Кряж

Кряж — пасмо невисоких гір, горбів, гірська гряда[1], витянута горбиста височина або плоскогір'я. Характеризується згладженими вершинами гребенів. Як правило кряжі — це залишки давніх гір, поруйнованих процесами денудації.

Bristol tenn ridgelines2
Кряжиста місцевість на північному сході Теннессі

Приклади

в Україні:

інші:

Джерела

  1. Кряж // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Байрачні ліси

Байра́чні ліси́ — широколистяні ліси, що ростуть по верхів'ях і схилах балок (байраків).

Виростають переважно в лісостепових та степових районах центру Східно-Європейської рівнини. Особливо поширені на горбистих територіях (Середньоруська височина, Приволзька височина, Донецький кряж).

Основні породи, що утворюють подібні ліси — дуб, клен, в'яз, ясен, липа, груша, яблуня. У деяких районах також зустрічаються черешня, граб.

У підліску найчастіше виростають клен татарський, глід, калина гордовина, ліщина, бруслина, місцями скумпія, на узліссях — терен, шипшина, вишня степова, бобовник.

У трав'яному ярусі переважають зірочник злакоподібний, яглиця звичайна, копитняк європейський, перлівка ряба та ін.

Байрачні ліси мають протиерозійне значення.

Буща (Здолбунівський район)

Бу́ща — село в Україні, у Здолбунівському районі Рівненської області. Населення становить 982 осіб.

Згадується 8 грудня 1322 року в грамоті князя Любарта Гедиміновича.

Неподалік від села розташований Бущанський ботанічний заказник, а також частина заказника «Мізоцький кряж». Обидва заказники входять до складу Дермансько-Острозького національного природного парку.

Воєводина

Воєво́дина або Войводина — автономний край Сербії, розташований на північ від Дунаю. До Першої світової війни належав Австро-Угорщині. Центром (з грудня 2009 до липня 2012 — столицею) Воєводини є місто Новий Сад. Воєводина відома своїм багатонаціональним складом населення. Окрім сербів, що становлять 65-відсоткову більшість, у ній живуть угорці, хорвати, русини, словаки, цигани, румуни і німці. Більша частина вірян — православні (69 %). Офіційними мовами є сербська, угорська, словацька, румунська, русинська і хорватська. На території Воєводини розташований регіон Бачка.

Розташована в межах південної частини Середньодунайськой низовини, що має слабо розчленований рельєф (висота 70—250 м). На південному заході ізольований кряж Фрушка гора (висота до 539 м), на південному сході відріг Південних Карпат (висота до 641 м).

Клімат помірний, континентальний. Середня температура липня 22—24°С, січня від — 1,2 до 2,6 °C. Опадів 550—750 мм на рік.

Гора Галаксія

Гора Галаксія (лат. Galaxius Mons) — це гора у квадранглі Cebrenia на планеті Марс, розташована за координатами 34.76 пн. ш., та 217.69 зх. д.. Її діаметр становить близько 22 км,, а висота — 3 км над навколишнім тереном..

Свою назву вона отримала від класичної деталі альбедо. Раніше для її позначення використовували неофіційну назву Hrad Ridge («кряж Град», оскільки через свою видовженість вона виглядає не як окрема гора, а саме як кряж). Вчені припускають, що гора виникла внаслідок підземного виверження, спричиненого взаємодією водного льоду та лави, яка й утворила масив гори. Якщо це справді так, то товщина льодяного покриву у цьому регіоні мала бути щонайменше такою ж, як і висота самої гори..

Донецький кряж

Доне́цький кряж — височина, північно-східна найвища частина Донецької височини. Розташована в межах Харківської (частково), Донецької та Луганської областей України і (частково) Ростовської області Росії. Площа близько 23 тис. км².

На півночі круто обривається до долини Сіверського Дінця (південь Східноєвропейської рівнини). Довжина близько 370 км, ширина 160 км.

На східних теренах Кряжу розташований однойменний регіональний ландшафтний парк «Донецький Кряж».

Донецький кряж (регіональний ландшафтний парк)

Донецький кряж — регіональний ландшафтний парк, загальною площею майже 10000 тис. га, розташований у Шахтарському та Амвросіївському районах, обмежений заплавою р. Кринка з притоками і асфальтовою дорогою через с. Петрівське — с. Григорівка — с. Кринички.

Донецький кряж, як купол, піднімається над місцевістю і відіграє величезну природну, рекреаційну й економічну роль. Зокрема на височині виникають і стікають з неї у басейни Дніпра, Дону й Азовського моря річки, тут формується особливий (більш прохолодний і вологий) клімат. Все це дає підставу виокремлювати у степовому Донбасі особливу інтразональну природну категорію, так званий «Донецький лісостеп», розташований у Шахтарському і Амвросіївському районах.

Зазнав великої руйнації в часі російсько-української війни 2014 року. Додатково з цього питання інформаці міститься у статті про екологічні наслідки війни на сході України.

Канадські скелясті гори

Кана́дські скеля́сті го́ри — назва великої вервечки Скелястих гір зі своєрідним кліматичним і природним ландшафтом, які простягаються територією Канади, — завдяки чому і стали популярним туристичним місцем. Кордон Канадських скелястих гір збігається зі спільним кордоном канадських провінцій Альберта і Британська Колумбія, а також штатів Айдахо і Монтана на півночі США. Північний край гір лежить на Ліардському плоскогір'ї (англ. Liard Plain) в Британській Колумбії.

Усупереч загальноприйнятій думці Скелясті гори не простягаються ні до провінції Юкон штату Аляска, ні до півночі річки Ліард, які не є частиною Скелястих гір. Гори на захід Монтани — це також окремий кряж, який не є частиною Скелястих гір.

Кременецькі гори

Кремене́цькі го́ри (також Крем'янецькі гори, чи Кремене́цький кряж, Кремене́цька гряда) — північно-східна частина Гологоро-Кременецького кряжа Подільської височини. Лежать на території Кременецького та Шумського районів Тернопільської області і (частково) Дубенського та Здолбунівського районів Рівненської області. Окремі відроги заходять в Білогірський район Хмельницької області.

Простягаються з південного заходу на північний схід між долинами річок Ікви і Кутянки та Вілії (всі — басейн Прип'яті). Довжина 65 км, ширина 12—20 км. Середня висота становить 350–400 м. Максимальна — 408 м.

Кременецькі гори представлені в рельєфі плосковершинними пасмами, плато й останцями; сильно розчленовані долинами річок, балками і ярами. Схили асиметричні: круто, місцями урвищами обриваються на північному заході та півночі. Північно-західний край гряди підноситься над рівниною Малого Полісся на 120–150 м, на півдні гряда поступово знижується. Складається з крейди, вапняків, піску. Характерні ерозія ґрунтів, зсуви, карст (Студентська печера, Піщанка). Лісистість становить близько 20 %. На схилах переважно широколистяні ліси, чимало вершин голі, плоскі та місцями кам'янисті.

Цікавим об'єктом є відслонення крейди у старому кар'єрі - геологічна пам'ятка природи місцевого значення. Розташоване у північно-східній частині міста Кременець у старому кар'єрі. Оголошене об'єктом природно-заповідного фонду рішенням виконкому Тернопільської обласної ради від 26 грудня 1976 року № 637.

Найвідомішим об'єктом є Замкова гора (Бона), котра приваблює туристів.

На території Кременецький гір розташовані Кременецький ботанічний сад, національний природний парк «Кременецькі гори» та багато інших природоохоронних об'єктів.

Мізоцький кряж (заказник)

Мі́зоцький кряж — геологічний заказник місцевого значення в Україні, об'єкт природно-заповідного фонду Рівненської області. Розташований у межах Дубенського (1228 га), Здолбунівського (544 га) та Острозького (483 га) районів, на землях Дубенського держлісгоспу (Любомирське лісництво) та Острозького держлісгоспу (Мостівське лісництво).

Площа — 2255. Статус надано згідно з рішенням облвиконкому від 22.11.1983 року № 343 (зміни згідно з рішенням облвиконкому від 18.06.1991 року № 98 та рішеннями облради від 05.03.2004 року № 322, від 27.05.2005 року № 584 і від 25.09.2009 року № 1331).Об'єкт скорочено на 272 га (квартали 128, 129, 130, 131) рішенням Рівненської обласної ради № 322 від 5 березня 2004 року «Про розширення та впорядкування мережі природно-заповідного фонду області».. Зазначена причина скасування — «квартали не відповідають рельєфному та ландшафтному розміщеню», що не є законодавчо вмотивованою підставою.[джерело?]У 2010 році заказник увійшов до складу Дермансько-Острозького національного природного парку.

Нагольний кряж

Нагольний кряж — південно-східна частина Донецького кряжу. Розташований на півдні Луганської област та на заході Ростовської області РФ. Рельєф ускладнений пасмами, гривами та куполами (Грибоваха 222 м, Дяківський, Центральний). Геоструктурно кряж приурочений до зниження Донецької складчастої споруди. Складений головним чином пісковиками, вапняками і сланцями. Характерне жильне поліметалеве зруденіння. Гірничі роботи на його теренах відомі з скіфсько-аланських часів (видобуток золота).

Нафтобудлаг

Нафтобудлаг — підрозділ, що діяв у структурі виправно-трудових таборів СРСР.

Поліська низовина

Полі́ська низовина́ — низовина на півдні Білорусі та півночі України. Обмежена на півночі горбистими рівнинами центральної частини Білорусі, на півдні Придніпровською та Волинською височинами, на заході Прибузькою рівниною, на сході — Придніпровською низовиною.

Площа близько 270 тисяч км². Переважні висоти 150—200 м, максимальна — 316 м (у межах Словечансько-Овруцького кряжу). Поверхня низовини має загальний похил до річок Прип'яті та Дніпра. Рельєф переважно рівнинний і слабохвилястий, виділяються окремі денудіровані моренні пасма і височини дніпровського віку (Словечансько-Овруцький кряж, Білокоровицький кряж, Озерянський кряж). Характерні поліські дюни. Вододіл річок плоский, заболочений. Ліси займають близько 33 % території, в окремих районах до 60 %. У найхолодніших частинах низовини з майже плоским рельєфом розміщуються болота (найбільші масиви Піддубичі, Великий Ліс, Вигонощанське болото, Гричин, Загальський масив). Частина боліт меліорована. (Див. також Прип'ятські болота).

У Білорусі низовина простягається з заходу на схід уздовж річки Прип'ять більш ніж на 500 км, з півночі на південь — на 200 км; переважають абсолютні висоти 130—150 м над рівнем моря.

На території низовини в межах Білорусі виділяється Білоруське Полісся, в Україні — Волинське, Рівненське, Житомирське, Київське Полісся (у деяких джерелах до Поліської низовини відносять також північну частину Лівобережжя України в межах Чернігівської та Сумської областей). Частинами Поліської низовини є також Турійська рівнина, Клесівська рівнина, Костопільська рівнина, Словечансько-Овруцький кряж.

Природоохоронні території: Поліський природний заповідник, Шацький національний природний парк, національний парк «Прип'ятський», ландшафтний заказник «Середня Прип'ять», Поліський державний радіаційно-екологічний заповідник; є також чимало заказників та пам'яток природи.

Регіональний ландшафтний парк «Зуївський»

Зуївський регіональний ландшафтний парк — регіональний ландшафтний парк в Україні, в межах Донецької області.

До складу регіонального ландшафтного парку (РЛП) увійшли природні території, що відзначаються особливою привабливістю, науковою та природоохоронною цінністю. Це лісове урочище «Липове», балка біля села Ведмежого, Зуй-гора, долини річок Кринки та Вільхової, відслонення скельних гірських порід, степові ділянки і лісові масиви Макіївського лісництва.

Загальна площа парку становить 1532,6629 га.

Рослинність представлена в основному різнотравно-типчаково-ковиловими степами та їх петрофільним варіантом. На кам'янистих ділянках степу поширені чебречники з наявністю деревію тонколистого, полину Маршалла, бедринця крейдяного, перлівки трансільванської. Під скелями ростуть три рідкісних види папоротей. По Липовій балці та схилах Зуй-гори поширені дубові ліси, серед яких є рідкісні формації, що підлягають охороні. Всього у межах РЛП виявлено 509 видів рослин, у тому числі багато ендемічних та реліктових. Тому 36 видів з них підлягають особливій охороні. Це дуже цінний куточок Донеччини щодо рослинного світу і ландшафту загалом.

Територія ландшафтного парку має значний рекреаційний потенціал. І це насамперед пов'язано з районом селища Зуївка, де унікально поєдналися геологічні, геоморфологічні, гідрографічні та біологічні особливості, які у всі часи привертали до себе увагу любителів природи, туризму та альпінізму.

Створення регіонального ландшафтного парку «Зуївський» відкриває можливості організованого відпочинку, спортивно-оздоровчих та рекреаційних заходів та дозволяє забезпечити збереження та раціональне використання природних об'єктів.

Територія постраждала під час військових дій. Додатково з цього питання інформаці міститься у статті про екологічні наслідки війни на сході України.

Савур-могила

Саву́р-моги́ла — височина у східній частині Донецької області, висотою 277,9 м над рівнем моря, за 12 км на південь від міста Сніжне. Розташована на потрійному стику меж Луганської, Донецької областей та державного кордону України (Ростовська область РФ). Перебуває в межах регіонального ландшафтного парку «Донецький Кряж».

Севенни

Севенни (фр. Cévennes) — гірський хребет у Франції, південно-східна околиця Центрального масиву. Довжина з північного-сходу на південний-захід становить 150 км. Найвища вершина — г. Лозер (1702 м). На сході Севенни досягають долини Рони, а на півдні — узбережжя Ліонської затоки.

Внутрішні і західні райони не відрізняються від гір Централного масиву, а південний кряж Мон-Егуль (Mont Aigoual) і його долини мають яскраво виражені ознаки Середземномор'я. Головна прикраса регіону - Національний парк Севенн, котрий займає майже всю південну частину департаменту Лозер.

Словечанський кряж (заказник)

Словеча́нський кряж — лісовий заказник місцевого значення в Україні. Розташований у межах Овруцького району Житомирської області, в районі Словечансько-Овруцького кряжа.

Площа 18230 га. Статус надано згідно з рішенням 3 сесії 23 скликання Житомирської облради від 17.09.1998 року. Перебуває у віданні ДП «Словечанське ЛГ».

Створений з метою охорони розлогого природного комплексу на півночі Житомирського Полісся. Тут розвинуті річкові долини, болота, еолові форми поверхні, горбисто-моренний реліктовий рельєф. У лісах — насадження дуба скельного, у підліску зростає рідкісна лікарська рослина — рододендрон жовтий. Багатий тваринний світ.

Словечансько-Овруцький кряж

Словеча́нсько-О́вруцький кряж (або Овруцький кряж) — височинне пасмо на півночі Житомирської області (Житомирського Полісся) у межах Овруцького району, залишок стародавніх гірських пасм.

Товтри

То́втри, або То́лтри — сильно розчленовані, скелясті вапнякові пасма. Це єдиний у світі гірський кряж, що з'явився не внаслідок тектонічних процесів, а утворений живими організмами.

Юрський період

Ю́рський пері́од, часто юра́ — період геологічної історії Землі, середній геологічний період мезозойської ери. Тривав приблизно 56,3 млн років: від 201,3 ± 0,2 до приблизно 145,0 млн років тому.

За юрського періоду великі простори материків зазнали опускання і трансгресії в їхні межі моря. Наприкінці цього періоду море вкрило величезні простори суходолу як у північній, так і у південній півкулях, причому на території України тільки Український кристалічний щит та Донецький кряж були в цей час вище від рівня моря.

Наприкінці цього періоду відбувались інтенсивні горотворні рухи, які супроводились виходом з-під рівня моря значної частини континентів.

Гірські
Континентальні
Флювіальні
Льодовикові
Океанічні та прибережні
Вулканічні
Еолові
Штучні

Іншими мовами

This page is based on a Wikipedia article written by authors (here).
Text is available under the CC BY-SA 3.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.