Південна Морава

Півде́нна Мора́ва (серб. Јужна Морава/Južna Morava) — річка у Сербії та у Північній Македонії. Тече головним чином з півдня на північ, від кордону з Північною Македонією до центральної Сербії. При злитті з Західною Моравою утворює Велику Мораву.

Має початок на Скопска Чорна Гора у Північній Македонії, на північ від Скоп'є. Річки Ключевська та Слатинська при злитті утворюють річку Голема, яка після перетинння сербсько-македонського кордону має ім'я Біначка Морава. За 49 км має злиття з Прешевська Моравица біля Буяановца і далі 246 км тече як Південна Морава.

  • Довжина 295 км.
  • Сточище 15 469 км²
  • Середня витрата води в гирлі 100 м³/сек

Річеще є за такими улоговинами:

  • Гниланська улоговина
  • Кончульська улоговина
  • Враньська улоговина
  • Грделицька улоговина
  • Лесковацька улоговина
  • Нишська улоговина
  • Алексинацька котлина
  • Сталацька улоговина.

У Сталацький улоговині має злиття з Західной Моравой.

Південна Морава
Juzna Morava Moravac
43°41′57″ пн. ш. 21°24′18″ сх. д. / 43.6991666666947722° пн. ш. 21.40500000002777981° сх. д.
Витік
• координати 42°11′04″ пн. ш. 21°24′49″ сх. д. / 42.184500000027775002° пн. ш. 21.41380000002777706° сх. д.
Гирло Велика Морава
• координати 43°41′57″ пн. ш. 21°24′17″ сх. д. / 43.69930000002777604° пн. ш. 21.40490000002778004° сх. д.
Басейн Чорне море
Країни: Сербія
Прирічкові країни: Сербія
Довжина 295 км
Площа басейну: 15 469 км²
Середньорічний стік 100 м³/сек

Притоки

Джерела

Белградська операція

Белгра́дська опера́ція (29 вересня — 20 жовтня 1944) — наступальна операція 3-го Українського фронту (командувач — Маршал Радянського Союзу Ф. І. Толбухін) і оперативно підлеглих йому Дунайської військової флотилії та болгарської армії у взаємодії з військами лівого крила 2-го Українського фронту (командувач — Маршал Радянського Союзу Р. Я. Малиновський) і Народно-визвольною армією Югославії (НВАЮ; командувач — маршал Й. Броз-Тіто) зі звільнення території Югославії та її столиці Белграда від німецьких окупантів.

Велика Болгарія (політика)

Велика Болгарія (болг. Велика България) — болгарська політична концепція, що з'явилася після Берлінського трактату 1878, згідно з якою землі, населені болгарами, повинні бути об'єднані в складі болгарської національної держави. Пов'язана з історією Болгарії (Перше Болгарське царство та Друге Болгарське царство) (681-1394). Включаються сучасна Болгарія, Вардарська Македонія, Егейська Македонія, Західна Фракія, Східна Фракія, Добруджа, Тимошко, Південна Морава, Західна болгарська околиця.

Велика Морава

Вели́ка Мора́ва — річка в Сербії, права притока Дунаю. Утворюється злиттям річок Південна Морава і Західна Морава. Довжина 217 км, від витоку Південної Морави — 563 км; сточище 38 тисяч км² (в тому числі 1,2 тисяч км² на території Болгарії); середня витрата води в гирлі — близько 260 м³/сек.

Тече по Моравській рівнині, де є поділ на рукави .

Основна притока річка Ібар (272 км).

Власіна (річка)

Власіна (серб. Власина) —— річка в південно-східній Сербії, 68-кілометровий відтік від озера Власіна та права притока Південної Морави, за нею названо довколишній регіон Власіна.

Географія Косова

Республіка Косово — країна, що розташована на Балканському півострові на півдні Європи. З площею 10,908 км², Косово є однією з найменших країн в Європі за площею, але і однією з найбільш густонаселених, з населенням 1,859,203 жителів (оцінка 2014), щільність становить 159 осіб/км².

Географія Сербії

Сербія країна в південно-східній Європі на Балканах, середньодунайської низовини (Середня Європа).

Косово

Респу́бліка Ко́сово (алб. Kosova, Kosovë, Republika e Kosovës, серб. Косово, Република Косово) — частково визнана держава на Балканах, чию незалежність визнали 100 держав члени ООН.

Внаслідок війни 1999 року між сербами та албанцями край перейшов під контроль ООН (хоча де-юре залишався автономією у складі Сербії). 17 лютого 2008 року парламент Косова проголосив незалежність краю в односторонньому порядку. Сербія досі не визнає незалежності Косова, через що країна не має остаточного визнання у світі. 2016 року підписано Угоду про асоціацію між Косовом та Європейським Союзом. Держава є потенційним кандидатом на вступ у ЄС (який ще не подав заявку на членство).

Косово межує з Північною Македонією, Сербією на сході та півночі, Албанією на південному заході та Чорногорією на північному заході.

Албанська більшість (92 %), що проживає в Косові, яка й вимагала незалежності, контролює всю територію краю, за винятком декількох громад, більшість в яких становлять серби.

Косово (географічний регіон)

Ко́сово (за назвою місцини, де в 1389 році відбулася битва між сербами та турками) — географічний регіон на Балканському півострові, спірна територія між Республікою Косово, що фактично контролює основну частину регіону, і Сербією, згідно з адміністративно-територіальним поділом якої регіон входить до складу Сербії як Автономний край Косово і Метохія. Разом з Санджаком і Македонією, Косово входить до так званої Старої Сербії.

Лесковац

Ле́сковац (Лесковец; серб. Лесковац, тур. Leskofça, нім. Lesskowatz) — місто в муніципалітеті Лесковац на півдні Сербії.

Населення самого міста 60 288 в (2011) році, а агломірації - 144 тис. жителів (2011).

Розташований на лівому березі річки Південна Морава (Морави), в 230 км від Белграда.

Морава (значення)

Морава:

Велика Морава — річка в Сербії, права притока Дунаю

Південна Морава — одна з основних приток Морави

Західна Морава — одна з основних приток Морави

Морава — річка в Чехії, Словаччині та Австрії, ліва притока Дунаю

Ракетний обстріл потягу біля Ґрделіци

Бомбардування потяга біля Ґрделіци відбулося 12 квітня 1999 року (це був другий день великодніх свят, які відзначала Сербська православна церква). Дві ракети, випущені літаком НАТО, потрапили в пасажирський поїзд в той час, коли він проходив через залізничний міст над річкою Південна Морава в ущелині Ґрделіца, приблизно в 300 кілометрах на південь від Белграда в Сербії. В результаті 14 мирних жителів, включаючи дітей і жінок загинули і ще 16 пасажирів отримали поранення.

Авіаудар відбувся під час операції «Союзна сила», операції НАТО проти Союзної Республіки Югославія (СРЮ), з метою примусити уряд СРЮ припинити військові дії в Косово та припинити репресії проти албанців. Кампанія почалася з атак по військових об'єктах, але в середині квітня акцент операції був змінений на стратегічні та економічні цілі, такі як транспортні артерії, зокрема, великі мости. Багато жертв серед мирного населення було зареєстровано в результаті таких ударів, наприклад в зруйнованих будинках, громадському транспорті, готелях і офісах.

Сербський фронт (Перша світова війна)

Сербський фронт (Перша світова війна) (1914—1915) — військові дії, що відбувались з кінця липня 1914 року, коли Австро-Угорщина напала на Сербію на початку війни, до закінчення війни в листопаді 1918 року. Фронт коливався від Дунаю до південної Македонії і назад знову на північ (в Сербії, Чорногорії, Греції, Албанії, Болгарії), за участю військ майже усіх країн-учасниць війни.

Сербська армія зазнала різкого скорочення від приблизно 420 000 на своєму піку до 100 000 на момент звільнення. Королівство Сербія втратило 1 100 000 жителів під час війни (армійські і цивільні втрати), що становить понад 27 % від загальної чисельності населення і 60 % чоловічого населення Згідно з даними югославського уряду від 1924 року: Сербія втратили 265 164 солдатів, або 25 % всіх мобілізованих осіб. Для порівняння, Франція втратила 16,8 %, Німеччина 15,4 %, Росія 11,5 %, Італія 10,3 %.

Перемога Сербії у Першій світовій війні, вважається однією з найважчих перемог сучасної історії.

Список річок Європи

Список річок Європи

Список річок Північної Македонії

Територією Північної Македонії протікають близько 35 річок, більшість з яких належить до басейну Егейського моря, менша кількість відноситься до басейну Адріатичного моря. Найбільшою річкою Македонії є Вардар. Річки живляться переважно взимку та ранньою весною, снігом та дощом. Влітку через хронічний брак опадів, річки мають низький рівень води. Деякі особливо дрібні притоки пересихають.

Річки займають близько 2% площі країни.

Іншими мовами

This page is based on a Wikipedia article written by authors (here).
Text is available under the CC BY-SA 3.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.