Галісія

Галі́сія (гал. і ісп. Galicia, МФА[ɡaˈliθja], Galiza МФА[ɡaˈliθa]) — історико-культуриний регіон в Європі, на північному заході Піренейського півострова. У середньовіччі було центром Галісійського королівства, що з ХІІ століття стало частиною Іспанської монархії. Від 1981 року автономія у складі Іспаніїавтономна спільнота Галісія (ісп. Comunidad Autónoma de Galicia, гал. Comunidade Autónoma de Galicia). На півдні межує з Португалією, на сході — з іспанськими регіонами Астурія і Кастилія-і-Леон; на заході омивається Атлантичним океаном. Адміністративний центр — місто Сантьяго-де-Компостела, що з IX століття є одним із найбільших паломницьких центрів півострова та всієї Європи. Поділяється на 4 провінції: Ла-Корунья, Оренсе, Понтеведра, Луго. Площа — 29574 км ². Населення — близько 2,78 млн осіб (2008). Офіційні мови — іспанська та галісійська. Панівна релігія — католицизм.

Галісія

гал. Galicia

Escudo de Galicia
Flag of Galicia
Герб Галісії Прапор Галісії
Galicia in Spain (plus Canarias)
Столиця Сантьяго-де-Компостела
Країна Flag of Spain.svg Іспанія[1]
Країна Іспанія Іспанія
Офіційна мова іспанська
галісійська
Населення
 - повне 2,78 млн чол. (2008)
 - густота 94,11
Площа
 - повна 29 574 км²
Часовий пояс CET і CEST
Статус автономії 28 квітня 1981 року
Губернатор Alberto Núñez Feijoo
Сенаторів 19
Депутатів 25
Веб-сайт www.xunta.gal
Код ISO 3166-2 GA
Localización de Galicia

Географія

Територія 29 574 км ² (7-е місце серед автономних співтовариств Іспанії). Область межує на сході з Астурією і Кастилією-Леоном, на півдні з Португалією, на заході омивається Атлантичним океаном, на півночі — водами Біскайської затоки; в південно-західному напрямку її перетинає річка Міньо.

Галісія складається з багатьох гірських ланцюгів в 975—1985 м заввишки, з численними розгалуженнями, створюючими лабіринт гір і горбів, долин і ярів. Береги, до яких знижується гірська тераса, мають дуже звивистий обрис. Вони усіяні безліччю виступаючих мисів, з яких найбільш крайні Фіністерра, Ортегаль і де ла Естака де Варес, так і безліччю бухт і заток, в які впадають прибережні річки, і які становлять собою безпечні гавані і рейди, зокрема затоки Корунья і Ферроль.

Завдяки впливу Атлантичного океану Галісія є частиною так званої Зеленої Іспанії — пам'яткою і гордістю королівства. Відрізняється високою екологією, здавна славиться своїми лікувальними термальними джерелами. Її клімат характеризується м'якою, але дощовою зимою і помірно теплим літом. Середня температура влітку 27 ° — 34 °C. Середня температура взимку 14 ° — 22 °C.

Ґрунт дуже родючий [джерело?].

Історія

У давнину територію сучасної Галісії називали «finis terrae» (край світу), на якому проживали кельтські племена галлеків (лат. Gallaeci або Callaeci). Звідси і пішла назва Галісія. У 136 до н.е. територія сучасної Галісії була завойована римлянами, однак, завдяки тому, що в цій частині Іспанії вони мали найменший вплив, кельти не втратили своєї культури. При імператорі Августі Галісія склала дієцезію Каллеція, потім, разом з Астурією — дієцезію Астурія і Галлеція; при Діоклетіані була утворена провінція Галлеція[2].

Після поділу Римської імперії, територія Галісії була в 410 році завойована свевами, ставши основним ядром їхньої держави. У 585 році Свевське королівство завоював король вестготів Леовігільд.

У 711 у Піренейський півострів захопили араби, однак Галісія практично не була зачеплена цим завоюванням. У горах Галісії сховалися численні біженці з півдня, і тут поступово сформувалися графства на чолі з місцевим дворянством. Після перемоги над арабами в 718 році королі Астурії підкорили Галісію.

У 10651072 роках Галісія була незалежним королівством, «столицею» якого було привілейоване місто Туй. У 1072 році вона була приєднана до Кастилії, але до кінця XV століття її залежність була майже номінальна: Галісія керувалася своїми сеньйорами, як самостійними державцями. XV століття відзначене посиленням втручання Кастилії в справи Галісії, де неодноразово спалахують народні повстання. Репресії короля проти галісійської знаті (1475—1480) і позбавлення її права посилати свого представника в кортеси втихомирили країну, і остаточно позбавили Галісію самостійності і перетворили її в одну з провінцій Іспанської монархії.

Протягом кількох століть на кордоні з Португалією існувала незалежна мікродержава Коуту-Мішту, яку 1864 року розділили між Іспанією та Португалією, згідно з Лісабонською угодою.

Після проголошення Іспанської республіки (1931) республіканці Галісії виробили проект галісійської автономії, який був схвалений проведеним у Галісії референдумом (28 червня 1936). Однак створенню автономії галісійського району завадила Громадянська війна в Іспанії, яка почалася 17-18 липня 1936 року.

28 квітня 1981 року Галісія отримала статус автономного співтовариства у складі Іспанії.

Демографія

За даними останнього перепису населення (2008), Галісія нараховує 2 783 100 жителів. Також налічується близько трьох мільйонів галісійців, що переїхали здебільшого в інші автономні співтовариства Іспанії і до Аргентини.

Розміщення населення

Галісія є п'ятим автономним співтовариством за кількістю жителів, а щільність населення в 93,6 жителів / км ² незначно перевищує середній показник по Іспанії. Населення Галісії розташовано в основному на узбережжі. Найбільшим містом області є Віго. Галісія налічує сім міст з населенням понад 20000 чоловік:

Адміністративний устрій

З XV-ого століття до 1833 року Галісія була розділена на сім адміністративних областей:

  1. Корунья
  2. Сантьяго
  3. Бетанзос
  4. Мондоньедо
  5. Туй
  6. Луго
  7. Оренсе.

У 1833 році області були перетворені в чотири провінції:

  1. Ла-Корунья
  2. Луго
  3. Оренсе
  4. Понтеведра

Економіка

З галузей промисловості в Галісії найрозвиненіші харчова промисловість (особливо рибоконсервна), суднобудування та хімічна промисловість(нафтопереробка). Головні промислові центри Галісії — Віго і Ла-Корунья.

В економіці Галісії провідне значення має аграрний сектор. У сільському господарстві і рибальстві зайнято понад 50 % населення району. основні галузі сільського господарства — м'ясо-молочна, тваринництво, виноробство, плантації з фруктами.

Культура

21 листопада 1922 року в Ла-Корунья народилася французька, або, як вважають іспанці, «іспанська актриса у вигнанні» Марія Касарес.

Кухня

Кухня Галісії видається своєю різноманітністю і якістю продуктів, з ретельним контролем їх місця вирощування. У Галісійській кухні часто використовується риба і молюски.

Галісійська емпанада є типовою стравою Галісії, з начинкою з м'яса або риби.

Галісійське кальдо — це суп-бульйон, основними інгредієнтами якого є картопля і ріпа.

Також використовується рапіні з шинкою, типова страва для карнавалу, яке складається з вареної свинячої шинки з рапіні, картоплі і чорісо (типова Галісійська пікантна ковбаса). Широко використовуються краби.

Інша популярна страва — галісійський восьминіг, варений в традиційному мідному котлі, що подається на дерев'яній тарілці, дрібно нарізаним і змащеним оливковою олією, посипаним морською сіллю і паприкою.

Polpo1

Приготування восьминогів

Polpo2

Подавання восьминогів

Є кілька регіональних сортів сиру. Найвідоміший сир називається сир Queso Tetilla (буквально — Грудинка), названий так на честь своєї форми, схожої на груди жінки. Інші широко відомі різновиди включають сир Сан Сімон Вільяльба і плавлені сири, вироблені на території Арсу-Кертіс. У цій зоні виробляється також яловичина високої якості.

Класичний десерт — млинці, приготовані на основі борошна, молока і яєць. Коли готують їжу в період забою свиней, також використовують кров тварин для виготовлення ковбаси — кров'янки. У Сантьяго-де-Компостелла виробляється знаменитий мигдалевий торт Сантьяго.

У Галісії виробляють ряд високоякісних вин, таких як Албаріньо (Albariño), Рібейро (Ribeiro), Рібейра Сакра (Ribeira Sacra) і Вальдеоррас (Valdeorras). Використовуються місцеві сорти винограду, і дуже рідко виноград не з Галісії чи північної Португалії.

Цікаве

Palloza Balboa
Муніципальна пальоса в Бальбоа (Ель-Бьерсо)

Традиційним житлом галісійців, особливо в окрузі Тьерра-де-лос-Анкарес, до 1970-х років була пальоса — особливий тип круглого будинку. Галісійське село Пьорнедо (Piornedo), відоме своїми пальосами є історико-етнографічним музейним комплексом[3].

Див. також

Примітки

  1. archINFORM — 1994.
  2. Галисия[недоступне посилання з липень 2019]
  3. Фотографії та інформація про «Будинок Сесто» — приватний сімейний музей в Пьорнедо (англ.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Галісія

Абадін

Абаді́н (ісп. Abadín, МФА: [a.βa.ˈðĩn]) — муніципалітет і містечко в Іспанії, в автономній спільноті Галісія, провінція Луго, комарка Терра-Ча. Розташоване у північно-західній частині країни. Входить до складу Лугоської діоцезії Католицької церкви. Площа муніципалітету — 196,1 км², населення муніципалітету — 2896 ос. (2009); густота населення — . Висота над рівнем моря — 500 м. Поштовий індекс — 27730. Телефонний код — 34 982.

Альфос

А́льфос (ісп. Alfoz, МФА: [ˈal.fos]) — муніципалітет і містечко в Іспанії, в автономній спільноті Галісія, провінція Луго, комарка Марінья-Сентраль. Розташоване у північно-західній частині країни. Входить до складу Лугоської діоцезії Католицької церкви. Площа муніципалітету — 77,5 км², населення муніципалітету — 2107 ос. (2009); густота населення — . Висота над рівнем моря — 763 м. Телефонний код — 34 982.

Антас-де-Улья

А́нтас-де-У́лья (ісп. Antas de Ulla, МФА: [ˈãn̪.tas̬ ðe ˈu.ʝa]) — муніципалітет і містечко в Іспанії, в автономній спільноті Галісія, провінція Луго, комарка Ульйоа. Розташоване у північно-західній частині країни. Входить до складу Лугоської діоцезії Католицької церкви. Площа муніципалітету — 103,66 км², населення муніципалітету — 2407 ос. (2009); густота населення — . Висота над рівнем моря — 600 м. Поштовий індекс — 27570.

Велика Португалія

Велика Португалія (порт. Portugaliza) — іредентистська політична концепція, запропонована деякими португальськими націоналістами, що передбачає приєднання до Португалії територій, близьких до неї в історико-культурному плані, але перебувають за її межами: Галісії, а також Олівенса та ряду сіл на іспансько-португальському кордоні, жителі яких говорять на різних галісійсько-португальських діалектах, таких як Фальська мова .

Віго

Віго, Віґо (ісп. Vigo) — місто і муніципалітет в Іспанії, у складі автономної спільноти Галісія. Місто розташоване біля гирла однойменної річки на березі Атлантичного океану.

Кастилія і Леон

Кастилія і Леон, або Кастилія-Леон (ісп. Castilla y León) — автономне співтовариство (автономна область) на північному заході Іспанії. Столиця — Вальядолід.

Королівство Астурія

Королі́вство Асту́рія, або Астурі́йське королі́вство (лат. Regnum Asturorum, «королівство астурів»; ісп. Reino de Asturias) — у 718—924 роках християнська монархічна держава на півночі Піренейського півострова. Постала в Астурії, на півночі сучасної Іспанії. Окрім власне Астурії займала терени Кантабрії, Північних Кастилії та Леону, Галісії та Північної Португалії. Заснована вестготським лицарем Пелагієм (Пелайо), сподвижником останнього вестготського короля Родеріха. Була наступницею Вестготського королівства, знищеного в ході мусульманського завоювання. Початком історії королівства вважається битва при Ковадонзі (722), в якій сили короля Пелагія розбили сили Омейядського халіфату (ця ж битва вважається початком Реконкісти). 924 року астурійський король Фруела II переніс свій двір до Леона, після чого Астурійська держава стала називатися королівством Леону. На основі Астурійського королівства постала майбутня Іспанія.

Королівство Леон

Королі́вство Лео́н (лат. Regnum Legionense, ісп. Reino de León) — у 910—1230 роках монархічна держава у північно-західній частині Піренейського півострова. Займало територію сучасної північно-західної Іспанії (Кастилія-Леон, Галісія, Астурія) та північної Португалії. Виникло внаслідок поділу Астурійського королівства. Керувалося королями з династій Хіменесів та Бургундського дому. Столиця — Леон. Панівна релігія — католицизм. Поступово втратило графства Кастилію (931) і Португалію (1143), які перетворилися на самостійні королівства. Після унії із Кастилією стало автономною частиною Кастилької Корони. Деякий час було незалежним у 1296—1301 роках. Внаслідок королівського декрету 1833 року терени Леонського королівства були перетворені на провінції Леон, Самора і Саламанка.

Ла-Корунья (провінція)

Ла-Кору́нья (ісп. La Coruña, МФА: [la koˈɾuɲa]) — провінція на північному заході Іспанії у складі автономного співтовариства Галісія. Адміністративний центр — Ла-Корунья. Через провінцію проходить паломницький шлях святого Якова.

Луго (провінція)

Лу́го (ісп. Lugo, гал. Lugo) — провінція на північному заході Іспанії у складі автономного співтовариства Галісія. Вона межує з провінціями Ла-Корунья і Понтеведра на заході, Оренсе на півдні, Леон і Астурія на сході і Кантабрійським морем на півночі. Адміністративний центр — Луго.

Площа провінції — 9 856 км². Населення — 355 195 чол., з них чверть живе у столиці; густота населення - 36,04 осіб/км². Адміністративно поділяється на 67 муніципалітетів.

Мугардос

Мугардос (гал. Mugardos, ісп. Mugardos) — муніципалітет в Іспанії, у складі автономної спільноти Галісія, у провінції Ла-Корунья. Населення — 5565 осіб (2009).

Муніципалітет розташований на відстані близько 505 км на північний захід від Мадрида, 15 км на північний схід від Ла-Коруньї.

Муніципалітет складається з таких паррокій: Франса, Меа, Мугардос, Піньєйро.

Оренсе (провінція)

Оре́нсе (ісп. Orense, гал. Ourense) — провінція на північному заході Іспанії у складі автономного співтовариства Галісія. Вона межує з провінціями Понтеведра на заході, Луго на півночі, Леон і Самора на сході і Португалією на півдні. Адміністративний центр — місто Оренсе.

Площа провінції — 7 273 км². Населення — 335 642 чол., з них майже третина живе у столиці; густота населення - 46,15 осіб/км². Адміністративно поділяється на 92 муніципалітети.

Понтеведра (провінція)

Понтеведра (ісп. Pontevedra, МФА: [ponteˈβeðɾa]) — провінція на північному заході Іспанії у складі автономного співтовариства Галісія. Адміністративний центр — Понтеведра.

Провінції Іспанії

Провінції Іспанії адміністративні одиниці II рівня, складові автономних областей (товариств) Іспанії. Загальна кількість провінцій (враховуючи міста Сеута та Мелілья) — 52.

Пуентедеуме

Понтедеуме (гал. Pontedeume, ісп. Puentedeume) — муніципалітет в Іспанії, у складі автономної спільноти Галісія, у провінції Ла-Корунья. Населення — 8457 осіб (2009).

Муніципалітет розташований на відстані близько 499 км на північний захід від Мадрида, 17 км на схід від Ла-Коруньї.

Рібадавія

Рібадавія (гал. і ісп. Ribadavia) — муніципалітет в Іспанії, у складі автономної спільноти Галісія, у провінції Оренсе. Населення — 5519 осіб (2009).

Саррія

Са́ррія (ісп. Sarria, МФА: [ˈsa.rja]) — муніципалітет і містечко в Іспанії, в автономній спільноті Галісія, провінція Луго, комарка Саррія. Адміністративний центр комарки. Розташоване у північно-західній частині країни. Лежить на Французькій дорозі Шляху святого Якова, за сотню кілометрів від Собору святого Якова у Компостелі. Патрон — Іван Хреститель. Площа муніципалітету — 185,09 км², населення муніципалітету — 13 508 ос. (2009); густота населення — . Висота над рівнем моря — 455 м. Поштовий індекс — 27600. Телефонний код — 34 982.

Собрадо (Галісія)

Собрадо (гал. Sobrado, ісп. Sobrado) — муніципалітет в Іспанії, у складі автономної спільноти Галісія, у провінції Ла-Корунья. Населення — 2168 осіб (2009).

Муніципалітет розташований на відстані близько 464 км на північний захід від Мадрида, 46 км на південний схід від Ла-Коруньї.

Ферроль

Ферроль (гал. Ferrol, ісп. Ferrol) — місто і муніципалітет в Іспанії, у складі автономної спільноти Галісія, у провінції Ла-Корунья. Населення — 74 273 осіб (2009).

Межує з: сусідні адмінодиниці
Бразький округ, Віла-Реал, Астурія, Кастилія і Леон, Віана-ду-Каштелу, Браганський округ ?
Автономні
спільноти
Автономні міста
Провінції
Суверенні території

Іншими мовами

This page is based on a Wikipedia article written by authors (here).
Text is available under the CC BY-SA 3.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.