Малахія

Малахі́я (івр. מַלְאָכִי‎, Малахі, «Мій посланець») — малий біблійний пророк, останній із старозаповітніх пророків.

За переданням, походив з коліна Завулона, помер у молодості; пророкував у той час, як Єрусалимський храм був знову побудований після полону, ймовірно, близько 400 р. до н. е.; був таким же поборником віри й закону у дні Ездри і Неемії, як Огій і Захарія — у дні Зоровавеля. Він звинувачує народ за брак ревності в жертвопринесеннях, священиків — за ухилення від віри, пригрожує їм Божим судом за різні пороки та богохульство; в той же час він передрікає славу другого храму і ясно пророкує про пришестя Месії, явлення Предтечі і наступаючий Божий суд.

В часи Ісуса його пророцтва не тільки повторялися апостолами, але й були відомі книжникам і народові.

Malachi
Ікона Малахії з пророчого ряду церкви Преображення, Кижі, XVIII ст.

Див. також

Книга пророка Малахії

Джерела

Посилання

Godfellas (Футурама)

«Godfellas» (укр. «Люди божі») — двадцята серія третього сезону анімаційного серіалу «Футурама», що вийшла в ефір у Північній Америці 17 березня 2002 року.

Автор сценарію: Кен Кілер.

Режисер: Сюзан Діттер.

Прем'єра в Україні відбулася 15 вересня 2007 року.

Валаам

Валаам — пророк, віщун, сина Беора з міста Петор. Валаам був покликаний царем Моава Балаком щоби проклясти ізраїльтян, що розташувалися табором у степах єрихонського зайордання і готувалися до вступу в Землю Обітовану. Проте замість прокляття ізраїльтян він тричі благословив їх за волею Господньою. Проте у Біблії не названий ні пророком ні віщуном, лише те, що він чув слова Бога.

Діти кукурудзи (фільм, 1984)

«Діти кукуру́дзи» (англ. Children of the Corn) — фільм жахів 1984 року, знятий за однойменним оповіданням Стівена Кінга. Перший фільм з серії «Діти кукурудзи». Режисер: Фріц Кірш, зірки кіно Пітер Хортон і Лінда Хемілтон. Дія фільму відбувається у вигаданому містечку Гатлін, штат Небраска. Кінострічка розповідає історію про демонічну істоту з назвою «Той, Хто Ходить Між Рядками», яка заманює дітей з міста, щоб ритуально вбивати всіх дорослих і таким чином забезпечує успішний урожай кукурудзи.

Кінг написав оригінальний проект сценарію, в якому основну увагу приділив розкриттю характерів головних персонажів — подружжя Берта та Віки, а також зобразив передісторію про повстання дітей в Гатліні. Цей сценарій був відхилений на користь сценарію Джорджа Голдсміта, який дотримувався традиційнішої структури й зробив фільм жорстокішим. Зйомки проходили переважно в штаті Айова, а також в Каліфорнії. Після фільму було знято шість продовжень і телевізійний рімейк.

Йона

Йона (івр. יוֹנָה‎ араб. يونس‎, Юніс or يونان, Юнінані; гр./лат.: Ionas) — ім'я, що отримав в Старому заповіті пророк Ізраїльського царства близько VII ст. до н. е., головний персонаж однойменної Книги пророка Йони, відомий тривалою мандрівкою в череві риби. Біблійна історія Йони з незначними відмінностями також повторюється і в Корані.

Йоіл

Йоіл (івр. יוֹאֵל‎,Йоель, означає «Яхве є Бог»), син Бетуїла — біблійний пророк. Народився і жив в V столітті до н. е. в Юдеї, під час правління юдейських царів Йоаша та Амації.

У досить благополучний період Юдейського царства, Йоіл в основному закликав співгромадян до щирої віри в Бога і відмови від показного служіння Господу. Його книга представлена ​​як «слово Господнє, що було до Йоіла, сина Бетуїла». Мабуть, це і все, що ми дізнаємося з Біблії про самого Йоіла. Головна увага приділяється самому пророцтву, а не упоряднику книги. Близьке знайомство Йоіла з Єрусалимом, його храмом і особливостями храмового служіння вказує на те, що, можливо, пророк писав свою книгу в Єрусалимі або в Юдеї.

Йоіл — перший біблійний пророк, що залишив після себе запис своїх проповідей (книга Йоіла). За обсягом книги Йоіла його відносять до так званих «малих пророків».

«Книга пророка Йоіла» складається з трьох розділів.

Книга пророка Малахії

Книга пророка Малахії (Книга Малахії, Малахія, Мал.) — остання дванадцята книга малих пророків Старого Завіту Біблії.

Малахія жив і проповідував близько 450 р. до н. е., коли храм Господній у Єрусалимі вже був відбудований. Від пророка Малахії до приходу Христа-Месії у юдейського народу не було пророків, тож він був останнім із старозавітніх пророків. Діяльність цього незнанного нам ближче пророка припадає на час після виступу Аггея і Захарії. Але якщо ці пророки були вістунами надії, то Малахія закликає до розкаяння і навернення. Правда, що стараннями Аггея і Захарії було відбудовано Храм, але на думку Малахії існує ще багато причин для затримки приходу мессіянського царства. Це передовсім — зіпсуття звичаїв, недбальство священиків царині культу, зростання кількості змішаних подруж, що приводить до релігійної байдужості та навіть ідолопоклонства. Допомагаючи народові усвідомити це зло, Малахія приготовляє дорогу для реформ Езри та Неємії.

Маел

Маел Сехнайлл мак Маел Руанайд (ірл. — Máel Sechnaill mac Máele Ruanaid) — верховний король Ірландії (Ard Rí).

Маел Коба мак Аедо, Маел Коба мак Аедо (ірл. — Máel Coba mac Áedo) — Маел Клірик — верховний король Ірландії.

Маел Сехнайлл мак Домнайлл, Маел Сехнайлл мак Домнайлл (ірл. — Máel Sechnaill mac Domnaill) — він же: Маел Сехнайлл Мор, Мел Сехнал Великий, Маел Сехнайлл ІІ, Малахія Великий, Малахія ІІ (останні два імені з церковних джерел) — верховний король Ірландії. Час правління: 980—1002 та 914—1022. Король Міде.

Маел Сехнайлл мак Домнайлл

Маел Сехнайлл мак Домнайлл — (ірл. — Máel Sechnaill mac Domnaill) — він же: Маел Сехнайлл Мор, Мел Сехнал Великий, Маел Сехнайлл ІІ, Малахія Великий, Малахія ІІ (останні два імені з церковних джерел) — верховний король Ірландії. Час правління: 980—1002 та 914—1022. Король Міде. Переміг вождя вікінгів Олафа в битві біля Тари у 980 році. У результаті цієї блискучої перемоги вікінги — правителі Дубліна визнали себе васалами верховного короля Ірландії. Ця битва і перемога мали більше значення для історії Ірландії та збереження її незалежності, ніж знаменита битва під Клонтарфом у 914 році.

Малахі бен-Яків га-Коген

Малахі бен-Яків га-Коген (невід. — до 1790) — видатний талмудист XVIII століття, один з останніх раввинських авторитетів в Італії, був даяном в Ліворно.

рабин

Під час суперечки між Ейбеншютцем і Емденом про амулети Малахі висловився категорично на користь першого. Популярність Малахі ґрунтується на його праці «Джад Малахія» виданій в Ліворно у 1767 році, перевиданій в Берліні у 1856 році і Пшемислі в 1877 році. «Джад Малахія» — методологічний твір з Талмуда, з алфавітним переліком всіх талмудичних правил і технічних термінів, релігійних кодексів і раввинских рішень (з поясненням деяких основних принципів, службовим керівництвом при складанні респонсів). Малахі автор «Schibche Todah», виданої в Ліворно у 1744 році, молитов на 22-е шеват, в який ліворнські євреї дотримуються посту.

Міндовські

Міндовсьский - династія російських кінешемських купців, підприємців, текстильних фабрикантів з міста Вічуга, Кінешемський повіт, Костромська губернія, Російська імперія - нинішньої Іванівської області (див. Вічугські фабриканти). Зробила величезний внесок у розквіт і створення Соціал-демократичного суспільства в Росії кінця ХIХ і початку ХХ століть, РСДРП, а так само боротьбі з більшовизмом. Була пов'язана спорідненістю з сімейством фабрикантів Кокорєвих, Бакакіних, Щеколдіних, Коновалових і Красильщикових.

Народний Малахій

«Народний Малахій (Народній Малахій)» (1927) — трагікомедія Миколи Куліша в чотирьох діях, що поєднує класичні реалістичні риси з модерністськими.

Прем'єра відбулася в зимі 1927, в поставі Леся Курбаса, з Маріяном Крушельницьким (Малахій), Володимиром Блавацьким (Кум), Честяковою (Любуня), Доценко (Оля), і Криницькою (Тарасова), в головних ролях. Радянська влада чинила виставі неймовірні перешкоди, кілька разів змушувала її переробляти, а в 1929 — заборонила остаточно, після цього трагікомедія «Народній Малахій» побачила світ тільки на виставах у діаспорі.

Народний Малахій (фільм)

«Народний Малахій» — український комедійний фільм-вистава режисера Ростислава Синько, знятий за однойменною п'єсою Миколи Куліша на кіностудії «Укртелефільм» у 1991 році.

Наум (пророк)

Наум (від Неємія, івр. נַחוּם‎, «Господь утішив») — один з дванадцяти малих біблійних пророків, який написав Книгу пророка Наума, сьому серед книг «малих пророків».

Пророк Наум походить з Елкоша (Наум 1:1), але про це місто також немає певних відомостей. Про Наума також практично нічого не відомо. Його ім'я означає «утішитель» і ймовірно, є зменшеною формою імені Неємія (Господь утішить). Можливо, ім'я пророка є просто символічним.

Про час написання книги пророка Наума можна сказати, що вона написана в період між падінням Фів (в книзі Но-Амон) і падінням Ніневії, тобто між 663 і 612 р. до Р.Х. Період життя пророка відноситься до VII-го століття до Р.Х. і він був сучасником пророків Софонії, Авакума та Єремії.

Осія

Осі́я (VII ст. до н. е.) — старозавітній пророк Ізраїлю. У біблійній книзі пророка Осії невірність Ізраїлю представляється у вигляді духовного перелюбу і порівнюється з невірністю, яку автор пережив у своєму власному житті. Ця сімейна аналогія була пізніше розвинена у християнських концепціях Отцівства Бога і Церкви, як нареченої Христа.

Радянський театр (журнал)

«Радянський театр» — двомісячник Управління мистецтв Народного комісаріату освіти, виходив у Харкові з серпня 1929 до 1931 (16 чисел).

Журнал висвітлював питання теорії, історії, практики театру та інформував про театральне життя УРСР, СРСР і закордону. На його сторінках відбувся диспут (головно з приводу вистав «Народного Малахія» М. Куліша і «Диктатури» І. Микитенка у «Березолі») на тему мистецьких шукань у театрі, у якому взяли участь Лесь Курбас («Треба перемінити окуляри», «На дискусійний стіл»), М. Скрипник («Театральний трикутник»), В. Сухино-Хоменко («Нотатки про театр»). Активним співробітником двомісячника був Яків Мамонтов.

Соломон

Соломо́н (дав-євр. שְׁלֹמֹה, Шломо́; грец. Σαλωμών, Σολωμών — згідно з біблійною Першою Книгою Царів, один із найбільш могутніх, розумних та заможних царів давньої держави Ізраїль, згадується у Біблії як другий та улюблений син царя Давида та Вірсавії. Ім'я Шломо (Соломон) в івриті походить від кореня «שלום» (шалом — «мир»), а також «שלם» (шалем — «досконалий», «цілісний»).

Під час правління Соломона Ізраїль переживав мир та розквіт. Йшло широке будівництво, жвава торгівля, внутрішній та зовнішній спокій.

Біля 966 до н. е. збудував один із найвеличніших єврейських Храмів єдиному Богу, створення якого тривало понад 30 років та зайняло працю тисяч працівників. Через декілька сот років цей Храм зруйнував цар Вавилону Навуходоносор (607 до н. е.).

Соломону приписують авторство таких творів Біблії, як Книга приповістей Соломонових,

Книга Екклезіястова (або Проповідника), Пісня над піснями, а також декількох псалмів.

Про мудрість та постать Соломона доповідають багато легенд та складено багато творів художньої літератури.

Софонія

Софо́нія (івр. צְפַנְיָה‎, şəfanjāh, Цфа́нія — «Господь сокровенний») — один з дванадцяти малих біблійних пророків, який написав Книгу пророка Софонії, дев'яту серед книг «малих пророків».

Софонія — скорочений варіант форми імени від «Зефаньягу» (צְפַנְיָהוּ şəfanjāhû) і означає «Ягве врятував». Про автора немає певних відомостей крім самого імені, та невеликих відомостей його роду у першій строчці його книги:

«Слово Господнє, що було до Софонії, сина Куші, сина Ґедалії, сина Амарії, сина Єзекії, за днів Йосії, Амонового сина, Юдиного царя.»(Соф. 1:1).

Фереште

Фарішта, Фереште (перс. فرشته‎ - «ангел») - багатозначне перське слово. Як власна назва близько до імені Анжела і Малахія.

Ферішта (1560-1620) - іранський історик.

Фереште Тавангар (1966 р.н.) - іранський письменник.

Джибріл Фарішта - головний персонах Сатанинських віршів Салмана Рушді.

Ферештамахі - іранська назва риб скалярії.

Хіябані Фереште (Вулиця Ангелів) - одна з вулиць Тегерана в районі Елахіє.

Іншими мовами

This page is based on a Wikipedia article written by authors (here).
Text is available under the CC BY-SA 3.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.