Вольт

Во́льт (В, V) — одиниця вимірювання електричної напруги, електрорушійної сили та різниці потенціалів в системі .

Один вольт дорівнює електричній напрузі, яка виникає в електричному колі з постійним струмом силою один ампер при потужності один ват. Також один вольт дорівнює потенціалу точки електричного поля, в якої електричний заряд в один кулон має потенціальну енергію один джоуль.

В = Вт·А−1 = м²·кг·с−3·А−1 = Дж·Кл−1.

Одиниця названа на честь італійського фізика і фізіолога Алессандро Вольта.

Кратні та частинні одиниці

Кратні Частинні
величина назва позначення величина назва позначення
101 В декавольт даВ daV 10−1 В децивольт дВ dV
102 В гектовольт гВ hV 10−2 В сантивольт сВ cV
103 В кіловольт кВ kV 10−3 В мілівольт мВ mV
106 В мегавольт МВ MV 10−6 В мікровольт мкВ µV
109 В гігавольт ГВ GV 10−9 В нановольт нВ nV
1012 В теравольт ТВ TV 10−12 В піковольт пВ pV
1015 В петавольт ПВ PV 10−15 В фемтовольт фВ fV
1018 В ексавольт ЕВ EV 10−18 В атовольт аВ aV
1021 В зетавольт ЗВ ZV 10−21 В зептовольт зВ zV
1024 В йотавольт ЙВ YV 10−24 В йоктовольт йВ yV
   застосовувати не рекомендовано

Див. також

Література

  • Біленко І. І. Фізичний словник. — К.: Вища школа, Головне видав. 1979.
BMW i8

BMW i8 — повноприводне купе класу «G2» з гібридною силовою установкою. Вперше концепт-кар BMW Vision Efficient Dynamics був представлений на Франкфуртському автосалоні в вересні 2009 року. У 2013 році компанія почала серійне виробництво автомобілів BMW i8 в Лейпцигу. Серійна модель дебютувала на автосалоні у Франкфурті в 2013 році, продажі автомобіля почалися в 2014 році.BMW Vision Efficient Dynamics являє собою повнопривідне двохдверне купе. Шасі і підвіска зроблені з алюмінію, дах і двері виконані з полікарбоната. Коефіцієнт аеродинамічного опору повітрю 0,26 .

Приладова панель розташована на центральному Head-up дисплеї і лобовому склі. Таке поєднання створює враження тривимірного простору. Найбільш важлива інформація, така як показання спідометра і маршрут прямування, видається на лобове скло у фоновому вигляді, що забезпечує найбільшу безпеку, так як водієві не доводиться дивитися на панель приладів.

Базова комплектація BMW i8 включає навігаційну систему, шкіряне оздоблення панелей і сидінь, світлодіодні фари, повністю цифрову приладову панель, склоочисники з сенсорами дощу, передні і задні сенсори паркування, 20-дюймові колеса, адаптивні демпфери, адаптивний круїз-контроль, здатний підтримувати встановлену швидкість до транспортного засобу попереду. Родстеру дістався тканинний дах з електроприводом. За безпеку відповідають шість подушок, система «BMW Assist» з здатністю викликати служби порятунку у будь-який час доби та пластиковий каркас з боку пасажира, посилений вуглецевим волокном.

Силовою установкою автомобіля є гібридна система Plug-in hybrid. Система використовує поєднання 2-х електродвигунів, які живляться від літій-іонних акумуляторів і 3-х циліндрового бензинового двигуна з турбонадувом. 1-й електродвигун розташовується в дальній частині капота і видає постійну потужність 60 кВт, і максимальну 104 кВт. 2-й електродвигун розташований між 1-м електродвигуном і ДВЗ, що видає постійну потужність 25 кВт, і максимальну 38 кВт. Трансмісія являє собою 6-й ступінчасту роботизовану коробку передач другого покоління. Бензиновий двигун з турбонадувом, об'ємом 1,5 літра розвиває потужність 170 кВт (231 кінських сил) і максимальний крутний момент 320 Н•м при 3700 об/хв.

У загальній складності автомобіль розвиває потужність 266 кВт (362 к.с.) та максимальний крутний момент 570 Нм. Розганяється до 100 км/год за 4,8 секунд і розвиває максимальну швидкість понад 250 км/год. При такій потужності витрата палива складає всього 3,76 літра на 100 км. На одних акумуляторах може проїхати відстань 30 км. На повністю заправленому баку об'ємом 25 літрів і повністю заряджених акумуляторах автомобіль може проїхати 440 кілометрів.

Час зарядки акумуляторів від мережі становить 2,5 години при напрузі 230 вольт. При напрузі 400 вольт зарядка відбувається за 30 хвилин.

Крім купе автомобіль продається в кузові кабріолет.

Ціна у Європі: 126 000 €.

Ампер

Ампе́р (А) — одиниця вимірювання сили електричного струму в Міжнародній системі одиниць (СІ), одна з семи основних одиниць СІ (позначається А). Сила струму вимірюється амперметром.

Ампер дорівнює силі такого постійного струму, який, пропущений по двох прямих паралельних нескінченних провідниках із незначним поперечним перерізом, що поміщені на відстані 1 метр один від одного у вакуумі, створював би між цими провідниками силу 2⋅10−7 ньютонів на метр довжини.

Число 2⋅10−7 взяте тому, що початково ампер визначався для СГС, і сила взаємодії між провідниками повинна була дорівнювати 2 дини на сантиметр довжини, якщо вони розташовані на віддалі 1 см.

Одиниця названа на честь французького фізика Андре-Марі Ампера.

Амстердамський метрополітен

Амстердамський метрополітен — гібридна мережа метрополітену й легкого метрополітену в Амстердамі і його околицях муніципалітетів Амстелвен, Діемен і Одер-Амстел в Нідерландах . Мережа перебуває у власності міста Амстердама й керується Gemeentelijk Vervoerbedrijf, компанією, яка має у власності трамваї, пороми і автобуси місцевих ліній.

Баретер

Баре́тер (англ. barretter) — пристрій, який автоматично підтримує силу струму при змінах напруги на кінцях дроту. Застосовуються переважно в електротехнічних пристроях.

Конструкція — заповнений воднем скляний балон, всередині якого вміщено тонкий залізний або вольфрамовий дріт.

Вольт-амперна характеристика баретера на певному діапазоні зміни напруги майже горизонтальна. Маркування баретера вказує на його характеристики, наприклад 0,85Б5,5-12: 0,85 — струм (А), який баретер здатний підтримувати постійним; 5,5-12 — ділянка зміни напруги (В) на ділянці баретування.

Баретер застосовували для стабілізації струму електровакуумних ламп при зміні напруги живлення.

Варистор

Вари́стор (варістор[джерело не вказане

259

днів], англ. vari(able) (resi)stor — змінний резистор) — напівпровідниковий резистор, електричний опір (провідність) якого нелінійно залежить від прикладеної електричної напруги; іншими словами, який має нелінійну симетричну вольт-амперну характеристику та два виводи.

Вольт-амперна характеристика

Вольт-ампе́рною характери́стикою (ВАХ) матеріалу чи пристрою називається залежність струму в ньому від прикладеної напруги.

Вольт-амперну характеристику можна визначити також, як залежність падіння напруги на пристрої від струму, що в ньому протікає.

Вольт-амперна характеристика зображується зазвичай у вигляді графіка, в якому напруга відкладається вздовж осі абсцис, а струм — вздовж осі ординат.

Для матеріалів вольт-амперна характеристика часто приводиться у вигляді залежності густини струму від

напруженості прикладеного поля.

Вольт (мультфільм)

«Во́льт» (англ. «Bolt») — американський комп'ютерний анімаційний комедійний повнометражний фільм 2008 року студії Walt Disney Feature Animation. Режисери проекту — Кріс Вілльямс і Байрон Говард.

В Україні мультфільм вперше було показано 18 грудня 2008 року.

Дуговий розряд

Дугови́й розря́д — вид самостійного газового розряду, який виникає за високої температури між електродами, розведеними на невелику відстань, і супроводжується яскравим світінням у формі дуги.

Для дугового розряду характерні: велика густина струму і напруга між електродами порядку кількох десятків вольт. Він є результатом інтенсивного викидання термоелектронів розжареним катодом. Електрони прискорюються електричним полем і спричинюють ударну іонізацію молекул газу, тому електричний опір газового проміжку між електродами невеликий. При збільшенні сили струму дугового розряду провідність газового проміжку настільки сильно збільшується, що напруга між електродами дуги спадає (спадна вольт-амперна характеристика). Температура катода (при атмосферному тиску) досягає 3 000 °C. Бомбардування електронами анода створює в ньому заглиблення — кратер дуги з температурою близько 4 000 °C (при тиску 760 мм рт. ст.). Температура газу в каналі електричної дуги 5 000-6 000°С. Якщо дуговий розряд проходить при порівняно низькій температурі катода (наприклад, ртутна дугова лампа), то основну роль грає холодна емісія електронів із катода.

Дуговий розряд використовується при зварюванні й різанні матеріалів, в електричних печах, дугових лампах тощо.

Дуговий розряд відкрив у 1802 році російський вчений Василь Петров. Тому його часто називають також дугою Петрова.

Значний внесок у розвиток дугового зварювання зробили винахідники Патон Є. О. та М. М. Бенардос. Виключне значення для розвитку електрозварювання мають розробки, здійснені в Інституті електрозварювання імені Є. О. Патона, який був створений у 1934 році в Києві

Діод

Діод — електронний прилад з двома електродами, що пропускає електричний струм лише в одному напрямі. Застосовується у радіотехніці, електроніці, енергетиці та в інших галузях, переважно для випрямляння змінного електричного струму, детектування, перетворення та помноження частоти, а також для переключення електричних кіл.

Назву «діод» запропонував у 1919 році Вільям Генрі Еклз, утворивши її від грецької частки ді-, яка означає два та грец. ὅδος — шлях.

Діод Шотткі

Діод Шотткі (названий на честь німецького фізика Вальтера Шотткі), також відомий як «діод з гарячими носіями», є напівпровідниковим діодом з низьким значенням падіння прямої напруги, та дуже швидким перемиканням.

Діоди Шотткі використовують перехід метал-напівпровідник, як бар'єр Шотткі, (замість p-n переходу (як у звичайних діодів)). Допустима обернена напруга діодів Шотткі, що промислово випускаються, обмежена значенням 250 В (MBR40250 та аналоги), на практиці більшість діодів Шотткі використовуються в низьковольтних схемах, при обернених напругах в декілька десятків вольт.

Висока швидкодія діодів Шотткі обумовлена тим, що на відміну від звичайних діодів з p-n-переходами, де носіями струму є «неосновні носії», в них прямий струм повністю обумовлений «основними носіями».

Переходи Шотткі широко використовуються в інтегральних технологіях — як «омічні контакти», опір яких значно менший, в порівнянні з об'ємним опором напівпровідника, та опорами паразитних витоків.

Електричне коло

Електричне коло — сукупність сполучених між собою провідниками електронних компонентів, джерел струму й напруги, перемикачів тощо, через яку може проходити електричний струм.

Електричне коло може містити як лінійні так і нелінійні елементи. Лінійними елементами електричного кола називають такі, для яких існує пропорційність між спадом напруги та силою струму. До лінійних елементів належать резистори, конденсатори та котушки індуктивності. Для нелінійних елементів залежність між силою струму та спадом напруги, яку називають вольт-амперною характеристикою, — складна функція. До нелінійних елементів належать, наприклад, діоди й транзистори.

Для розрахунку електричних кіл з лінійними елементами використовуються правила Кірхгофа та закон Ома. Електричний струм може протікати тільки по замкненому електричному колу. Розрив кола в будь-якому місці викликає припинення електричного струму.

Під електричними колами постійного струму в електротехніці мають на увазі кола, в яких струм не змінює свого напряму, тобто полярність джерел ЕРС в яких постійна. Під електричними колами змінного струму мають на увазі кола, в яких протікає струм, що змінюється в часі.

Електричні скати

Електричні скати (Torpediniformes) — ряд скатів, плоских морських риб із збільшеними грудними плавцями. Більшість представників ряду відомі своєю здатністю виробляти електричний розряд напругою від 8 до 200 вольт, залежно від виду, що використовується для полювання та захисту. Ряд нараховує близько 69 видів, які згруповані до чотирьох родин.

Найвідомішим родом ряду є Torpedo, за назвою якого названий тип зброї — торпеда. Ця назва походить від лат. torpere — «паралізувати», посилаючись на ефект ската на жертву або людину, що наступає на нього. Сила струму, яка генерується скатами, різниться залежно від виду та досягає 50 ампер. Напруга також варіює. Наприклад, атлантичний торпедо (Torpedo nobiliana) може давати розряди в 220 Вольт, але для більшості видів ця цифра менша і становить 5-40 Вольт. Розміри електричних скатів також різні, максимальна довжина належить тому ж торпедо і становить 1,2 м при вазі до 100 кг. Решта видів дрібні — до 50 см.

Електронвольт

Електро́н-во́льт (позначення: англ. — eV, укр. — еВ) — одиниця енергії. Енергію один електрон-вольт набуває один електрон, коли проходить через електростатичний бар'єр з потенціалом один вольт.

1 еВ = 1,602 176 565 (35)×10−19 Дж = 1,602 176 565 (35)×10−12 ерг.Електрон-вольт не входить до одиниць енергії, прийнятих у СІ, але є дуже зручною одиницею в атомній та ядерній фізиці.

Мемристор

Мемристор (англ. memristor, від memory — «пам'ять», та resistor — «опір») — четвертий базовий елемент електричної ланки. Вперше запропонований у вересні 1971 року Леоном Чуа (англ. Leon Chua). Це пасивний двополюсник з нелінійною вольт-амперною характеристикою (ВАХ), що має гістерезис. Поряд із трьома відомими базовими пасивними елементами аналогових електричних схем — резистором, конденсатором та індуктивністю цей пасивний елемент створював замкнуту технологічну систему для виробництва максимально різноманітних пристроїв аналогової та цифрової схемотехніки.

Скати

Скати — надряд хрящових риб. Довжина до 5 — 9 м, ширина до 6 м, вага до 500 кг. Відомо 230 видів. Скати поширені головним чином у морях, деякі види у прісних водах. У Чорному морі живуть Скат колючкуватий , або морська лисиця, і морський кіт, або хвостокол звичайний . Вони живуть на глибинах до 3000 м. У прісних водоймах мешкають австралійська риба-пилка, річкові хвостоколи тощо. Тіло більшості скатів плоске, широке та дископодібне. Шкіра з шипастими лусками або гола. Під час плавання скати хвилеподібно рухають дуже великими грудними плавцями, а хвостовий плавець розвинений погано. Живляться ракоподібними, молюсками, рибою, деякі — планктоном.

В електричних скатів є спеціальні отвори для полювання та захисту — електричні органи, що становлять собою видозмінені м'язи. При збудженні вони здатні давати розряд напругою від 8 до 300 вольт.

Стабістор

Стабі́стор (раніше нормістор) — напівпровідниковий діод, в якому для стабілізації напруги використовується пряма гілка вольт-амперної характеристики (тобто в області прямого зміщення напруга на стабісторі слабо залежить від струму). Відмінною особливістю стабісторів в порівнянні зі стабілітронами є менша напруга стабілізації, яке становить приблизно 0,7 В. Послідовне з'єднання двох або трьох стабісторів дає можливість отримати подвоєне чи утроєне значення напруги стабілізації. Деякі типи стабісторів являють собою єдиний набір з послідовним з'єднанням окремих елементів.

Стабістору властивий негативний температурний коефіцієнт опору, тобто напруга на стабісторі при незмінному струмі зменшується зі збільшенням температури. У зв'язку з цим стабістор використовують для температурної компенсації стабілітронів з позитивним коефіцієнтом напруги стабілізації.

Основна частина стабісторів — кремнієві діоди. Крім кремнієвих стабісторів промисловість випускає і селенові полікристалічні стабістори, які відрізняються простотою виготовлення, а значить, меншою вартістю. Однак селенові стабістори мають менший гарантований термін служби (1000 год) і вузький діапазон робочих температур.

Тунельний діод

Тунельний діод — напівпровідниковий активний елемент електричного кола з нелінійною вольт-амперною характеристикою, на якій існує ділянка з від'ємною диференційною провідністю.

Фарад (одиниця вимірювання)

Фарад (Ф, F) — одиниця вимірювання електричної ємності в системі SІ.

Один фарад дорівнює ємності такого конденсатора, між обкладинками якого за заряду в один кулон виникає електростатична напруга один вольт.

1 Ф = Кл·В−1 = Кл2·Дж−1 = м−2·кг−1·с4·А2.Одиниця названа на честь англійського фізика Майкла Фарадея.

Один Фарад — дуже велика ємність. Ємність 1 Ф мала б відокремлена куля, радіус якої дорівнював би 13 радіусам Сонця. Для порівняння, ємність кулі з розміром із Землю становить всього 700 мкФ.

Фотодіод

Фотодіо́д — це приймач оптичного випромінювання, який перетворює падаюче на його фоточутливу область світло в електричний заряд за рахунок процесів в p-n-переході. Його можна класифікувати як напівпровідниковий діод, в якому використовується залежність його вольт-амперної характеристики від освітленості.

Основні
Похідні
Основні
поняття та визначення
Основні
закони та правила
Електромагнетизм
Основні
одиниці виміру
Видатні особистості

Іншими мовами

This page is based on a Wikipedia article written by authors (here).
Text is available under the CC BY-SA 3.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.