Географічні координати

Географічні координати — величини, які визначають положення певної точки на місцевості (на плані чи на топографічній карті) відносно прийнятої системи координат. Система координат встановлює початкові (вихідні) точки поверхні або лінії відліку потрібних величин — початку відліку координат та одиниці їх обчислення.[1]

На топографічних картах представлені система географічних координат та система плоских прямокутних координат.

Система географічних координат (географічні координати) застосовується для визначення положення точок земної поверхні відносно екватора й початкового (нульового) меридіану. Координатами є кутові величини: географічна широта B й географічна довгота L. Для визначення географічних координат на топографічних картах слугує мінутна рамка.

Довгота (кут між площиною меридіану в точці спостереження та нульовим (Гринвіч) меридіаном), Широта (кут між прямовисною лінією та площиною екватора) визначають положення точки на поверхні Землі. Вимірюються в градусах (°), довгота — від 0° до 180° на захід та на схід від Гринвіча, широта — від 0° до 90° на північ, від 0° до −90° на південь від екватора.

Географічні координати передають горизонтальне (планове) положення точок. Але при роботі із топографічною картою необхідно знати і абсолютну висоту. Абсолютні висоти в Україні визначають в Балтійській системі висот (відносно поверхні геоїда). Для забезпечення правильного положення об'єктів, що наносяться на карту, необхідно визначити географічну широту та географічну довготу й абсолютну висоту певної кількості точок, а положення всіх інших — відносно цих. Точки, закріплені на місцевості із точно встановленими плановими і висотними координатами, називають опорними пунктами, які поділяються на пункти планової основи та пункти висотної основи. Сукупність опорних пунктів дає опорну геодезичну мережу. Точність визначення координат опорних пунктів впливає на точність геодезичної основи карти.

Geographic coordinates sphere
Географічна сфера.

Історія

Винахід географічної системи координат зазвичай приписують Ератосфену з Кирени, який склав свою нині втрачену "Географію" в Александрійській бібліотеці в 3-му столітті до н.е.[2] Через століття Гіппарх з Нікеї вдосконалив цю систему, визначивши широту за зоряними вимірами, а не по висоті Сонця, і визначивши довготу за часом місячних затемнень, а не за численням координат.

У 1-му або 2-му столітті Марін Тірський склав великий географічний довідник і карту світу, математично побудовану в еквідистантній циліндричній проекції, використовуючи координати, виміряні на схід від нульового меридіану на Вдалих островах біля узбережжя Західної Африки, найзахідніших відомих островах того часу, як нульову позначку для широти він використовував паралель, що проходить через острів Родос біля Малої Азії.

«Географія» Клавдія Птолемея 2-го століття використовувала той же самий нульовий меридіан, але виміряла широту від екватора. Після того, як роботи Маріна та Птолемея були перекладені на арабську мову в 9-му столітті, у «Книзі опису Землі» Аль-Хорезмі виправлені помилки Маріна і Птолемея щодо довжини Середземного моря, що змусило середньовічних арабських картографів використовувати за нульовий інший меридіан, котрий приблизно на 10° східніший від лінії Птолемея. Математична картографія стала знову використовуватися в Європі після відновлення Максимом Планюдом тексту «Географії» Птолемея незадовго до 1300 року; близько 1407 року Джакопо д'Анджело з Флоренції переклав текст на латинську мову.

У 1884 році в США пройшла Міжнародна конференція по меридіанах, в якій взяли участь представники 25 країн. Двадцять дві з них погодилися взяти довготу Королівської обсерваторії в Гринвічі, Англія, як нульовий мерідіан. Домініканська Республіка голосувала проти, в той час як Франція і Бразилія утрималися.[3] Франція прийняла середній час за Гринвічем 1911 року.

Геодезичні системи координат

Географічні координати, що їх визначають астрономічними методами, вимірюються відносно місцевої вертикалі — нормалі до рівневої поверхні, тобто геоїда, називаються геодезичними координатами. Для складання географічних карт, а особливо топографічних карт та планів, застосовують проекції еліпсоїда на площину, які дають можливість точно враховувати спотворення кутів та відстаней при проектуванні. Тому постає задача вибору таких параметрів референц-еліпсоїда, при яких він би якнайменше відхилявся від геоїда на певній множині опорних пунктів.

До елементів геодезичної основи відносять опорні пункти, визначені в системі геодезичних координат, та координатні сітки, пов'язані з цими опорними пунктами.[4]

Геодезичні системи координат містять:

  • параметри референц-еліпсоїда (величина великої піввісі a, малої b, стиснення α, ексцентриситет e);
  • висоту геоїду над референц-еліпсоїдом в початковому пункті;
  • вихідні геодезичні дати (геодезична широта та довгота початкового пункту, азимут на орієнтирний пункт).

Приклад такої системи — WGS84.

Геодезичні системи координат постійно змінюються. Це пов'язано як з уточненням та доповненням даних геодезичної основи, так і з створенням місцевих систем координат, геодезичною основою яких є множина доступних опорних пунктів, розташованих на обмеженій території. Місцеві системи координат застосовуються при складанні детальних планів місцевості з найменшими спотвореннями дійсних відстаней, кутів та площ.

Горизонтальні координати

Широта і довгота

Лінія по всій Землі
Екватор, 0° широти

«Широта» (скорочення: ш., φ, або phi) точки на поверхні Землі - це кут між екваторіальною площиною і прямою лінією, що проходить через цю точку і через (або близько до) центр Землі. Лінії, що з'єднують точки однієї широти сліду кола на поверхні Землі, називаються паралелями, оскільки вони паралельні екватору і один одному. Північний полюс - 90° північної широти. Південний полюс - 90° південної широти. Паралеллю у 0° широти позначається Екватор, фундаментальна площина всіх географічних систем координат. Екватор ділить земну кулю на Північну і Південну півкулі.

«Довгота» (скорочення: д., λ, або lambda) точки на поверхні Землі - це кут на схід або захід від Гринвіцького (нульового) меридіана до іншого меридіану, який проходить через цю точку. Всі меридіани є половинами великих еліпсів (часто називаються великими колами), які сходяться на Північному і Південному полюсах. Меридіан Британської Королівської обсерваторії в Гринвічі, на південному сході Лондона, Англія, є міжнародним меридіаном, хоча деякі організації, наприклад, Національний Географічний інститут Франції, продовжують використовувати інші меридіани для внутрішніх цілей. Нульовий меридіан розділяє власне Східну і Західну півкулі, хоча карти часто зміщують півкулі на захід, щоб розташувати Старий Світ з одного боку. Міжнародна лінія зміни дат є як 180° західної, так і 180° східної довгот. Проте вона не однакова з Міжнародною лінією зміни дат, яка відхиляється від неї в кількох місцях з політичних причин, у тому числі між далекосхідною Росією і далекими західними Алеутськими островами.

Поєднання цих двох компонентів визначає розташування будь-якого об'єкту на поверхні Землі, без урахування висоти або глибини. Лінії широт та довгот також називають «сіткою».[5] Початкова/нульова точка (точка з координатами 0° широти та 0° довготи) цієї системи розташована в Гвінейській затоці близько 625 км на південь від Теми, Гана.

Довжина ступеня

На GRS80 або Світовій геодезичній системі сфероїд на рівні моря на Екваторі, одна широтна секунда вимірює 30,715 метра, одна широтна мінута становить 1843 метри, а один широтний градус 110,6 кілометра. Кола довготи, меридіани, стикаються на географічних полюсах, причому довготна секунда зменшеється природно зі зростанням широт. На Екваторі на рівні моря, одна довгтна секунда становить 30,92 метра, довготна мінута - 1855 метрів, а довготний градус - 111,3 кілометра. На 30° довготна секунда - 26,76 метра, у Гринвічі (51°28′38 ″ пн. ш.) - 19,22 метра, а на 60° - 15,42 метра.

На сфероїді WGS84 довжина в метрах ступеня широти на широті φ (тобто відстань по лінії північ-південь від широти (φ − 0.5) градусів до (φ + 0.5) градусів)

[6]

Аналогічно, довжина в метрах ступеня довготи може бути обчислена як

[6]

(можлива похибка до одного сантиметра)

Альтернативним методом оцінки довжини довготного ступеня на широті φ припустивши, що Земля має форму кулі (для отримання широти в мінутах і секундах потрібно результат поділити відповідно на 60 і 3600):

де середній меридіональний радіус Землі cnfyjdbnm 6,367,449 м. Оскільки Земля не є сферичною, томожлива похибка на кілька десятих відсотків; краща апроксимація поздовжнього ступеня на широті це

де екваторіальний радіус Землі дорівнює 6,378,137 м і ; для сфероїдів GRS80 і WGS84, b/a обчислюється як 0.99664719. ( відома як зменшена (або параметрична) широта). Окрім округлення, це точна відстань по паралелі широти; отримання відстані по найкоротшому шляху потребує більше роботи, але ці дві відстані завжди знаходяться в межах 0,6 метра один від одного, якщо дві точки знаходяться на один градус довготи одна від одної.

Еквіваленти поздовжньої довжини у вибраних широтах
Широта Місто Градус Мінута Секунда ±0.0001°
60° Санкт-Петербург 55.80 км 0.930 км 15.50 м 5.58 м
51° 28′ 38″ Гринвіч 69.47 км 1.158 км 19.30 м 6.95 м
45° Бордо 78.85 км 1.31 км 21.90 м 7.89 м
30° Новий Орлеан 96.49 км 1.61 км 26.80 м 9.65 м
Кіто 111.3 км 1.855 км 30.92 м 11.13 м

Картографічна проекція

Для встановлення географічного розташування на географічній карті використовується картографічна проекція для перетворення геодезичних координат на плоскі координати на карті; вона проектує координати і висоту на плоску поверхню карти. Дані, разом з картографічною проекцією, застосованою до сітки опорних розташувань, встановлюють систему сітки для побудови місць розташування. Загальні картографічні проекції в поточному використанні включають систему координат UTM (UTM), Військову систему координат Грід (MGRS), Національну мережу США (USNG), Глобальну систему координат (GARS) і Всесвітню географічну систему (GEOREF) .[7]

Координати на карті зазвичай мають відхилення на північ (N) або схід (E) відносно заданої нульової точки.

Формули картографічних проекцій залежать від геометрії проекції, а також від параметрів, що залежать від конкретного місця розташування, на якому проектується карта. Набір параметрів може змінюватись залежно від типу проекту та умов, вибраних для проекції. Для поперечної проекції Меркатора, що використовується в UTM, пов'язаними параметрами є широта і довгота природного походження, фальшивими є північ і схід, і загальний масштабний коефіцієнт.[8] Враховуючи параметри, пов'язані з певним розташуванням або сіткою, формули для поперечного Меркатора є складним поєднанням алгебраїчних і тригонометричних функцій.[8]:45-54

Системи UTM та UPS

Система координат UTM (UTM) і Універсальна полярна стереографічна система координат (UPS) використовують декартову сітку на основі метрики, викладену на конформно спроектованій поверхні, щоб розмістити позиції на поверхні Землі. Система UTM не є єдиною картографічною проекцією, а лише однією з шістдесяти, кожна з яких охоплює 6-градусні смуги довготи. Система UPS використовується для полярних регіонів, які не охоплюються системою UTM.

Стереографічна система координат

У часи середньовіччя стереографічна система координат використовувалася для навігаційних цілей.[джерело?] Стереографічна система координат була замінена системою широти-довготи. Незважаючи на те, що стереографічна система координат досі не використовується в навігації, вона в сучасних умовах використовується для опису кристалографічних орієнтацій в області кристалографії, мінералогії та матеріалознавства.[джерело?]

Примітки

  1. http://www.tnpu.edu.ua/subjects/26/KARTOGRAPH/Kompleks/L4.htm[недоступне посилання з липень 2019]
  2. McPhail, Cameron (2011). Reconstructing Eratosthenes' Map of the World. Dunedin: University of Otago. с. 20–24..
  3. Greenwich 2000 Limited (9 June 2011). The International Meridian Conference. Wwp.millennium-dome.com. Архів оригіналу за 6 August 2012. Процитовано 31 October 2012.
  4. Бугаевский Л. М. (1998). Математическая картография. Златоуст. ISBN 5-7259-0048-7.
  5. American Society of Civil Engineers (1994-01-01). Glossary of the Mapping Sciences (en). ASCE Publications. с. 224. ISBN 9780784475706.
  6. а б [1] Geographic Information Systems — Stackexchange
  7. Grids and Reference Systems. National Geospatial-Intelligence Agenc. Процитовано 4 March 2014.
  8. а б Geomatics Guidance Note Number 7, part 2 Coordinate Conversions and Transformations including Formulas. International Association of Oil and Gas Producers (OGP). с. 9–10. Архів оригіналу за 6 March 2014. Процитовано 5 March 2014.

Див. також

Література

  1. (рос.) Картография с основами топографии. Учебник для студентов естеств.-геогр. фак. пед. ин-тов. Под ред А. В. Гедымина. Ч. 1. Понятие о географической карте. Топографическая карта. Съёмка местности. — М.: Просвещение, 1973.
  2. (рос.) Картография з основами топографии: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. «География» / Г. Ю. Грюнберг, Н. А. Лапкина, Н. В. Малахов, Е. С. Фельдман; Под ред. Г. Ю. Грюнберга. — М.: Просвещение, 1991.
  3. (рос.) Топография с основами геодезии: Учебн. для студ. географ. спец. ун-тов / А. П. Божок, К. И. Дрич, С. А. Евтифеев и др.; Под. ред. А. С. Харченко и А. П. Божок. — М.: Высш. шк., 1986.
  4. Топографія з основами геодезії: Підручник / А. П. Божок, В. Д. Барановський, К. І. Дрич та ін.; За ред. А. П. Божок. — К.: Вища школа, 1995.

Посилання

GeoNames

GeoNames — це Географічна база даних, яка доступна через різні веб-сервіси за умовами ліцензії Creative Commons.

Джерсі

Джерсі (англ. Jersey, фр. Jersey, норм. Jèrri) — найбільший з Нормандських островів розміщений на захід від Нормандії, який населяють 97857 жителів. Його площа становить 118,2 км кв.

Столицею є місто Сент-Гелієр (28 310 жителів, 2001), яке лежить на півдні острова, і має географічні координати 49° 11′ 24″ N; 2° 06′ 36″ W.

Знаходиться під юрисдикцією Великої Британії і не є самостійною країною. Джерсі не входить до Євросоюзу.

Острів Джерсі (як й інші острови Ла-Маншу) являють собою останні сліди середньовічного герцогства Нормандії. Ці острови пережили окупацію німців у ході Другої Світової Війни.

Довгота

Довгота́ (англ. longitude, нім. Länge f) — одна з координат у ряді систем сферичних координат, що визначають положення точок на земній поверхні (див. Географічні координати, Координати в геодезії), на небесній сфері (див. Небесні координати), на поверхнях Сонця, Місяця, планет (Геліографічні координати, Селенографічні координати, Планетографічні координати).

Для Землі, залежно від способу визначення, розрізняють довготу астрономічну й довготу геодезичну.

Астрономічна довгота на земній поверхні дорівнює різниці місцевого часу (середнього сонячному або зоряного) в обумовленому пункті й часі початкового (гринвіцького) меридіана (всесвітній час) з астрономічних спостережень і залежить від напрямку прямовисної лінії (нормалі до геоїда) в обумовленому пункті. Тобто двогранний кут між площиною початкового астрономічного меридіана і площиною астрономічного меридіана даної точки земної поверхні. У міжнародній практиці така довгота вважається додатною на захід, а в колишньому СРСР переважно на схід від 0° до 360° (у годинному вимірі від 0 до 24). Позначається буквою λ.

Астрономічною довготою називається також одна з координат в екліптичній системі небесних координат.

Геодезична довгота визначається шляхом геодезичних вимірів, наприклад тріангуляції, від деякого вихідного пункту до обумовленого пункту й залежить від напрямку нормалі в ньому до прийнятого референц-еліпсоїда. Тобто двогранний кут між площиною геодезичного початкового меридіана і площиною геодезичного меридіана даної точки земної поверхні. Це аналогічно астрономічній, тільки прямовисна лінія в даній точці замінюється нормаллю до референц-еліпсоїда. Позначається буквою L.

Замок Баллімот

Замок Баллімот (англ. — Ballymote Castle, ірл. — Caisleán Bhaile Mhóta) — замок Валє Вота, замок Міста Гори — один із замків Ірландії, розташований в графстві Слайго, земля Карровнанті, біля селища Баллімот. Побудований біля 1300 року. Ця земля історично називалась Аха Клях Хоранн — Брід Загачений Корраном. Це один із останніх норманських замків Коннахту. Побудований феодалом норманського походження Річардом Огом де Бургом — ІІ графом Ольстера, що був відомий як «Червоний граф» з метою захисту завойований земель на території нинішнього графство Слайго. Замок збудований поруч біля більш давнього замку, що був побудований в стилі «Мотт-та-Бейлі». Нині замок в руїнах. Географічні координати замку: 54°5′14.28″N 8°31′14.52″W.

Замок Баллінахо

Замок Баллінахо (англ. - Ballynahow Castle, ірл. - Caisleán Bhaile na hAbha) – замок Валє на х-Ава, замок Міста Абата – один із замків Ірландії, розташований в графстві Тіпперері, на відстані 2,9 милі від селища Тарл, на західному березі річки Фарнайбрідж (притока річки Шур). Нині це пам’ятка історії та архітектури Ірландії національного значення. Географічні координати замку: 52.693070°N 7.878118°W.

Замок Бларні

Замок Бларні (англ. Blarney, ірл. Caisleán na Blarnan) — один із замків Ірландії, розташований в графстві Корк, в одноіменному селища Бларні, біля річки Мартін. Нинішня споруда замку Бларні була побудована на місці більш давніх оборонних споруд у 1446 році ірландським кланом Мак Карті Мускеррі, що був септою клану королів Десмонду (одного з королівств середньовічної Ірландії). Замок має камінь — так званий «Камінь Бларні», якому легенди приписують містичні та магічні властивості. Географічні координати замку: 51,9289°N 8,5708°W.

Замок Дансолі

Замок Дансолі (англ. - Dunsoghly Castle, ірл. - Caisleán Dún Sochlaigh) – Кашлєн Дун Шохлах - один із замків Ірландії. Замок є національним монументом Ірландії, розташований в графстві Дублін, в місцевості Дун Лаогайре, яку ще називають Рахдаун. Замок Дансолі знаходиться на південно-східному схилі гори Дві Скелі. Географічні координати замку: 53.426923°N 6.318328°W

Замок Донор

Замок Донор (англ. Donore Castle, ірл. — ірл. Caiseal Dhún Uabhair) — замок Дун Ваварь — один із замків Ірландії, розташований в графстві Міт. Нині цей замок є національною пам'яткою історії та архітектури Ірландії національного значення. Географічні координати замку: 53,493406°N 6,942018°W. Замок розташований на бегезі річки Бойн, вище по течії від місця впадіння в річку Бойн річка Чорна Вода (Блеквотер) на південь від дороги R161.

Замок Каррігадрогід

Замок Каррігадрогід (англ. Carrigadrohid Castle, ірл. Caisleán na Carraig an Droichid) — замок Каррайг ан Дрохід, замок Скелі на Мосту — один із замків Ірландії, розташований у графстві Корк, на березі річки Лі, у парафії Агінаг, в однойменному селищі, біля селища Канові. Географічні координати замку: 51°54′N 8°51′W.

Замок Кейр

Замок Кейр (англ. - Cahir Castle, ірл. - Caisleán na Cathrach) – замок Кахрах – один із замків Ірландії, розташований в графстві Тіпперері, в центрі міста Кейр (Кахрах). Це один із найбільших замків Ірландії, стоїть на берегах річки Шур. Замок був побудований ірландським кланом О’Браєн в 1142 році – вождем клану Конором О’Браєном, що був одночасно королем ірландского королівства Томонд. Замок добре зберігся, є популярним серед туристів. Проводяться екскурсії різними мовами. Географічні координати замку: 52°22′28″N 7°55′38″W.

Замок Клара

Замок Клара (англ. Clara Castle, ірл. Caisleán Chláraigh) — Кашлен Хларайх — один із замків Ірландії, розташований у графстві Кілкенні. Замок стоїть на відстані 6 км на схід від міста Кілкенні, біля витоків річки Нор. Нині замок є пам'яткою історії та культури Ірландії національного значення. Ірландська назва замку перекладається як «Замок Простий». Географічні координати замку: 52,669444°N 7,152222°W

Замок Клонтарф

Замок Клонтарф (англ. Clontarf Castle, ірл. Caisleán Chluain Tarbh) — Кашлен Хлуань Тарб — один із замків Ірландії, розташований у графстві Дублін. Місце Клонтарф знамените тим, що на цьому місці відбулась відома битва між ірландцями та вікінгами у 1014 році. Старовинний замок у Клонтарфі стояв як мінімум ще в 1172 році. Замок Клонтарф значно перебудований у 1837 році. Нині в замку готель, бар, кабаре. Географічні координати замку: 53,364754°N 6,206675°W

Замок Кнаппогу

Замок Наппоґ (англ. Knappogue Castle, ірл. Caisleán na Cnapóige) — один із замків Ірландії, розташований в графстві Клер, в приході Квін. Замок побудований в 1467 році. У ХІХ столітті замок був перебудований і розширений. У ХХ столітті замок був відреставрований і відкритий для туристів. Географічні координати замку: 52,793919°N 8,831597°W

Замок Кілбріттайн

Замок Кілбріттайн (англ. - Kilbrittain Castle, ірл. - Caisleán na Cill Briotáin) – замок Кілл Брьотайн, замок Британської Церкви - один із замків Ірландії, розташований в графстві Корк, біля одноіменного селища Кілбріттайн, у 5 милях на захід від Бандона, біля селищ Клонакілті та Кінчейл. Замок стоїть на відстані 1 милі від берега океану. Географічні координати замку: 51°40′24″N 8°41′17″W. У замку збереглися багато архітектурних елементів різних епох – замок є цікавою пам’яткою історії та архітектури Ірландії. Замок відкритий для туристів та відвідувачів.

Замок Маллоу

Замок Маллоу (англ. Mallow Castle) – один із замків Ірландії, памя’тка історії та архітектури Ірландії національного значення. Замок розташований в графстві Корк, в місті Маллоу, на вулиці Брідвелл. Географічні координати замку: 52.1339°N 8.6394°W.

Замок Ньютаун

|relief

Замок Ньютаун (англ. Newtown Castle) — один із замків Ірландії, розташований в графстві Клер біля селища Баллівоган, у приході Драмкрігі, в географічній області Буррен — карстового плато. Замок побудований в XVI столітті, належав клану О'Браєн, баштового типу, унікальний для замків Ірландії того часу — башта циліндричної форми, але піднімається з квадратної пірамідальної основи. Нині цей замок належить «Коледжу мистецтв Буррен». Географічні координати замку: 53,103861°N 9,169228°W.

Замок Шрул

Замок Шрул (англ. — Shrule Castle) — один із замків Ірландії, розташований в графстві Леїш, в декількох милях від міста Карлоу. Географічні координати замку: 6° 56' 26.75" W 52° 52' 32.96". Нині замок лежить в руїнах.

Тринідад (острів)

Триніда́д (ісп. Trinidad, буквально — «Трійця», «острів Трійці») — острів в Карибському морі поблизу північно-східних берегів Південної Америки. Є основною частиною країни Тринідад і Тобаго — на ньому проживає 96 % населення країни. Розташований за 11 км від узбережжя Венесуели. Площа острова 4 769 км². Географічні координати — між 10°03′п.ш. 60°55′з.д. і 10°50′с.ш. 61°55′з.д. Довжина острова — 80 км, ширина — 59 км.

Широта

Широта́ (лат. Latitudo geographica) — одна з координат у ряді систем сферичних координат, що визначають розташування точок на земній поверхні (див. Географічні координати, Координати в геодезії), на небесній сфері (див. Небесні координати), на поверхні Сонця, планет та інших небесних тіл (геліоцентричні координати, планетографічні координати тощо).

Для Землі залежно від способу визначення розрізняють широту астрономічну та широту геодезичну.

Астрономічна широта φ точки на поверхні Землі дорівнює куту між прямовисною лінією (нормаллю до геоїда) у цій точці й площиною земного екватора; вона дорівнює також висоті полюса світу над обрієм і вважається додатною в північній півкулі та від'ємною в південній. Широта точок земного екватора становить 0°, Північного полюса +90°, Південного −90°. Лінії з рівними значеннями φ є паралелями.

На відміну від астрономічної широти, визначеної з астрономічних спостережень, геодезична широта обчислюється на основі вимірів на земній поверхні, наприклад методом триангуляції, між визначеним і деяким вихідним пунктом. Геодезична широта дорівнює куту, утвореному лінією — нормаллю, що проходить через задану точку до прийнятого референц-еліпсоїда й площиною його екватора.

Геоцентрична широта φ´ дорівнює куту між радіусом, проведеним із центра земного еліпсоїда в дану точку, і площиною екватора.

Між астрономічною та геоцентричною широтою існує залежність: tg φ´ =(b/a)² tgφ, де а — велика та b — мала півосі земного еліпсоїда. Найбільшого значення різниця Δφ = φ´ досягає при φ = 45° (Δφ≈ 11'5), а на екваторі й полюсах Δφ = 0.

У геодезії вживають також приведену широту u, значення якої лежать між φ та φ´ і визначаються формулою tg u = (b/a) tg φ.

Іншими мовами

This page is based on a Wikipedia article written by authors (here).
Text is available under the CC BY-SA 3.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.