Друга книга царів — у східних церквах). У єврейських рукописах Біблії текст розглядався як єдина книга, і лише з появою друкованої Біблії у XV ст. стався поділ на I і II книгу Самуїла, який пізніше і увійшов у єврейську традицію. Назва книги в єврейському каноні не передбачає авторство Самуїла, а очевидно дана тому, що Самуїл — перша значна особистість, що з'являється в оповіданні.

Книга Самуїла — історичний документ першорядної важливості для розуміння подій, що призвели до становлення монархії. Також з середніх віків поділена на 31 главу.

Псалом 131

Псалом 131 (у масоретській нумерації — 130) — 131-й псалом із п’ятої книги Книги Псалмів. Як й інші псалми, починаючи з псалому 119 і закінчуючи псаломом 133, цей псалом починається словами «Висхідна пісня» («Shir Hama'a lot»). Він — найдовший з 15 псалмів, які починаються цими словами. Перекладений таким чином термін, ймовірно, позначає «сходи», що символізують сходи до Єрусалимського храму. На цій основі з тлумачення випливає, що ці псалми співали під час паломництва до Єрусалиму.

Расінг 92

«Расінг 92» (фр. Racing Métro 92) — французький регбійний клуб, гравець вищого дивізіону національного чемпіонату. Команда базується в передмісті Парижу О-де-Сен і проводить домашні матчі на стадіоні Ів дю Мануар, (Коломб). Клуб появився в 2001 році в результаті злиття двох команд Расінг Клаб де Франс, та команди US Métro. Число «92» — номер департаменту О-де-Сен, який надає клубові фінансову підтримку. Команда бере участь у Топ 14 з 2009 року.

Тулуза (регбійний клуб)

Стад Тулузен (фр. Stade Toulousain) або просто Тулуза (фр. Toulouse) — один з найсильніших регбійних клубів Франції та Європи. Команда, яка виступає в Топ 14, є чотириразовим (1996, 2003, 2005, 2010) переможцем кубка Хайнекен — престижного європейського трофея. За цим показником Французи перевершують будь-який інший колектив Старого Світу. Двічі Тулуза програвала в фіналі кубка: в 2004 р сильнішими виявилися Лондон Воспс, а в 2008 р — Ірландці з Манстера. На внутрішній арені клуб також утримує рекорд за кількістю перемог в чемпіонаті — 19. Гравці «Стад Тулуза» традиційно складають основу збірної Франції.

Домашні матчі клуб проводить на Стад Ернест-Валлон. При цьому найбільш значущі зустрічі проходять на арені Стад де Тулуз. Команда виступає в червоному, чорному і білому кольорах.

Червоний дракон

Червоний дракон — це роман американського письменника Томаса Гарріса, вперше опублікований у 1981 році. Роман знайомить читачів з головним героєм — доктором Ганнібалом Лектором, блискучим психіатром та серійним вбивцею-канібалом. По роману був знятий фільм, який був схвалений критиками і став культовим.

Після того як Гарріс написав продовження до роману — «Мовчання ягнят», в 1988 році (який перетворився у найуспішніший фільм в 1991 році), Червоний дракон знайшов нових читачів. Другий сиквел «Ганнібал», був опублікований в 1999 році і адаптований у фільм в 2001 році. В обох фільмах роль Ганнібала Лектора зіграв Ентоні Гопкінс, за яку він отримав Оскара за найкращу чоловічу роль в 1991 році. Через успіх другого і третього фільму, Червоний Дракон був перероблений у фільм режисера Бретта Ратнера в 2002 році, цього разу маючи назву оригінального роману і з Хопкінсом у ролі Лектора.

Назва відсилає до картини «The Great Red Dragon Paintings» Вільяма Блейка, а сам письменник згадує назву «The Great Red Dragon & The Woman Clothed With The Sun» описуючи при цьому іншу картину серії «The Great Red Dragon & The Woman Clothed In Sun».

Шило (значення)

Шило — інструмент

Шило (округ Гарріс, Джорджія)

Шило (англ. Shiloh) — місто (англ. city) в США, в окрузі Гарріс штату Джорджія. Населення — 445 осіб (2010).

Шіло (значення)

Шіло (івр. שִׁילֹה‎, лат. Silo) — місто, згадане у Старому Завіті.

Андре Шіло (фр. André Chilo; 5 липня 1898 Бордо — 3 листопада 1982 Баркюс) — французький регбіcт.

Іншими мовами

This page is based on a Wikipedia article written by authors (here).
Text is available under the CC BY-SA 3.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.