Студентський гуртожиток

Студе́нтські гурто́житки (жарг. гуртяга, общага) вищих навчальних закладів призначені для проживання на період навчання іногородніх студентів, слухачів, курсантів, асистентів-стажистів, інтернів, клінічних ординаторів, аспірантів, ад'юнктів, докторантів тощо (далі — студенти), а також студентів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за умови відсутності в них іншого місця проживання. Іноземні громадяни, які навчаються в цьому вищому навчальному закладі, розміщуються в гуртожитках на загальних підставах, якщо інше не передбачено контрактом або іншими нормативно-правовими актами.

Вільні кімнати в гуртожитках можуть використовуватися керівництвом вищого навчального закладу за погодженням з органами студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією студентів для створення відокремленого готелю.
У гуртожитки можуть бути поселені іногородні Студенти заочної форми навчання на період проведення екзаменаційної сесії, іногородні абітурієнти на період проведення вступних випробувань, а також абітурієнти з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за умови відсутності в них іншого місця проживання.

Поселення студентів до студентських гуртожитків здійснюється рішенням керівника вищого навчального закладу за погодженням з органами студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією студентів на підставі ордерів відповідно до Житлового кодексу України. При поселенні укладається угода (контракт) на проживання.

Під гуртожитки надаються спеціально збудовані або перебудовані з цією метою будинки. Не допускається розміщення житлових приміщень для проживання Студентів у підвалах, мансардах і цокольних поверхах. Студентські гуртожитки можуть створюватись в орендованих будинках (приміщеннях), що пристосовані під гуртожиток.

Студентські гуртожитки можуть бути об'єднані в студентські містечка.

Гуртожитки можуть бути:

  • для проживання окремих осіб (житлові приміщення перебувають у загальному користуванні декількох осіб, які не перебувають між собою в сімейних стосунках);
  • для проживання сімей студентів (житлові приміщення, що складаються з однієї або декількох кімнат, перебувають у користуванні однієї сім'ї).

У гуртожитках для проживання окремих осіб у разі потреби можуть виділятися приміщення для проживання студентів, що перебувають у шлюбі. Ці приміщення мають розташовуватись в окремих секціях гуртожитку.

Гуртожитки можуть поділятись на чоловічі, жіночі, загального проживання, пансіонатного або готельного типу, з самообслуговуванням і самоврядуванням залежно від умов проживання, що визначається керівництвом вищого навчального закладу і погоджується з органами студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією студентів.

У гуртожитку повинні забезпечуватись необхідні умови для проживання, самостійної навчальної роботи, відпочинку, фізичної культури, виховної роботи. Приміщення санітарно-побутового призначення виділяються і оснащуються згідно з чинними санітарними нормами та правилами утримання гуртожитків.

Розміщення студентів у гуртожитках та виселення з них, умови проживання, права і обов'язки визначаються Положенням про студентський гуртожиток вищого навчального закладу, розробленим у вищому навчальному закладі на підставі цього Положення за погодженням з органами студентського самоврядування та первинною профспілковою організацією студентів.

У гуртожитках, де проживають студентські сім'ї з дітьми, мають бути відведені місця для зберігання дитячих візків, іграшок тощо, приміщення для тимчасового перебування дітей та їхніх ігор.

Культурні заходи в гуртожитках здійснюються відповідно до плану, який розробляється органами студентського самоврядування і погоджується з керівництвом вищого навчального закладу. Усі заходи повинні закінчуватись до 23-00.

Вартість місця проживання в гуртожитку складається з вартості його утримання та вартості обов'язкових побутових послуг, що надаються студентам, які проживають у гуртожитку. Конкретний розмір оплати за проживання в гуртожитках установлюється керівництвом вищого навчального закладу і розраховується відповідно до законодавства, тарифів, порядку розрахунків за комунальні послуги залежно від рівня комфортності житла.

У 2007 році за ініціативи міністра освіти Станіслава Ніколаєнка створено державну програму упорядкування студентських гуртожитків «Студенстький та учнівський гуртожиток».

Sharp Hall Dorm Room
Типова кімната в студентському гуртожитку США.

Див. також

Інститут Св. Петра Могили

Інститу́т св. Петра́ Моги́ли (англ. St. Petro Mohyla Institute) — українська православна установа, заснована у 1916 у місті Саскатун з метою задоволення освітніх запитів дітей українських емігрантів та їх нащадків. Інститут — студентський гуртожиток і культурний центр для україноканадської студіюючої молоді.

Бехтеревський провулок

Бе́хтеревський прову́лок — провулок в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Кудрявець. Пролягає від вулиці Січових Стрільців до Покровського монастиря.

Вулиця Колесси (Львів)

Вулиця Коле́сси — вулиця в Галицькому районі Львова, у місцевості Цитадель. Сполучає вулиці Коперника та Грабовського.

Прилучається вулиця Венеціанова.

Гуртожиток

Гурто́житок, у його попередньому задумі, був призначений для тимчасового, сукупного проживання учнів, студентів, працівників підприємств, як тимчасових, так і постійних «молодих спеціалістів» за направленнями навчальних закладів. Бувають малосімейні гуртожитки та холостяцькі гуртожитки, які раніше мали назву «молодіжних», розділяються на «чоловічі» та «жіночі». З розвалом Радянського Союзу мешканці у гуртожитках залишились надовго, тому статус «молодіжних» існує лише формально. Слід також розрізняти:

студентські гуртожитки, робітничі гуртожитки та гуртожитки нелегалів. Як правило, площа у гуртожитках розподіляється з нормативу 6 м² на одного мешканця (так зване «ліжко-місце»). Для м. Київ: 5 м² на одну особу. У одній кімнаті може проживати різна кількість людей залежно від площі кімнати та цих нормативів. Рівень комфорту в гуртожитках є достатньо низьким і залежить від конкретних умов.

У Середньовіччі гуртожитки при університетах для бідних студентів (а в Росії — при духовних училищах й семінаріях до 1917 року) називалися бурсами.

Зі зміною суспільно-політичного ладу в Україні гуртожитки для багатьох українців стали постійним місцем проживання без надії на одержання іншого житла.

Керівники багатьох підприємств гуртожитки дуже часто перепродають, а мешканців намагаються виселяти, попередньо позбавляючи комунальних послуг, що призводить до масових протестних акцій, завдяки яким в останні роки відбулись суттєві зміни у законодавстві України стосовно гуртожитків. Кімнати в гуртожитках, які не належать до житлового фонду соціального призначення, навчальним закладам та знаходяться у комунальній власності дозволено приватизувати мешканцям, що у них проживають. Слід також зазначити, що переважна кількість робітничих гуртожитків знаходиться у статутних фондах акціонерних товариств або має відомче підпорядкування. У таких будинках мешканці не мають права на приватизацію займаних помешкань.

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» (1992)

Про затвердження Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян (2009), за яким гуртожитки розподіляються на два основних типи коридорні та блочні.

Постанова Ради Міністрів Української РСР «Про затвердження ставок плати за проживання в гуртожитках підприємств, організацій і установ, підпорядкованих раднаргоспам, міністерствам, відомствам і місцевим Радам Української РСР» (1965)

Гікорі Дікорі Док (роман)

«Гікорі Дікорі Док» (англ. Hickory Dickory Dock) — детективний роман Агати Крісті, написаний в 1955 році і вперше опублікований у тому ж році видавництвом Collins Crime Club. Роман із серії про Еркюля Пуаро. Назва походить від дитячого віршика «Гікорі Дікорі Док» (англ. Hickory Dickory Dock).

Дніпровський національний університет залізничного транспорту

Дніпровський націона́льний університе́т залізни́чного тра́нспорту імені академіка Всеволода Лазаряна — вищий навчальний заклад міста Дніпра.

Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці II

Закарпа́тський уго́рський інститу́т і́мені Фе́ренца Рако́ці ІІ (угор. II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola) — вищий навчальний заклад ІІІ рівня державної акредитації, створений 1996 року. Єдиний в Україні угорський педінститут.

Навчальний корпус розташований у приміщенні колишнього Палацу комітатського суду, корпус якого збудували усього за два роки. У 1907 році, після оголошеного урядом королівської Угорщини конкурсу, був обраний проект архітектора Міклоша Ібла — у стилі французького бароко. Протягом наступних двох років (1908—1909) проект був реалізований. В радянський час у історичній будівлі ненадовго розмістили казарму, а потім, надовго, «Завод точної механіки». На початку незалежності в частині палацу розміщувались кілька адміністративних установ, згодом ще й дитяча бібліотека.

Формування інституту відбулося за великої спонсорської допомоги з Угорщини. Іменем кожного спонсора були названі 77 інститутських аудиторій.

2002 року відкрили студентський гуртожиток.

Президент інституту — Ілдика Орос.

Ректор інституту — д.б.н., проф. Йосип Сікура.

Коцарська вулиця

Коцарська вулиця — вулиця у Холодногірському районі Харкова. Починається від вул. Різдвяної і простягається на захід до вул. Євгена Котляра. Перетинається з вулицями: Ярославська, Дмитрівська, Малиновського.

Куп'янський автотранспортний коледж

Куп'янський автотранспортний коледж — державний вищий навчальний заклад І рівня акредитації, підпорядкований Міністерству освіти і науки України та розташований у Куп'янську Харківської області.

Має гуртожиток, бібліотеку (з фондом понад 53 000 прим.) з читальною залою (на 100 місць). На базі коледжу діє пункт реєстрації Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти.

Львівський коледж будівництва, архітектури та дизайну

Львівський коледж будівництва, архітектури та дизайну (до 2007 року — Львівський будівельний технікум) — вищий навчальний заклад України І-ІІ рівнів акредитації, що знаходиться у Львові.

Коледж співпрацює з Національним університетом «Львівська політехніка», Львівським національним аграрним університетом, Київським національним університетом будівництва і архітектури та Київським інститутом реклами та дизайну.

Нині коледж готує молодших спеціалістів з п'ятьоx спеціальностей на денному та заочному відділах, де навчається понад 1000 студентів.

Міжнародна вища школа бізнесу (Ботевград)

Міжнародного вища школа бізнесу (IBS) — незалежний приватний ЗВО в місті Ботевград (Болгарія).

Заснована в 1991 році як Російсько-датський коледж економіки і управління. Вона є наступником Коледжу економіки і бізнесадміністрації, який на підставі позитивної оцінки від Національного агентства з оцінки та акредитації (НАОА) перетворений рішенням Народних зборів Республіки Болгарії від 25 липня 2002 року на спеціалізований вищий навчальний заклад — Міжнародну вищу школу бізнесу з акредитацією від Національного агентства з оцінки та акредитації для надання ступенів «бакалавр», «магістр» і «доктор».

З 2004 року в Міжнародній вищій школі бізнесу діє система керування якістю, яка відповідає сучасним вимогам стандарту EN ISO 9001:2008.

Було введено Європейську систему переведення кредитів (ЕСТЅ), яка застосовується для досягнення цілей Європейського простору вищої освіти — високої якості і прозорості навчального процесу та розширення можливостей для студентської мобільності.

Міжнародна вища школа бізнесу має почесний знак DS-Label від Виконавчого агентства з освіти, аудіовізуальних засобів та культури (EACEA) Європейської комісії.По завершенню навчання студенти отримують Європейський додаток до диплому з описом рівня, змісту і статусу пройденого навчання.

Академічний профіль Міжнародної вищої школи бізнесу: соціальні, господарські та правові науки професійного спрямування «Адміністрація і управління», «Економіка» та «Туризм».

Від 25 вересня 2017 року Міжнародна вища школа бізнесу відкриває двері для своїх студентів у новому навчальному корпусі в Софії на вулиці Вінсента ван Гога, 7.

Навчальний корпус містить 16 лекційних залів, обладнаний сучасною дидактичною технікою і великий зал на 360 осіб. Будівля має студентський гуртожиток з їдальнею і відкритим офісним простором, навчальний зал і спеціальне приміщення для проведення тренінгів та сертифікації з курсів в галузі сомельєрства; бібліотеку з додатковим книгосховищем; книгарню; копі-центр; кафе; центральну адміністрацію; студентську раду з англійським двором. У 2017 році був номінований на престижну архітектурну премію Будівля року.

Одеська національна музична академія імені А. В. Нежданової

Оде́ська націона́льна музи́чна акаде́мія і́мені Антоні́ни Нежда́нової (ОНМА) — вищий спеціальний музичний навчальний заклад в Одесі. Первісно — Одеська консерваторія, до 2012 р. — Одеська державна музичка академія ім. А. В. Нежда́нової. Сучасна назва — з 2012 року.

Резиденція Річчі

Резиденція Річчі (англ. Ricci Hall, кит. трад. 利瑪竇宿舍, піньїнь: Lì mǎ dòu sùshè) — студентський гуртожиток заснований в 1929 році Товариством Ісуса в пам'ять про єзуїтсього місіонера Маттео Річчі; єдиний католицький гуртожиток Гонконзького університету.

Рівненський державний гуманітарний університет

Рівненський державний гуманітарний університет (РДГУ; англ. Rivne State University of the Humanities) — заклад вищої освіти ІІІ-IV рівня акредитації міста Рівне.

Союз українців у Великій Британії

Союз українців у Великій Британії (СУБ) — найстаріша українська громадська установа у Великій Британії (центр у Лондоні).

Студентське містечко Львівської політехніки

Студентське містечко Національного університету «Львівська політехніка» — житлово-побутовий комплекс, що об'єднує:

гуртожитки для студентів, студентських сімей, аспірантів, слухачів підготовчих відділень, абітурієнтів і студентів інших підрозділів університету, де більш ніж 7 тис. студентів проживають, відпочивають;

житлові будинки, що є на балансі університету.Студмістечко — окремий структурний підрозділ Національного університету «Львівська політехніка», який керується у своїй діяльності законодавством України, типовим положенням про студентський гуртожиток навчального закладу Міністерства освіти і науки України, Статутом Національного університету «Львівська політехніка» та Положенням про Студентське містечко.

У студентському містечку функціонує 3 спортивні майданчики, бібліотека, 3 спортивних зали, створено умови для обслуговування студентів (студентський магазин, перукарні), у найближчому майбутньому функціонуватиме інтернет-кафе.

Головна мета діяльності студентського містечка — задоволення потреб студентів, аспірантів, студентських сімей, слухачів підготовчих відділень у забезпеченні житлом, створенні для них належних умов для проживання, занять, відпочинку, розвиткові фізичної культури та проведення просвітницької та виховної роботи, а також:

надання додаткових послуг: копіювально-множильних, у сфері харчування, медичного, бібліотечного, перукарського обслуговування, зв'язку, ремонту одягу, взуття, користування комп'ютерами та інших, використовуючи приміщення нежитлового фонду;

зміцнення матеріально-технічної бази студентського містечка.Вільні місця в гуртожитках користаються для створення кімнат для приїжджих чи поселення співробітників та інших осіб у встановленому положенням ладу.

Харитоненко Іван Герасимович

Іва́н Гераси́мович Харито́ненко (7 жовтня 1822(18221007), с. Нижня Сироватка, Харківська губернія, Російська імперія (нині Сумщина, Україна) — 30 листопада 1891, Суми, Харківська губернія, Російська імперія) — український землевласник, промисловець-цукрозаводчик, філантроп і меценат з роду Харитоненків. Належав до найбагатших власників цукрових заводів в Україні, гол. в Сумському пов. 1890 — один з гол. чл. синдикату рафінадних цукрозаводчиків. Збудував і утримував дитячий притулок, будинок медфакультету і студентський гуртожиток Харківського університету, церкву в Нижній Сироватці тощо.

Чортківський гуманітарно-педагогічний коледж імені Олександра Барвінського

Чортківський гуманітарно-педагогічний коледж імені Олександра Барвінського — середній спеціальний навчальний заклад у м. Чортків Тернопільської області. Започаткований 5 січня 1940 як педагогічна школа. Пізніше — Чортківське педагогічне училище імені Олександра Барвінського.

За роки існування коледж випустив понад 10 тис. фахівців.

У коледжі — 4 корпуси з навчальними кабінетами, майстерні, комп'ютерний кабінет, 2 бібліотеки (фонд — близько 70 тис. книг), студентський гуртожиток.

Чортківський навчально-науковий інститут підприємництва і бізнесу ТНЕУ

Чортківський навчально-науковий інститут підприємництва і бізнесу ТНЕУ — віддалений структурний підрозділ Тернопільського національного економічного університету, здійснює підготовку бакалаврів, магістрів та інших спеціалістів.

Загальна площа: 13696,2 м². До інфраструктури інституту належить: навчальний корпус із загальною площею 9521,6 м², студентський гуртожиток, бібліотека, читальний зал, їдальня та спортивний комплекс «Економіст» із загальною площею 2400 м².

Іншими мовами

This page is based on a Wikipedia article written by authors (here).
Text is available under the CC BY-SA 3.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.