Люксембург

Вели́ке Ге́рцогство Люксембу́рг (люксемб. Groussherzogtum Lëtzebuerg, фр. Grand-Duché de Luxembourg, нім. Großherzogtum Luxemburg), офіційна назва: Велике Герцогство Люксембург (люксемб. Groussherzogtum Lëtzebuerg) — карликова держава в Західній Європі без виходу до моря. На півночі і заході межує з Бельгією, на сході — з Німеччиною, на півдні — із Францією. Разом з Бельгією і Нідерландами Велике Герцогство Люксембург входить до Бенілюксу. Співзасновниця ЄОВС, член Європейського союзу. Площа країни 2 586 км².

Населення Великого Герцогства Люксембург становить близько 425 тис. осіб, середня густота населення становить близько 164 осіб на км². Етнічні групи: німці і французи. Мова: німецька, французька (обидві державні), люксембурзька (із групи германських мов). Назва походить від верхньонімецького «lucilinburch» — «мале місто».

Велике Герцогство Люксембург
люксемб. Groussherzogtum Lëtzebuerg
фр. Grand-Duché de Luxembourg
нім. Großherzogtum Luxemburg

Прапор Люксембургу Герб Люксембургу
Прапор Герб
Девіз: "Mir wëlle bleiwe wat mir sinn"
(Залишимося собою)
Гімн: "Ons Hemecht"
(Наша батьківщина)
Розташування Люксембургу
Столиця
(та найбільше місто)
Люксембург
Офіційні мови люксембурзька,
німецька,
французька
Форма правління унітарна парламентська монархія
 - Великий герцог Анрі
 - Прем'єр-міністр Ксав'є Бетель
 - Президент Палати депутатів Марс Ді Бартолом'ю
Незалежність від Французької імперії 
 - Дата 1815 (Віденський конгрес
Площа
 - Загалом 2 586,4 км² (168)
 - Внутр. води незначний %
Населення
 - оцінка 2016  576200[1] (170-е місце)
 - Густота 164 чол,/км² (45)
ВВП (ПКС) 2017 р., оцінка
 - Повний $64 млрд. (94)
 - На душу населення $109,192 (3)
Валюта Євро (EUR)
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Домен .lu
Телефонний код +352

Географія

Luxemburg-mapa-ukr
Мапа Люксембургу.

Країна розташована в Західній Європі, межує з Бельгією, Німеччиною і Францією. Разом з Бельгією і Нідерландами входить до Бенілюксу. На сході країна обмежується річкою Мозель. Рельєф — переважно горбиста піднесена рівнина, на півночі якої підносяться відроги Арденн (найвища точка — пагорб Кнайфф, 560 метрів). Загальна площа країни — близько 2586 км².

Більшість туристів бувають у Люксембурзі в рамках туру країнами цього регіону. Основні елементи програми: центр міста, палац герцога, Каземати, поїздка у вагончиках по долині Петруссії.

Клімат

У Люксембурзі переважає помірний тип клімату, перехідний від морського до континентального. Найспекотнішим місяцем є липень, у цей час в денні години повітря прогрівається до 22-24 градусів тепла, а вночі відзначається близько 12-14 градусів. Зима тут м'яка, найхолодніший місяць — січень. У січні вдень температура повітря коливається від 1 до 3 градусів тепла, вночі — від −3 до −1 градуса.

За рік на півдні країни випадає 760 мм опадів, а найбільша кількість опадів випадає на півночі країни — до 900 мм, взимку тут часті снігопади. Опади рівномірно розподілені впродовж року, невеликі максимуми спостерігаються в травні, червні та листопаді, грудні.

Історія

Нинішня територія Люксембургу була у складі провінції Бельгії Прима під владою Римської імперії. У V столітті н. е. контроль над нею встановили франки. Феодальне володіння виникло 963 року, коли один із наближених франкського короля, граф Зігфрид Люксембурзький побудував на місці сучасного міста фортецю Лютцельбург — найпотужнішу твердиню в Європі тих часів. 1083 року тут виникло графство у складі герцогства Верхня Лотарингія. 13 березня 1354 року воно отримало статус герцогства. Країна перебувала послідовно під владою Бургундії (1443 — 1506 pp.), Іспанії (1506 — 1684 pp.), Франції (1684 — 1697 pp.), Іспанії (1697—1714 pp.), Австрії (1714 — 1795 pp.), Франції (1795—1815 pp.).

Віденський конгрес 9 червня 1815 року утворив Велике герцогство Люксембург і передав його управління на правах особистої унії королю Нідерландів. Під час повстання 1830 року Люксембург став на бік Бельгії. 1839 року Люксембург розділився: західні валлонські регіони відійшли до Бельгії, а решта території залишилася під владою Нідерландів. Герцогству надано право самоврядування. Впродовж 1842—1919 років Люксембург перебував у митному союзі з Німеччиною. 1876 року Люксембург набув статусу «вічно нейтральної держави», згідно з рішенням Лондонської конференції. 17 жовтня 1868 року прийнято конституцію. Король Нідерландів Віллем III помер 23 листопада 1890 року, не маючи нащадка за чоловічою лінією.

Henri of Luxembourg (2009)
Анрі — великий герцог Люксембургу, голова держави від 2000 року

Відтоді Нідерланди і Люксембург очолюються представниками різних гілок королівської родини Нассау. Німеччина окупувала Люксембург під час обох світових воєн. У неї нібито були наміри анексувати Люксембург, але їх здійсненню завадив загальний страйк 1942 року. Статусу нейтралітету було покладено край 1949 року, коли Люксембург приєднався до НАТО. Великий герцог Жан став главою держави 12 листопада 1964 року, після того, як його мати — велика герцогиня Шарлотта зреклася престолу. Матері на той час було 68 років, синові — 43.

Люксембург уклав економічний союз із Бельгією 1921 року. Нідерланди приєдналися до нього 1948 року, і цей союз одержав назву Бенілюкс. Він став першою зоною вільної торгівлі в Європі. Люксембург був і серед засновників Європейського співтовариства. Соціалістичний коаліційний уряд перебував при владі з 1984 року. 1989 року Люксембург відзначив 150-річчя своєї незалежності. 7 жовтня 2000 року після зречення з престолу батька (через похилий вік) трон посів великий герцог Анрі.

Державний лад

Державний лад Люксембургу — конституційна спадкова монархія.

Голова держави — великий герцог Анрі (при владі з осені 2000 року). Відповідно до конституції (що діє з 1868 року), він одноосібно здійснює всю повноту виконавчої влади: визначає порядок організації уряду, його склад, затверджує закони, призначає на цивільні і військові посади, командує збройними силами, укладає міжнародні договори тощо.

Решта функцій виконавчої влади належить уряду, що призначається великим герцогом у складі голови (державного міністра) і міністрів. Найвищий орган законодавчої влади — однопалатний парламент (палата депутатів), обирається населенням на 5 років шляхом загальних прямих виборів за системою пропорційних представництв. Право голосу надається всім громадянам, що досягли 18 років. Управління в округах здійснюється комісарами, в кантонах — бургомістрами. Органами самоврядування в комунах є виборні ради.

У судову систему входять мирові судді, окружні суди і Верховний суд. Консультативний орган з питань права і вищий адміністративний суд, що призначається великим герцогом, — Державна рада.

Адміністративний поділ

Luxemburg districts
Округи Люксембургу

Столиця Люксембургу — місто Люксембург.

Найбільші міста Люксембургу: Люксембург (76 тис. осіб), Еш-сюр-Альзет (24 тис. осіб), Діфферданж (15,7 тис. осіб), Дюделанж (14,7 тис. осіб).

В адміністративному відношенні Люксембург поділяється на три округи Дікірх, Гревенмахер та Люксембург, котрі, у свою чергу, поділяються на 12 кантонів (подані зі столицями):

  1. Віанден — місто Віанден
  2. Вільц — місто Вільц
  3. Гревенмахер — місто Гревенмахер
  4. Дікірх — місто Дікірх
  5. Еш — місто Еш-сюр-Альзетт
  6. Ештернах — місто Ештернах
  7. Капеллен — місто Капеллен
  8. Клерво — місто Клерво
  9. Люксембург — місто Люксембург
  10. Мерш — місто Мерш
  11. Реміх — місто Реміх
  12. Роданж — місто Роданж

До складу кантонів Люксембургу входять 118 комун (міських і сільських).

Економіка

Euro banknotes
Люксембург є частиною єврозони з 1999 року.

Промисловість

Основні галузі промисловості: гірничодобувна, чорна металургія, машинобудування, металообробна, хімічна, шкіряна, цементна, фаянсова, деревообробна, швейна, харчова, електротехнічна. За виробництвом сталі на душу населення країна посідає перше місце у світі. Останню домну загасили 1997 p., і нині сталь виплавляють в електропечах. У промисловості сильні позиції має іноземний капітал.

Сільське господарство

В аграрному секторі зайнято лише 5 % робочої сили. Продуктами сільського господарства є овес, картопля, ячмінь, троянди, фрукти, вина. За обсягом товарної продукції рослинництво значно поступається тваринництву. Розводять велику рогату худобу, коней, свиней тощо. Ферми бувають мішаного типу. Трапляються і виключно молочні ферми.

Транспорт

Довжина залізниць — 275 км, автошляхів — понад 5 тис. км. Авіакомпанії «Люксер» і «Карголюкс» обслуговують міжнародні авіалінії. Міжнародний аеропорт — у столиці.

Зовнішня торгівля

Країна — важливий міжнародний банківський центр. Є побоювання, що уніфікація фіскального законодавства Європейського Союзу призведе до втрати Люксембургом його унікального становища як провідного фінансового центру світу. Певні надходження країна має від туризму. Люксембург експортує 90 % своєї продукції. Основні експортні товари — сталь (2/3 експорту) і металовироби. Імпортують зерно, машини, нафту, залізну руду, вугілля. Головні зовнішньоторговельні партнери — країни Європейського Союзу.

Зайнятість

сільське господарство — 3 %, промисловість — 37 %, сфера послуг — 60 %. Обробляється 24 % площі. Основні с/г продукти: м'ясо, молоко, вовна, зерно, овочі, фрукти. Долина Мозеля відома виноградом і винами. Провідна галузь промисловості — чорна металургія.

У митному союзі з Бельгією. Місто Люксембург— одна з трьох столиць ЄС (Європейський парламент, фінансові та судові установи). Грошова одиниця — євро. 360 тисяч туристів і 290 мільйонів доларів прибутку. Архітектурна спадщина середньовіччя. У списку ЮНЕСКО — стародавні квартали і фортифікаційні споруди міста Люксембурга.

Природно-ресурсний потенціал

Поверхня країни — переважно горбиста рівнина, її середня висота — 250 м. На північ заходять відроги Арденн, що сягають 565 м (г. Бурґплац). У країні обмаль родючих земель.

Клімат — помірний, перехідний від морського до континентального. На нього впливає теплий південний вітер фен. Середні температури січня коливаються від 0 °С до +2, липня — від +18 до +21 °С. Річна кількість опадів — 700—1050 мм.

Мінеральні ресурси: горючі сланці, залізна руда, вапняки.

Населення

Luxembourg military band
Військовий парад у Люксембурзі

Основне населення Люксембургу — люксембуржці. Говорять люксембурзькою мовою німецької групи індоєвропейської сім'ї. Поширені також німецька та французька мови. Писемність на основі латинського алфавіту. Переважна кількість віруючих — католики, є протестанти.

Загальна чисельність населення 473 тис. осіб, в тому числі в Люксембурзі 285 тис. осіб. Велику частку населення країни становлять іноземці — португальці, італійці, французи, німці та інші.

Культура

Мови

У Люксембурзі використовується три мови. Люксембурзька мова, яка раніше вважалась одним з діалектів німецької, є мовою, яку більшість Люксембуржців вчать з раннього дитинства у себе вдома. У початкових школах викладають в основному люксембурзькою, в середніх школах — французькою або німецькою. Люксембуржці володіють люксембурзькою та французькою мовами на рівні рідної мови, більшість володіють, більшою чи меншою мірою, німецькою. Газети друкують статті переважно німецькою мовою, але часто також французькою і люксембурзькою. Люксембурзькі канали телебачення мовлять майже виключно люксембурзькою, але доступні також іноземні канали французькою та німецькою мовами. Відповідно до численних досліджень, 75 % люксембургзців щодня спілкуються люксембурзькою, молодь пише текстові повідомлення цією мовою, люксембурзька звучить і в роботі парламенту, хоча всі закони написані французькою мовою. Для набуття громадянства необхідно скласти державний іспит з люксембурзької мови. Крім того, 13 % людей (в основному португальських іммігрантів) володіють португальською, досить поширені також знання англійської. Люксембурзька мова була стандартизована тільки в сімдесятих роках і з тих пір переживає відродження, також і серед молодого покоління.

Література

Творцями-«стовпами» люксембурзької національної літератури, власне літератури люксембурзькою мовою по праву вважаються національний поет і етнограф Е. де ла Фонтен (18231891), автор пісень та народознавчих записок про люксембуржців; поет Мішель Ленц (18201893), автор слів до гімну Люксембургу «Ons Hémécht», письменник і поет Мішель Роданж (18271876), творець люксембурзького національного епосу «Ренерт-Лис» (Rénert).

Образотворче мистецтво

В період раннього середньовіччя головним художнім центром був монастир в Ехтернахе, де вироблялися мініатюри, що відображали у VIII—X ст. ірландські, а на рубежі X і XI століть — німецькі традиції. Виконувалися і різьблені оклади Євангелій з пластинами з слонової кістки.

В XI столітті зводилися численні замки (збереглися в руїнах), романські капели (десятигранна капела замку Віанден) і базиліки (церква Санкт-Віллібрордус в Ехтернахе, 1017—1931) зі скульптурним оздобленням. Готичні церкви ст XIV—XVI ст. (У містах Люксембург, Ріндшлейден, Сет-Фонтен та ін.) відрізнялися великою кількістю скульптур в інтер'єрах (скинії, статуї мадонн і святих, надгробки). У другій половині XVI ст. поширився стиль ренесансу (ратуша, нині герцогський музей, в Люксембурзі, 1563), а в XVII ст. — Бароко (собор у Люксембурзі, 1613—1921). Зводилися укріплення резиденції знаті (замки Вітранж, Анзембург та ін.). У XVIII ст. переживав розквіт декоративно-ужиткового мистецтва (виробництво меблів, виробів з металу, фаянсу). У в архітектурі XIX ст. класицизм поступився місцем еклектизму.

Образотворче мистецтво в XIX ст. розвивалося під французьким впливом (портрети Ж. Б. Фрезі, романтичні пейзажі М. Кірша). Після Першої світової війни 1914—1918 виявився вплив німецького експресіонізму, потім — французького фовізму. Рисами гострого гротеску, соковитістю гами, співчуттям до знедолених відзначена живопис Й. Куттера. У творах сучасних художників (В. Кесселер, Ж. Пробст, М. Хофман та ін) відчутні впливи Матісса, Пікассо та інших французьких майстрів.

Музика

Центром музичної культури Люксембургу з 1906 року є Люксембурзька консерваторія, а з 2005 — Люксембурзька філармонія, яка є головним концертним майданчиком філармонічного оркестру. Чотири рази Люксембург приймав конкурс Євробачення — в 1962, 1966, 1973 і 1984 роках.

Туристичні об'єкти

У країні міститься частина природного національного парку Дойч-Люксембург, що розташований переважно на території Німеччини; кілька резерватів. Столиця поділена річками Петрюс і Альзет на Нижнє та Верхнє міста, через річки перекинуто багато мостів. У Верхньому місті — руїни давньоримської чатової вежі, скельова капела Сен-Кірен (VI і XVI ст.), готична церква Сен-Мішель (1519 p.), Великий герцогський палац (XVI ст.), Палац юстиції (1556—1572 pp.), кафедральний собор Нотр-Дам (1613—1621 pp.), ратуша (1830 p.), Національний музей, Замок Мамер. Туристів приваблюють старовинні замки Віанден, Вітранж, Вільц; базиліка Санкт-Віллібрордус у м. Ехтернах, готична церква (XIV—XVI ст.) в Сет-Фонтені.

Посилання

Виноски

  1. Population by sex and nationality on 1st January (x 1 000) 1981, 1991, 2001 - 2015 Table summary. Сайт Statistics portal. STATEC, Ministry of Economy. Процитовано березень 2016. (англ.)
Бельгія Бельгія Бельгія Бельгія Німеччина Німеччина
Бельгія Бельгія Gray compass rose Німеччина Німеччина
Франція Франція Франція Франція
Валлонія

Валлонія (франц. Wallonie) — одна з трьох земель Бельгії (дві інші землі — Брюссель і Фландрія).

Валлонія складається з таких провінцій: Ено, Валлонський Брабант, Намюр, Льєж, Люксембург. Головне місто — Намюр. Великі міста: Льєж, Шарлеруа, Монс, Турне, Верв'є.

Офіційна мова — французька. На самому сході, на землях німецькомовної громади навколо міст Санкт-Вита й Ойпена як офіційну вживають ще й німецьку мову.

Населення — 3.395.942 (2005), площа — 16.844 км².

Географія Люксембургу

Люксембург — мала держава в Західній Європі. Межує з Францією, Бельгією і Німеччиною. Площа 2586 км². Країна витягнута з півдня на північ на 82 км, зі сходу на захід — на 57 км. Населення 562 958 осіб (2015). Столиця — місто Люксембург. У адміністративному відношенні країна поділяється на округи, які, у свою чергу, поділяються на кантони, а кантони на — на комуни. Не має виходу до моря.

Люксембург, не дивлячись на свій невеличкий розмір, має різноманітний рельєф. За ним, а також за іншими чинниками країна доволі чітко ділиться на два регіони — південний Гутланд і північний Еслінг. Більшу частину території країни займає погорбована рівнина заввишки 300—400 м. На півночі — відроги Арденн і Рейнських Сланцевих гір. Поклади залізної руди (не розробляються з кінця 20 століття), сланців, вапняків.Клімат помірний, м'який. Пересічна температура січня від 0 до +2 °C, липня — близько 17 °C. Опадів 700—850 мм на рік. Річкова сітка густа, розгалужена, головна річка — Мозель, по якій проходить частина кордону між Люксембургом й Німеччиною. Переважають бурі лісові й дерново-підзолисті ґрунти. Майже 30 % площі Люксембургу вкрито дубово-буковими лісами.

Західна Європа

За́хідна Євро́па — політичний і географічний регіон Європи.

Збірна Люксембургу з футболу

Збі́рна Люксембургу з футбо́лу (люксемб. Lëtzebuergesch Foussballnationalequipe, фр. Équipe du Luxembourg de football, нім. Luxemburgische Fußballnationalmannschaft) — національна збірна команда Люксембургу з футболу, якою керує Федерація футболу Люксембургу.

Збірна Словаччини з футболу

Збірна Словаччини з футболу — представник Словацької Республіки на міжнародних футбольних турнірах, зокрема Чемпіонат Європи та Кубок Світу, а також в товариських матчах. Виникла після розпаду Чехословацького футбольного союзу в 1994 р. З того часу — постійний учасник всіх відбіркових турнірів до чемпіонатів світу та Європи.

Станом на 25 липня 2019 посідає 31-e місце у рейтингу футбольних збірних світу.

Люксембург (місто)

Люксембу́рг (люкс. Lëtzebuerg, фр. Luxembourg, нім. Luxemburg) — столиця Великого Герцогства Люксембург. Є адміністративним і фінансовим центром держави, розташований на півдні країни, на місці з'єднання річок Альзет і Петрус.

Утворює окрему комуну, є адміністративним центром однойменних кантону та округу держави.

Люксембург на Олімпійських іграх

Спортсмени з Люксембургу брали участь в 29 Олімпійських іграх сучасності. Олімпійський і спортивний комітет Люксембургу був заснований 1912 року і своїх перших спортсменів направив на Олімпійські ігри 1912 року в Стокгольмі.

Було виявлено, що Мішель Теато, який на Олімпійських іграх 1900 року представляв Францію був люксембуржцем. Проте, золота медаль, яку він заробив в марафоні була зарахована до результатів команди Франції.

Без урахування цієї нагороди станом на 2014 рік на рахунку спортсменів Люксембургу 4 медалі за всю історію Олімпійських ігор: золото легкоатлета Жозі Бартеля на дистанції 1500 м 1952 року в Гельсінкі, срібло важкоатлета Жозефа Альцена 1920 року в Антверпені і 2 срібла гірськолижника Марка Жирарделлі 1992 року в Альбервілі в супер-гіганті та гігантському слаломі.

2008 року в Пекіні велогонщик Енді Шлек був близький до того, щоб принести своїй країні першу за 56 років нагороду літніх Олімпійських ігор, але посів лише 5-е місце у груповій шосейній гонці (після дискваліфікації срібного призера Давида Ребелліна Шлек перемістився на 4-е місце).

Крім спортивних нагород люксембуржці перемагали в творчих олімпійських змаганнях — Жан Якобі виграв 2 золота в малюванні (1924 і 1928), а Франсуа Ельденстайн виграв срібло в скульптурі (1924).

Люксембург на Чемпіонаті світу з водних видів спорту 2015

Люксембург взяв участь у Чемпіонаті світу з водних видів спорту 2015, який пройшов у Казані (Росія) від 24 липня до 9 серпня.

Люксембург на літніх Олімпійських іграх 2012

Люксембург на літніх Олімпійських іграх 2012 був представлений у семи видах спорту.

Люксембург на літніх Олімпійських іграх 2016

Люксембург на літніх Олімпійських іграх 2016 буде представлена 9 спортсменами в п'яти видах спорту. Жодної медалі олімпійці Люксембургу не завоювали.

Люксембурзька мова

Люксембу́рзька мо́ва (Lëtzebuergesch) — західногерманська мова, з 1984 року одна з трьох державних мов Люксембургу. Кількість носіїв — 400 тисяч.

Музика Люксембургу

Люксембург є невеликою європейською країною, яка раніше входила до складу Нижніх земель. Музика цієї країни випробувала сильний вплив німецької культури. У Люксембурзі є Національна асоціація музики (LGDA), власні консерваторія, оркестр, філармонія і національне радіо. Проводяться музичні фестивалі в Ехтернаху (Музичний фестиваль в Ехтернахе) і фестиваль Рок на Кнудлере.

Гімн Люксембургу («Ons Hémécht») є національним гімном з 1895 року. Він був написаний Мішелем Ленцом (слова) і Жан-Антоні Зінненом (музика).

Чотири рази Люксембург приймав конкурс Євробачення — в 1962, 1966, 1973 і 1984 роках.

Німецька окупація Люксембургу (Перша світова війна)

Німецька окупація Люксембургу (1914–1918) або Люксембург у Першій світовій війні (люксемб. Lëtzebuerg am Éischte Weltkrich — перша з двох військових окупацій Великого герцогства Люксембург німецькими військами у першій половині 20 століття, що відбулася за часів Першої світової війни.

Окупація Люксембургу (1940)

Окупація Люксембургу (1940) — військова операція Збройних сил Третього Рейху із захоплення території Люксембургу; складова частина Французької кампанії в 1940 році.

О 6:35 ранку 10 травня 1940 німецький Вермахт, розпочав одночасно вторгнення на територію Люксембургу, Нідерландів та Бельгії за планом операції «Гельб». Ніякого опору на території Люксембургу німцям не було надано. О 8:00 ранку в Люксембург увійшли французькі війська — 3-я кавалерійська дивізія, 1-а бригада спагі і танкова рота. Однак, через кілька годин французькі війська залишили Люксембург, не вступивши в бої проти німців. Протягом дня німці окупували країну. Родина монарха та уряд втекли до Франції.

Німецькі війська швидко пройшли територією країни й вийшли до кордонів з Бельгією, для подальшого наступу на Францію.

Рейнланд-Пфальц

Ре́йнланд-Пфа́льц (нім. Land Rheinland-Pfalz [ˈʁaɪ̯nlantˈp͡falt͡s]) — земля Федеративної Республіки Німеччина. Розташована в західній частині країни. Столиця — місто Майнц. Сусідами землі є Північний Рейн-Вестфалія, Гессен, Баден-Вюртемберг, Саарланд, а також Бельгія, Люксембург і Франція. Утворена 1946 року. Площа — 19.853,36 км². Населення — 4 073 679 (31 грудня 2017). На теренах землі розмовляють німецькою. Форма правління — парламентська республіка, самоврядний штат федерації. СДПН і Зелені очолюють земельний уряд. Голова уряду — Марія-Луїза Дреєр (СДПН). За результами виборів до ландтагу, що відбулися 27 березня 2011 року, в ньому представлені такі партії: СДПН (42 депутати), ХДС (41), Зелені (18). Має 4 депутатів у Бундесраті, верхній палаті парламенту Німеччини. Валовий внутрішній продукт землі складає 107.63 млрд € (2010). Борг землі становить 44,607 млрд € (31 грудня 2012). Рівень безробіття — 5,9 % (лютий 2014). Міжнародний код — DE-RP.

Роза Люксембург

|відомий_?відома?=

Ро́за Люксембу́рг (нім. Rosa Luxemburg, пол. Róża Luksemburg; 5 березня 1871 — 15 січня 1919) — польсько-німецький теоретик марксизму, економіст, публіцист. Діячка польського та німецького робітничого руху, одна із засновниць компартії Німеччини.

Сигізмунд Люксембург

Сигізмунд Люксембург (лат. Sigismundus, угор. Zsigmond, чеськ. Zikmund; 15 лютого 1368 — 9 грудня 1437) — король Угорщини, титулярний король Галичини та Володимирії (1387—1437), Богемії (1419—1421, 1436—1437), імператор Священної Римської імперії (з 1433), останній представник династії Люксембургів.

Список правителів Люксембургу

Правителі Люксембургу нині носять титул великих герцогів. Діючим великим герцогом (з 2000) є Анрі.

Люксембург Люксембург у темах
 
Пов'язані статті

Іншими мовами

This page is based on a Wikipedia article written by authors (here).
Text is available under the CC BY-SA 3.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.