Алкасоваський договір

Алкасова́ський до́говір — міжнародний договір між Кастилією та Португалією, що завершив війну за кастильську спадщину. Укладений 4 вересня 1479 року в містечку Алкасоваш. Підписаний католицькими королями з кастильського боку, та португальським королем Афонсу V і його сином Жуаном II з іншого боку.

Алкасоваський договір
Alcaçovas1
Підписано: {{{підписаний}}}

Передісторія

Після смерті у 1474 році короля Енріке IV, на корону Кастилії і Леону стали претендувати його молодша єдинокровна сестра Ізабелла з одного боку, і дочка покійного короля, Хуана — з іншого. У 1475 році Хуана вийшла заміж за свого дядька, короля Португалії Афонсу V і стала королевою Португалії, в результаті чого Португалія вступила у війну на її боці. Окрім війни за династичні права, португальський та кастильський флоти воювали на морях, прагнучи поставити під контроль шляхи до заморських територій. У підсумку католицькі королі зуміли здобути перемогу на суші, але португальці виявилися переможцями на морі. Після цього обидві сторони сіли за стіл переговорів, і підписали мирний договір.

Договір

Основні положення договору:

  • Кастильська королева Ізабела I та її чоловік, арагонський король Фернандо II визнаються монархами Кастильської Корони.
  • Португальський король Афонсу V і його дружина-королева Хуана відмовляються від своїх претензій на кастильський трон на користь Ізабели І та Фернандо ІІ. Останні, в свою чергу, відмовляються від претензій на трон Португалії.
  • Зі спірних територій в Атлантиці за Кастилією залишалися лише Канарські острови, права на інші володіння ( Мадейра, Азорські острови, Кабо-Верде та Гвінея) закріплювалися за Португалією, яка також отримала виключні права на завоювання королівства Фес;
  • За Португалією закріплювалися виняткові права на плавання, завоювання і торгівлю в Атлантичному океані на південь від Канарських островів, включаючи території, які будуть відкриті в майбутньому;
  • Португалія отримала компенсацію військових витрат у вигляді приданого принцеси Ізабели, яка вийшла заміж за принца Афонсу;
  • Афонсу та Ізабела повинні були залишатися в Португалії до досягнення повноліття, всі витрати на їхнє перебування несли католицькі королі;
  • Хуана отримувала можливість вибору - або вийти заміж за принца Хуана Астурійського, або піти в монастир (Хуана вибрала монастир).

Підсумки і наслідки

У зв'язку з тим, що договір забороняв кастильским кораблям плавати південніше від Канарських островів без спеціального португальського дозволу, це підштовхнуло католицьких королів в 1492 році підтримати експедицію Христофора Колумба,який вирішив плисти на захід.

Джерела

  • Livermore H.V. History of Portugal. Cambridge: University Press, 1947.
  • Livermore H.V. A New History of Portugal. Cambridge: University Press, 1969.
  • Oliveira, Ana Rodrigues. Rainhas medievais de Portugal. [S.l.]: A Esfera dos Livros, 2010.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алкасоваський договір

Алкасоваш

Алкасоваш (порт. Alcáçovas; МФА: [aɫ.ˈka.su.vɐʃ]) — парафія в Португалії, у муніципалітеті Віана-ду-Алентежу. Розташована в південно-східній частині країни, на теренах історичної португальської провінції Алентежу. Входить до складу округу Евора. За адміністративним поділом чинним до 1976 року терени парафії були складовою провінції Верхнє Алентежу. Належить до Еворської діоцезії Католицької Церкви. Патрон — Ісус Христос. Площа — 268.0047 км². Населення — 2111 ос. (2011). Слабко урбанізований регіон. Густота населення — 7,88 осіб/км². Код — 071301.

Афонсу V

Афо́нсу V (порт. Afonso V; 15 січня 1432(14320115) — 28 серпня 1481) — король Португалії (1438—1481). Представник Авіської династії. Син португальського короля Дуарте й арагонської інфанти Леонори. Зійшов на трон у малолітньому віці після смерті батька. Тривалий час правив за допомоги регента-дядька, коїмбрського герцога Педру. Після повноліття вступив у протистояння із ним за розподіл владних повноважень. Розбив сили Педру в битві при Алфарробейрі (1449). Діяльність Афонсо V тісно пов'язана з початком Великих географічних відкриттів, першими походами вдовж Африканського континенту Бартоломеу Діаша. У 1456 році португальці займають острови Зеленого мису. У цей час почався процес торгівля африканськими рабами. У 1441 році до Португалії прибула перша їхня партія. Після цього ввозили приблизно по 10 тисяч рабів на рік. Здобув Асілу в Марокко (1471). дружувався двічі: перша дружина — португальська інфанта Ізабела, донька коїмбрського герцога Педру; друга дружина — кастильська інфанта Хуана. Підтримав останню у війні за кастильську спадщину (1476—1479). По її закінченню уклав Алкасоваський договір, який закріпив за португальцями Атлантику і Африку. Помер від чуми. Прізвисько — Африка́нець (порт. o Africano).

Війна за кастильську спадщину

Війна за кастильську спадщину (ісп. Guerra de Sucesión Castellana) — у 1475—1479 роках міжусобна війна за Кастильську Корону між Хуаною, єдиною донькою покійного кастильського короля Енріке IV, та Ізабелою, його зведеною сестрою. Першу підтримувала Португалія в особі короля Афонсу V, що був чоловіком Хуани; другій надав допомогу Арагон в особі короля Фернандо II, чоловік Ізабели. Франція виступила на боці Португалії, оскільки мала територіальні претензії до Арагону в Італії та Руссильйон. На першому етапі війни домінували кастильсько-португальські війська. Після поразки при Торо ініціатива перейшла до кастильсько-арагонського союзу, який добився від кастильських кортесів визнання Ізабели легітимною королевою Кастилії (1476). У подальшому війна мала характер протистояння Кастилії й Португалії у Атлантиці, де кастильський флот зазнав нищівної поразки у битві за Гвінею. Війна завершилась підписанням Алкасоваського договору. За його умовами Ізабела визнавались королевою Кастилії, а Португалія закріплювала за собою Атлантику, включаючи виняткове право на завоювання Марокко. Хуана втратила право на кастилький престол й була змушена прийняти чернецтво у Португалії.

Португальсько-іспанські відносини

Португа́льсько-іспа́нські відно́сини (порт. Relações entre Portugal e Espanha) — двосторонні відносини між державами Португалія та Іспанія у галузі міжнародної політики, економіки, освіти, науки, культури тощо. Сягають ХІІ століття. Відправною точкою є Саморський договір 1143 року за яким Португалія відокремилася від Леонського королівства, попередника Іспанії. Обидві країни займають переважну більшість Піренейського півострова. Останніми роками Португалія й Іспанія підтримують дружні відносини, проте сторіччями вели війни і мають неврегульовані територіальні питання. Обидві країни є членами Європейського Союзу, Єврозони, Шенгенської зони і НАТО. Іспанія — єдина країна, з якою Португалія має сухопутний кордон.

Іншими мовами

This page is based on a Wikipedia article written by authors (here).
Text is available under the CC BY-SA 3.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.