Модерн (мистецтво)

Моде́рн (від фр. moderne — новітній, сучасний) або а́р-нуво́ (від фр. L'Art Nouveau — нове мистецтво) — стиль у мистецтві кінця XIX — початку XX століття, переважно в архітектурі, образотворчому й декоративно-ужитковому мистецтві.

Стиль здобув різні назви у різних країнах. У Бельгії й Франції — «нове мистецтво» (фр. L'Art Nouveau), у Німеччині — «молодий стиль» (нім. Jugendstil), в Італії — «квітковий стиль» (італ. stile floreale) або «стиль Ліберті», у Великій Британії — «сучасний стиль» (англ. modern style), у США — «стиль Тіфані» (англ. Tiffany style), в Австрії, Україні — «сецесія», у скандинавських країнах — «національний романтизм».

Загальна характеристика

Olexandr murashko Zhinka z kvitamy
Олександр Мурашко. «Пані з квітами», 1918

Характерні риси стилю модерн в архітектурі: плавність, пластичність, декоративність. Основними його елементами є використання синусоїдальних ліній, стилізованих квітів, язиків полум'я, хвилястих ліній, запозичених у природи.

Модерн постав як мистецтво молодих людей на противагу домінуючому на той час історицизмові. Звідси походить німецький варіант назви — Jugendstil, що означає стиль молоді. Архітектурні пам'ятники, створені у стилі сецесія, внесені до світової спадщини ЮНЕСКО.[1][2]

Прагнучи створити новий стиль, представники модерну відмовлялися від історичних запозичень стилю еклектики, використовували умисно примхливі, мінливі форми, вигадливі лінії, принципи асиметрії і вільного планування, нові технічні та конструктивні засоби для створення незвичайних, підкреслено індивідуалізованих будівель, де всі рішення підпорядковані єдиному образно-символічному задумові й орнаментальному ритмові.

Періодизація та підстилі

  • протомодерн
  • ранній модерн
  • пізній модерн (модерн-класицизм, модернампір)
  • раціональний модерн

Головні представники

Mucha-Maud Adams as Joan of Arc-1909
Альфонс Муха. Мод Адамс в ролі Жанни д'Арк. Афіша, 1909, Музей Метрополітен, Нью-Йорк

Архітектура (ар нуво)

Виникнення та розповсюдження стилю модерн (сецесія) збіглося з широким використанням призабутих будівельних технологій та відновленням ремесел, широким використанням промислових технологій в будівництві суспільно значущих об'єктів (виставкові комплекси, вокзали, театри тощо). Важливу роль у популяризації та розповсюдженні стилю сецесії зіграли саме міжнародні виставки та будівництво виставкових павільйонів у нових формах. Масова забудова деяких вулиць чи районів створила нове архітектурне середовище в історичних містах, серед яких: Париж, Мілан, Барселона, Манаус, Відень, Петербург, Берлін, Москва, Львів, Рига, Київ, Прага, Харків, Вінниця, Чернігів, Маріуполь тощо.

Звернення до хвилястих, природних форм стало найхарактернішою ознакою стилю, хоча повної відмови від прямокутних об'ємів в архітектурі досягти не вдалося. Мали місце компромісні варіанти, що не погіршило образну та функціональну складові стилю. В архітектурі модерну широко використовували як дерево (дерев'яний модерн), так і звичайну та глазуровану цеглу, бетон, металеві конструкції, скло, їх комбінації. Дерев'яний модерн переважав у будівництві заміських помешкань та вілл в країнах, багатих лісом і з давньою традицією дерев'яної архітектури (Швеція, Фінляндія, Росія, Україна).

Одним з перших, хто почав працювати в стилі сецесія, був архітектор Віктор Орта (Бельгія). Дещо компромісні позиції займав російський архітектор Шехтель Федір Осипович, який широко використовував як елементи історичних стилів (готики, класицизму), так і елементи стилю сецесії та нові будівельні матеріали. Більш міливим був архітектор Олександр фон Гоген, що дотримувався стилістики еклектика. Тонкий стиліст, від проектував нову споруду в залежності від його функції, тому міг створити фасади в будь якому історичному стилі, як і її інтер'єри. Тендітні, надто елегантні, вишукані форми притаманні його споруді особняка Матильди Кшесінської, що небув небаченої, графічної краси і став шедевром декоративного модерну. Грубі, скелеподібні, завеликі архітектурні об'єми притаманні його проекту Дворянського земельного банку, вибудованому в містах Пенза та Чернігів, варіант в стилі північний модерн в місті Самара. Стиль інтер'єрів міг бути на вибір замовника, тобто від пафосного буржуазного до стримано неокласичного чи бідняцькі функціонального.

Найбільш незвичні, сміливі зразки стилю сецесія створив каталонський архітектор Антоніо Гауді у місті Барселона, що став відомим архітектурним центром в Іспанії. Стилістика декоративного, перенасиченого декором модерну, запанувала в Іспанії , Франції та в Італії.

Secession Vienna June 2006 017

Виставковий павільйон спілки художників-модерністів «Сецесія» у Відні

117 0259a

Готель Ханнон, Брюссель

Charenton-le-Pont, 15 Rue Gabrielle - Hall and Backdoor

Арх. Жорж Гійон. Двері з вітражем, 1903, Франція

Secesní budova Hlavního nádraží

Прага, залізничний вокзал

M Dmitrovka Ryabushinsky Schechtel detail

Федір Шехтель, вікно особняка Рябушинського

Barcelona Balkon 20010907

Антоніо Гауді. Барселона, балкон будинку Батльо

Декоративно-ужиткове мистецтво

Prague 07-2016 Wenceslas Square img4

Намагання створити повноцінний стиль призвело до навернення митців різних країн до декоративно-ужиткового мистецтва. Справжній розквіт пережили:

  • вироби зі скла та вітраж
  • меблі
  • дрібна металева пластика
  • ковальство
  • ювелірство
  • книжковий декор
  • театральна афіша
  • дизайн інтер'єрів.

Дрібна металева пластика

Огюст Моро (1834-1917), Аврора, бронза.

Огюст Моро, франц. скульптор. «Аврора», кабінетна бронза

Statuette Loïe Fuller par Pierre Roche

П'єр Роше (1855-1922), «Танцівниця», 1901 р., бронза.

Анонім Німеччина Скринька метал 1905

Невідомий з Німеччини, металева скринька, 1905 р.

Bronze d'Auguste Moreau

Огюст Моро, франц.скульптор «Нептун дитиною», бронза.

Меблі

Gaudi-tocador-2618sh

дизайн - Антоніо Гауді, стіл для будуару

Ngv design, josef hoffmann, adjustable-back chair (stitzmachine) 1905 circa 01

Дизайнер Йозеф Гофман, крісло

Hotel Hannon mosaic

Готель Ханон, мозаїка

Інтер'єр

Cripta de la Colònia Güell 1

Кріпта де ла Колонья, парк Гуель

CasaNavas.Domenech-Muntaner-02
Gaudi's Bedroom in his House in Park Güell

Спальня Гауді

Tassel House stairway

Готель Тассель, сходи (дизайн Віктор Орта, Брюссель)

Портали

Arbois 3
Kraftwerk Heimbach04
Praha-Vinohrady, Polská 18, U assyrských králů
No 29 Avenue Rapp entryway

Вітражі

Kamienica Alojzego Balle - witraż
Aquarium de l'Ecole de Nancy 03 by Line1
Rigalt-casaGarrigaNogues-diputacio246-0457sh
MusikschuleDornbirn5

Панно

Mais.Cauchie sgraf. 2e ét

У Брюсселі

Prague 07-2016 Wenceslas Square img5

У Празі

Zurenborg De-slag-van-Waterloo-det-01

В Антверпені

Casabatllo2

У Барселоні

Ковальські вироби

Grille Parc Güell

Ворота парку Гуєль у Барселоні

Plaça Reial02

Ліхтар у Барселоні, Антоніо Ґауді

Керамическая ваза, модерн, Венгрия, 1900 г

Керамічна ваза в металевому плетиві, Угорщина, 1900

Casa de les Punxes - 014

Ліхтар

Raspall-garriga-iris-0328-01

Металеві ворота

Кахлі доби сецесії

345Art Nouveau Tiles №002
Old Petersburg exposition 02

Пічна кахля, Мейсен, Німеччина, початок 1900-х, фаянс, глазур

Art Nouveau Tiles 06
Art Nouveau Tiles 05
Art Nouveau Tiles 04
345Art Nouveau Tiles № 001
345Art Nouveau Majolica Ceramic Tiles, ca 1890 - 1910 0010

Кольорова безрамочна кахля доби сецесії, до 1910

Art Nouveau Tiles 03
Art Nouveau Tiles 02
Art Nouveau Tiles 01
Old Petersburg exposition 03

Пічна кахля заводу «Або», Фінляндія, 1911

345Art Nouveau Tiles 03

Видавничий і книжковий декор, шрифт

- Jugendstil Border 01 -
Davidis Holle 1904
Charles Rennie Mackintosh - Scottish Musical Review 1896

Чарльз Ренні Макінтош. Обкладинка до Шотландського музичного ревю за 2 пенси, 1896

Arnold Boecklin Font

Шрифт «Арнольд Беклін»

Максиміліан Пірнер (1854-1924) обкладинка видання 1899

Максиміліан Пірнер (?), обкладинка журналу, 1899

Екслібриси доби модерну

Alois Balmer

Алоїз Балмер, власний екслібрис (кінець 19 ст. ?)

Gustav Hegi

Алоїз Балмер, екслібрис Густава Хегі, доктора філософії

345 худ Алоїз Балмер екслібрис Ернесті Вейдман

Алоїз Балмер, екслібрис з музою Кліо

Дерев'яна архітектура доби модерну

Truskavets 130

Трускавець. Дерев'яний будинок кінця 19 ст., нині Художній музей Михайла Біласа

Kazan chearch in Virica

Апишков Володимир Петрович. Церква ікони Казанської Богородиці, Вириця, Росія

Язлівчик. Римо-католицька каплиця

с. Язлівчик. Римо-католицька каплиця, доба сецесії, 1936

С.Мошни-буд. Городецього

Владислав Городецький, с. Мошни. Будівля земської лікарні, 1894

345 Дерев'яний театр в садибі Муромцево В. Храповицького, поштівка поч. 20 ст

Дерев'яний театр в садибі Муромцево В. Храповицького, головний фасад, поштівка поч. 20 ст. (знищено)

345 Глядацька зала дерев'яного театру в садибі Муромцево В. Храповицького, кінець 19 ст. , поштівка поч. 20 століття

Глядацька зала дерев'яного театру в садибі Муромцево В. Храповицького, кінець 19 ст. , поштівка поч. 20 століття (знищено)

Сецесія в Україні

Будинок Григорія Глібова

Будинок Григорія Глібова, Чернігів

Залізничний вокзал Чернівці квітень 2009 (2)

Залізничний вокзал, Чернівці

С.Мошни-буд. Городецього

Арх. В. Городецький. Земська лікарня. Зразок дерев'яної архітектури сецесії, село Мошни

Mariupol 2007 (92)

Колишня Олександрівська чоловіча гімназія, Маріуполь

Lwów - Pl. Pokoju 01

Міська забудова на пр. Свободи, Львів

Lviv - Jan Styka House

Будинок Яна Стика, Львів

Клініка Солецького

Колишня клініка Солецького. Львів. Гуцульська сецесія. Архітектор Олександр Лушпинський

Полтавський краєзнавчий музей

Полтавський краєзнавчий музей. Український архітектурний модерн. Архітектор Василь Кричевський

Див. також

Примітки

  1. Major Town Houses of the Architect Victor Horta (Brussels). Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-01-04.
  2. Works of Antoni Gaudí. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2009-01-04.

Література

Rotulo de 1910 da adega da Villa Maria do morgado João Inácio de Bettencourt Noronha produzido ilha de São Jorge.
Вино з вілли Марія, 1910 р., доба сецесії.
  • К. Шорске. Віденський fin-de-siècle. Політика і культура. Л., ВНТЛ-класика
  • Gabriele Fahr-Becker: Jugendstil. Tandem-Verlag, Königswinter 2007, ISBN 978-3-8331-3544-6
  • Бірюльов Ю. «Мистецтво львівської сецесії», 2005
  • Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — ISBN 966-524-105-2.
  • Берсенева А. Архитектура модерна. Екатеринбург, 1992
  • Берсенева А. Европейский модерн: венская архитектурная школа. Екатеринбург, 1991
  • Борисова Е. А., Стернин Г. Ю. Русский модерн. М., 1990
  • Володина Т. Модерн: Проблемы синтеза. «Вопросы искусствознания» 2-3/94, М., 1994
  • Горюнов В. С., Тубли М. П. Архитектура эпохи модерна. М., 1992
  • Кириченко Е. И. Архитектурные теории XIX века в России. М., 1т., 1993.
  • Кириченко Е. И. Проблемы развития русской архитектуры середины XIX — начала XX вв. М., 1989
  • Колотило М. Н. Женский костюм эпохи модерна в России. СПб.1999
  • Крастиньш Я. А. Стиль модерн в архитектуре Риги. М., 1988.
  • Миллер, Джудит. Путеводитель коллекционера. Модерн. АСТ, 2005 ISBN 5-17-028689-9
  • Нащокина М.B.: Архитекторы московского модерна,1998
  • Нащокина М. В. Московский модерн. М., изд. Жираф, 2005 ISBN 5-89832-042-3
  • Нащокина М. В. Московский модерн. Проблема западноевропейских влияний. М., 1999
  • Нащокина М. В. Сто архитекторов московского модерна. М., 2000
  • Неизвестный Фаберже… Каталог. М., 2003 ISBN 5-901772-08-3
  • Николаева С. И. Эстетика символа в архитектуре русского модерна. М., Издательство «Директмедиа Паблишинг», КноРус, 2003.
  • Сарабьянов Д. В. Модерн. История стиля. Галарт, 2001
  • Сарабьянов Д. В. Русская живопись XIX века среди европейских школ. М., 1980
  • Стернин Г. Ю. Русская художественная культура второй половины XIX-начала XX века. М., 1984
  • Фар-Беккер, Г. Искусство модерна. Konemann, 2004 ISBN 3-8331-1250-6
  • Харди У. Путеводитель по стилю ар нуво. Радуга, 2008 ISBN 978-5-05-006996-2, 1-85627-832-8
  • Эстетика Морриса и современность. Под ред. В. П. Шестакова. М., 1987
  • Володимир Тимофієнко  " Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник ", Київ, 1999

Посилання

Західні мистецькі течії
Середньовіччя
Ренесанс
17 століття
18 століття
19 століття
20 століття
21 століття
Пов'язані статті

Іншими мовами

This page is based on a Wikipedia article written by authors (here).
Text is available under the CC BY-SA 3.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.