Дієцезія

Дієце́зія (пол. Diecezja), або діоце́зія (лат. Dioecesis; від грец. διοίκησις — «управління») — церковна адміністративно-територіальна одиниця під керівництвом єпископа в Римо-Католицькій, Англіканській, Шведській церквах. Аналог єпархії у східних християнських церквах. Також — єпископство (від лат. Episcopatus), єпископський престол (від лат. Episcopalis sedes).

Класифікація

Списки

Див. також

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дієцезія

Єпархія

Єпа́рхія, або Влади́цтво — у східному християнстві (православних, греко-католицьких церквах тощо) церковно-адміністративна одиниця на чолі з архієреєм. Якщо єпархію очолює єпископ, її ще називають єпископством, якщо архієпископ — архієпископством, митрополит — митрополією, патріарх — патріархією.

В Україні перші єпархії з'явилися в ІІІ столітті, в часи Готського королівства — Готська і Скіфська єпархії. Голови цих єпархій брали участь у Нікейському соборі.

До 1917 р. в Наддніпрянській Україні було 10 православних єпархій: київська, чернігівська, полтавська, харківська, катеринославська, таврійська (осідок єпископа в Сімферополі), херсонська (в Одесі), подільська (в Кам'янці), волинська (в Житомирі) і холмська.

У Галичині були три греко-католицькі єпархії — Львівська, Перемишльська та Станиславівська. Крім цього - Мукачівська греко-католицька єпархія (на теренах теперішнього Закарпаття), від якої утворилось декілька, одна з яких Пряшівська, інші в Північній Америці.

Православні єпархії ділилися на благочиння, а греко-католицькі — на деканати. Єпархії видавали єпархіальні вісники, в яких друкувалися єпархіальна хроніка та розпорядження єпарха.

У Північний Америці є дві архієпархії-митрополії УГКЦ, кожна зі своїм єпархом та єпархіями:

у США — Філадельфійська архієпархія: Чиказька єпархія святого Миколая; Стемфордська єпархія і Пармська єпархія.

у Канаді — Вінніпезька архієпархія: Едмонтонська єпархія; Торонтська єпархія; Саскатунська єпархія і Нью-Вестмінстерська єпархія.У римо-католицькій церкві, еквівалентом єпархії є дієцезія — територіальна одиниця, керована єпископом-ординарієм. Дієцезія входить до складу архідієцезії чи підпорядковується безпосередньо Ватиканові.

Апостольська префектура

Апо́стольська префекту́ра — територіальна одиниця в Римо-католицької церкви, прирівняна до дієцезії. Апостольська префектура встановлюється на місіонерських територіях, де поки не може бути сформована повноцінна дієцезія і є тимчасовою структурою. Як правило, розвиток територіальної одиниці на території місіонерської йде за схемою:

Місія sui iuris — Апостольська префектура — Апостольський вікаріат — дієцезія.

Після створення повноцінної дієцезії територія втрачає статус місіонерської.

Апостольським префектом, як правило, призначається священик, зрідка титулярний єпископ. При підвищенні статусу апостольської префектури до апостольського вікаріату на чолі в обов'язковому порядку стає єпископ.

За даними на травень 2011 року в Католицькій церкві існує 38 апостольських префектур, всі латинського обряду. 29 з них знаходяться в Китаї.

Житомирська дієцезія

Житомирська дієцезія (лат. Dioecesis Zytomeriensis) — дієцезія римо-католицької церкви, була заснована у 1798 в результаті ліквідації Київської дієцезії.

З'єднана aeque principaliter з Луцькою, тому іноді називалася Луцько-Житомирською. У 1795 році в результаті Третього поділу Речі Посполитої Луцьк увійшов до складу Російської імперії. Катерина II провела реорганізацію латинських єпархій на придбаних землях. Луцьк став центром Луцько-Житомирської дієцезії, до його складу увійшли території скасованих Київської та Житомирської дієцезій.

Належала до Могилівської митрополії. У 1925 році Луцько-Житомирська дієцезія була поділена на Луцьку і Житомирську, у зв'язку з тим, після закінчення радянсько-польської війни Луцьк опинився у складі Польщі, а Житомир у радянській Україні. У вересні 1939 року Луцьк було приєднано до СРСР. Припинила діяльність під радянською владою, була відроджена у 1991 році в незалежній Україні. З 1998 це Києво-Житомирська дієцезія.

Кам'янець-Подільська дієцезія

Кам'янець-Подільська дієцезія (лат. Dioecesis Camenecensis Latinorum) — дієцезія (єпархія) Римо-католицької церкви в Україні з центром в Кам'янці-Подільському. Заснована 1378 року, відновлювалася в 1918 і в 1991 роках. Підпорядкована Львівській митрополії (архидієцезії). Територія охоплює Хмельницьку і Вінницьку області.

Католицька церква в Австрії

Като́лицька це́рква в А́встрії — найбільша християнська конфесія Австрії. Складова всесвітньої Католицької церкви, яку очолює на Землі римський папа. Керується конференцією єпископів. Станом на 2004 рік у країні нараховувалося близько 5 755 000 католиків (&&&&&&&&&&&&&072.10000072,1% від усього населення). Існувало 12 діоцезій, які об'єднували 3058 церковних парафій. Кількість священиків — 4360 (з них представники секулярного духовенства — 2629, члени чернечих організацій — 1731), постійних дияконів — 425, монахів — 2374, монахинь — 5220.

Католицька церква в Бельгії

Като́лицька це́рква в Бе́льгії — найбільша християнська конфесія Бельгії. Складова всесвітньої Католицької церкви, яку очолює на Землі римський папа. Керується конференцією єпископів. Станом на 2004 рік у країні нараховувалося близько 7 775 000 католиків (&&&&&&&&&&&&&075.54000075,54% від усього населення). Існувало 9 діоцезій, які об'єднували 3949 церковних парафій. Кількість священиків — 7279 (з них представники секулярного духовенства — 4410, члени чернечих організацій — 2869), постійних дияконів — 558, монахів — 3971, монахинь — 13 288. Церква активно підтримуються державою і формально має сильні позиції у сфері освіти — є вибір між обов'язковим предметом моралі і релігії, 60% учнів учаться в католицьких школах, високий престиж має Католицький університету міста Левен.

Католицька церква в Норвегії

Като́лицька це́рква в Норве́гії — друга християнська конфесія Норвегії. Складова всесвітньої Католицької церкви, яку очолює на Землі римський папа. Керується конференцією єпископів. Станом на 2004 рік у країні нараховувалося близько 55 000 католиків (&&&&&&&&&&&&&&01.2100001,21% від усього населення). Існувало 3 діоцезій, які об'єднували 32 церковних парафій. Кількість священиків — 70 (з них представники секулярного духовенства — 27, члени чернечих організацій — 43), постійних дияконів — 3, монахів — 48, монахинь — 173. Діє одна дієцезія Осло, дві територіальні прелатури в Тронхеймі і Тромсе (в загальному — 32 парафії).

Католицька церква в Польщі

Като́лицька це́рква в По́льщі — найбільша християнська конфесія Польщі. Складова всесвітньої Католицької церкви, яку очолює на Землі римський папа. Керується конференцією єпископів. Станом на 2004 рік у країні нараховувалося близько 35 010 000 католиків (&&&&&&&&&&&&&094.34000094,34% від усього населення). Існувало 44 діоцезій, які об'єднували 10 421 церковних парафій. Кількість священиків — 28 457 (з них представники секулярного духовенства — 22 556, члени чернечих організацій — 5901), постійних дияконів — 3, монахів — 9356, монахинь — 23 967. Католицька церква представлена у Польщі чотирма гілками — це Римо-католицька церква, Українська греко-католицька церква, Неоунійна церква та Вірменська католицька церква. Існують також католицькі церкви, які не визнають влади Папи Римського і, відповідно, не визнаються Святим Престолом — це Польськокатолицька, Старокатолицькі церкви та Польська національна церква.

Католицька церква в Угорщині

Като́лицька це́рква в Уго́рщині — найбільша християнська конфесія Угорщини. Складова всесвітньої Католицької церкви, яку очолює на Землі римський папа. Керується конференцією єпископів. Станом на 2004 рік у країні нараховувалося близько 6 056 000 католиків (&&&&&&&&&&&&&058.22000058,22% від усього населення). Існувало 16 діоцезій, які об'єднували 2221 церковних парафій. Кількість священиків — 2175 (з них представники секулярного духовенства — 1845, члени чернечих організацій — 330), постійних дияконів — 52, монахів — 483, монахинь — 1237. Католики візантійського обряду налічують близько 290 тисяч вірних. Вони опікуються угорську греко-католицьку церкву, яка структурно складається з Хайдудорозької єпархії та Екзархату Мішкольца. Існують також невеликі спільноти вірмено-католиків. Примас Угорщини очолює архідіоцезію Естергом-Будапешт.

Католицька церква в Хорватії

Като́лицька це́рква в Хорва́тії — найбільша християнська конфесія Хорватії. Складова всесвітньої Католицької церкви, яку очолює на Землі римський папа. Керується конференцією єпископів. Станом на 2004 рік у країні нараховувалося близько 3 867 000 католиків (&&&&&&&&&&&&&073.53000073,53% від усього населення). Існувало 15 діоцезій, які об'єднували 1603 церковних парафій. Кількість священиків — 2329 (з них представники секулярного духовенства — 1496, члени чернечих організацій — 833), постійних дияконів — 1, монахів — 1018, монахинь — 3288. Окрім церкви римського обряду діє Хорватська греко-католицька церква, що налічує близько 6200 вірних (0,14 %).

Києво-Житомирська дієцезія

Києво-Житомирська дієцезія — дієцезія Римо-Католицької Церкви на Київщині.

Луцька дієцезія

Луцька дієцезія — адміністративна одиниця Римо-католицької Церкви в Україні. Її юрисдикція поширюється на структури РКЦ у Волинській та Рівненській областях. Створена великим князем литовським Вітовтом приблизно у 1428 році.

Львівська архідієцезія

Льві́вська архидієце́зія — одна із 7-х територіальних одиниць Римо-Католицької Церкви в Україні із центром у Львові.

Мукачівська дієцезія

Мукачівська дієцезія Римо-католицької церкви — є складовою Римсько-Католицької Церкви в Україні із центром у Мукачеві. Створена Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ — 27 березня 2002 року. Юрисдикція Мукачівської дієцезії поширюється на структури Римсько-Католицької Церкви у Закарпатській області. Це — 45 парафій та 56 філій.

Одесько-Сімферопольська дієцезія

Одесько-Сімферопольська дієцезія (лат. Dioecesis Odesensis-Sympheropolitanus) — дієцезія Римо-католицької церкви з центром в Одесі. Заснована 4 травня 2002 року шляхом виділення зі складу Кам'янецької дієцезії. Входить до складу Львівської митрополії. Дієцезія охоплює території Криму, Одеської Миколаївської і Херсонської і Кіровоградської областей.

Орден Отців Паулінів

Пауліни або Орден св. Павла Відлюдника (лат. Ordo Sancti Pauli Primi Eremitæ, OSPPE, пол. Zakon Świętego Pawła Pierwszego Pustelnika) — католицький чернечий орден, заснований у XIII столітті та названий на честь Павла Фівейського, святого IV століття, який вважається першим християнським ченцем-самітником.

Перемишльсько-Горлицька єпархія

Перемишльсько-Горлицька єпархія (також Перемишльська єпархія; пол. Diecezja Przemysko-Nowosądecka) — єпархія Польської православної церкви для лемків-українців з центром в Сяніку. Територіально розташована в межах усього Підкарпатського і східної частини Малопольського воєводств.

В храмах єпархії богослужіння звершуються за, так званим, галицьким обрядом на українській мові або церковнослов'янській мові з українською вимовою (київським ізводом). Використовується юліанський календар.

Римо-католицька церква в Україні

Ри́мо-католи́цька це́рква в Украї́ні (лат. Ecclesia Catholica Romana in Ucraina) — католицька церква латинського (римського) обряду в Україні. Складова частина Католицької (Вселенської) Церкви, що очолюється Папою Римським. Присутня на українських землях з X століття, від часів Київської Русі. За часів Речі Посполитої у XIV — XVIII століттях була одним із провідників західноєвропейської культури та науки в Україні. Набула поширення завдяки діяльності домініканців та єзуїтів. Одночасно використовувалася польською владою як інструмент полонізації українських еліт. Наприкінці XVIII — першій половині XX століття, в добу націоналізму, сприймалася українцями як польська церква. В радянську епоху зазнала переслідувань, діяла в підпіллі. Після здобуття Україною незалежності в 1991 року поновила свою офіційну діяльність. Станом на 2007 рік нараховує 7 дієцезій, 804 парафії, 3 вищі духовні семінарії, 12 єпископів і близько 500 священиків, половина з яких іноземці. Кількість вірних — близько 1,5 млн. осіб. Від 2008 року її очолює львівський архієпископ-митрополит Мечислав Мокшицький. Керується конференцією єпископів. Інформаційний офіс — Католицький медіа-центр. Найбільший паломницький центр — Бердичівський монастир. Головний навчальний заклад для світських осіб — Інститут Томи Аквінського в Києві.

Харківсько-Запорізька дієцезія

Юрисдикція Харківсько-Запорізької дієцезії поширюється на структури Римсько-Католицької Церкви у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Полтавській, Сумській і Харківській областях. Створена Святішим Отцем Іваном Павлом ІІ 4 травня 2002 р.

З моменту створення Харківсько-Запорізької дієцезії її чільником був єпископ Станіслав Падевський, якого на єпископській кафедрі замінив 16 травня 2009 р єпископ Мар'ян Бучек, з 2014 р Харківською катедрою керує єпископ Станіслав Широкорадюк.

У Харківській області знаходиться дієцезіальне управління, 6 релігійних громад, жіночий монастир ордену Кармелітанок Босих, жіночий монастир ордену Сестер Милосердя Святого Вікентія де Поль, Ордену Святого Вікентія де Поль, ордену Отців Маріянів.

Католицькі територіальні одиниці
Ординарні
Особливі
Місіонерські

Іншими мовами

This page is based on a Wikipedia article written by authors (here).
Text is available under the CC BY-SA 3.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.