Академік Вернадський

Акаде́мік Верна́дський (до 1996 — Фараде́й (англ. Faraday Station)) — єдина українська антарктична станція, розташована на мисі Марина острова Галіндез за 7 км від західного узбережжя Антарктичного півострова. Вона працює цілий рік і є метеорологічною та географічною обсерваторією. Заснована в 1953 році як британська станція «Фарадей»; в лютому 1996 року була придбана Україною за символічну ціну в один фунт стерлінгів у Британії[2] і була передана Англійським Антарктичним Товариством та перейменована на «Академік Вернадський» на честь видатного українського вченого академіка Володимира Івановича Вернадського, першого президента НАН України.

Головне призначення станції — проведення наукових досліджень в Антарктиді. Для виконання цієї задачі підпорядковано всю життєдіяльність станції та Національного антарктичного наукового центру.

Метою Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011—2020 роки є забезпечення проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень в Антарктиці, ефективного функціонування антарктичної станції «Академік Вернадський», виконання Україною міжнародних зобов'язань відповідно до Договору про Антарктику та науково обґрунтованої оцінки перспектив освоєння біологічного та мінерально-ресурсного потенціалу регіону[3].

Академік Вернадський
антарктична станція
Назва на честь:Вернадський Володимир Іванович
Weradskyi3(js)
Український прапор на станції
Статус Постійна
Країна Україна Україна (з 1996)[1]
Дата заснування 1953
Населення 10 (взимку) — 24 осіб
Веб-сайт Національний антарктичний науковий центр
Координати 65°14′44″ пд. ш. 64°15′28″ зх. д. / 65.245678° пд. ш. 64.257825° зх. д.Координати: 65°14′44″ пд. ш. 64°15′28″ зх. д. / 65.245678° пд. ш. 64.257825° зх. д.
Академік Вернадський. Карта розташування: Антарктида
Академік Вернадський
Академік Вернадський
Vernadsky Research Base logo
Логотип станції

Кліматичні умови

Клімат на станції — морський субантарктичний, тобто відносно м'який, оскільки Південний океан[4] діє як акумулятор тепла. Середня температура влітку близько 0 °C, взимку не нижче від −18 °C. Зниження температури повітря взимку відбувається, коли південний вітер приносить охолоджені маси повітря з континентальної Антарктиди. Взимку характерні часті вітри понад 30-35 м/с. Близько 300 днів на рік — опади (сніг), небо безхмарне лише 25-30 днів[5].

Мінімальна температура, зафіксована на станції — −47 °C[6].

Історія

Наукова база на Аргентинських островах поблизу Антарктичного півострова заснована під час Британської експедиції на Землю Ґреяма в 19341937 роках. Як постійно діюча метеообсерваторія, база почала працювати на острові Вінтер з 1947 року. Упродовж зимівлі 19531954 років станція була перенесена на мис Марина острова Галіндез. Після 1953 року тут було зведено ще декілька будівель, а більшість з них з'явилася протягом 19791980 років. У 1984 році було споруджено також невеликий будиночок аварійної бази — хатина Расмуссена.

У 1992 році, після розпаду Радянського Союзу, Росія оголосила себе правонаступницею всіх антарктичних станцій СРСР і відмовила Україні в передачі однієї із них. Упродовж лютого-серпня 1992 року направлено ряд ініціативних листів вчених і спеціалістів, звернень установ і організацій до державних органів щодо необхідності відновлення і продовження Україною діяльності в Антарктиці.

3 липня 1992 року Президент України Леонід Кравчук видав указ про участь України в дослідженнях Антарктики. У серпні 1992 року Верховна Рада схвалила документи про приєднання України до Антарктичного договору, а 26 жовтня 1993 року утворено Центр антарктичних досліджень (згодом — Український антарктичний центр), який очолив Петро Гожик.

У листопаді 1993 року Велика Британія розповсюдила серед посольств пропозицію про передачу станції «Фарадей» на острові Галіндез Аргентинського архіпелагу одній з держав, які ще не мали станцій на континенті. Цю ідею підхопили українські дипломати - тогочасний посол України у Британії Сергій Комісаренко та радник посольства з питань науки Роланд Франко (онук Івана Франка).[7] У березні-квітні 1994 року Юрій Оскрет і А. Чебуркін їздили в Кембридж для знайомства з роботою Британської антарктичної служби (БАС). У рамках цього А. Чебуркін з'їздив на станцію Фарадей. У серпні 1994 року БАС утверджується в намірі передати станцію «Фарадей» Україні, пропонуючи відрядити 4 фахівців для докладного вивчення систем забезпечення станції, наукової роботи і апаратури, дизельного господарства і систем зв'язку. У серпні-вересні 1994 року проходить 23-а сесія Організації країн Антарктичного договору, на якій Україну було прийнято до організації.

Weradskyi2(js)
Станційні споруди
Weradskyi4(js)
Станційні споруди
Wernadskyi1(js)
Поблизу станції

21 листопада 1994 року фонд «Відродження» виділив 12000 доларів на проект «Україна повертається в Антарктиду». 5 грудня 1994 року група у складі Ю. Оскрета (забезпечення станції), Г. Міліневського (наукові програми), О. Люшнівського (зв'язок) і В. Гергієва (дизельне господарство) відбула на станцію Фарадей. Вони були на станції з 17 грудня 1994 року по 15 лютого 1995 року. 20 липня 1995 року в Лондоні Посол України Комісаренко Сергій Васильович підписав міжурядову угоду, а директор ЦАД Петро Гожик — Меморандум між ЦАД і БАС про передачу антарктичної станції Фарадей Україні не пізніше 31 березня 1996 року.

Перша експедиція пройшла успішно. За високий професіоналізм, виявлений в екстремальних умовах Антарктики при виконанні завдань Першої української антарктичної експедиції Указом Президента України у квітні 1998 року орденом «За заслуги» ІІІ ступеня нагороджено Г. П. Міліневського (начальника станції), орденом «За мужність» ІІІ ступеня В. Г. Бахмутова (геофізика) і Л. С. Говоруху (гляціолога). На станції залишилась пам'ятка зі списком учасників Першої антарктичної експедиції.

У січні 2019 року заплановано провести модернізацію станції, це буде перший значний ремонт за 22 роки. Роботи триватимуть 2,5 місяці, на це у 2018 році було виділено 35 млн гривень. Заплановано встановити нові дизельні двигуни, новий опріснювач води, замінити системи опалення і дах на всіх приміщеннях станції, переобладнати медичний кабінет і біологічну лабораторію, побудувати паливний трубопровід і полагодити паливний бак.[8]

З 2017 року на станції функціонує мережа Інтернет. Спочатку об'єм даних для обміну був обмежений 500 Мб на місяць. З 2018 року збільшився до 10 Гб, а з 2019 - до 30 Гб на місяць.[9]

Споруди станції

Весь комплекс будівель встановлено на кам'яній основі острова Галіндез. Більшість з них були зведені протягом 19791980 років. На території станції розташовані:

  • два модулі з немагнітного матеріалу, де встановлені магнітометри
  • аерологічний павільйон (використовується також як гараж для чотирьох снігоходів)
  • будиночок ДНЧ-лабораторії
  • стара генераторна з двома холодильниками, де розміщено столярну майстерню,
  • будівля аварійної бази, яка пристосована під склад антен та запасів продуктів.

У 1984 році було споруджено також невеликий будиночок аварійної бази на півострові за 9 км від станції — хатина Расмуссена. Джерелом електроенергії на станції є три дизельгенератори Broadcrown/Volvo-Penta, потужністю 100 кВт кожний.

На станції під час зміни експедицій може працювати до 24 осіб, а штат зимівників становить зараз 10 осіб.

Каплиця святого рівноапостольного князя Володимира

У березні 2011 року на станції зведено каплицю святого рівноапостольного князя Володимира. Її освятив архієпископ Львівський і Галицький Августин. Капличка є найпівденнішою культовою спорудою у світі (Церква Святої Трійці на російській станції «Беллінсгаузен» та Капличка святого Іоана Рильського на болгарській станції «Святий Климент Охридський» розташовані північніше)[10][11].

Наукові експедиції

Назва Початок Закінчення
I Українська антарктична експедиція 23 січня 1996 15 травня 1997
II Українська антарктична експедиція 18 січня 1997 31 травня 1998
III Українська антарктична експедиція 24 січня 1998 19 березня 1999
IV Українська антарктична експедиція 18 лютого 1999 25 травня 2000
V Українська антарктична експедиція 21 лютого 2000 20 лютого 2001
VI Українська антарктична експедиція 24 січня 2001 7 травня 2002
VII Українська антарктична експедиція 22 грудня 2002 23 лютого 2003
VIII Українська антарктична експедиція 4 лютого 2003 25 березня 2004
IX Українська антарктична експедиція 28 лютого 2004 13 квітня 2005
X Українська антарктична експедиція 19 березня 2005 16 лютого 2006
XI Українська антарктична експедиція 21 січня 2006 19 березня 2007
XII Українська антарктична експедиція 27 лютого 2007 3 березня 2008
XIII Українська антарктична експедиція 12 лютого 2008 12 квітня 2009
XIV Українська антарктична експедиція 17 березня 2009 5 квітня 2010
XV Українська антарктична експедиція 17 березня 2010 26 березня 2011
XVI Українська антарктична експедиція 16 березня 2011 9 квітня 2012
XVII Українська антарктична експедиція 16 березня 2012 3 квітня 2013
XVIII Українська антарктична експедиція 22 березня 2013 7 квітня 2014
XIX Українська антарктична експедиція 27 березня 2014 18 квітня 2015
XX Українська антарктична експедиція 31 березня 2015 18 квітня 2016
XXI Українська антарктична експедиція 31 березня 2016 2017
XXII Українська антарктична експедиція 2017 2018
XXIII Українська антарктична експедиція 2018 2019
XXIV Українська антарктична експедиція Грудень 2019 Березень 2020

Напрямки наукових досліджень

  • Океанографічні та біоресурсні
  • Гідрометеорологічні
  • Фізика полярного геокосмосу і сонячно-земних зв'язків
  • Ядерно-фізичні дослідження Землі та атмосфери
  • Геолого-геофізичні
  • Біологічні (системне дослідження структури та функцій антарктичних біоценозів)
  • Медико-фізіологічні

Державна цільова програма

У культурі

У 2006 році Національний Банк України видав ювілейну монету «10 років антарктичній станції Академік Вернадський». На реверсі зображено абрис Антарктиди та в центрі нуля напису «10 років» зірочкою позначено географічне розташування станції.

Станцію зображено на марках:

  • «Перша українська антарктична експедиція», 1996 рік, 20 купонів
  • «Антарктична станція Академік Вернадський», 2009 рік, 3 гривні 30 копійок
Academik Vernadsky Stamp of Ukraine s125 Stamp of Ukraine ua1027-8 Музей Седова 160
Ювілейна монета
Марка «Перша українська
антарктична експедиція»
Марка «Антарктична станція Академік Вернадський»
Лист, відправлений зі станції

Див. також

Примітки

  1. До 1996 належала Великій Британії
  2. Зварыч, Елена (13.01.19). С легким паром, пингвины!. https://focus.ua. «когда в конце декабря 1995 года пятеро украинских первопроходцев принимали станцию у британских коллег, англичане потребовали символическую плату за бессрочное пользование станционным баром "Фарадей": один фунт стерлингов. Об этой истории сегодня напоминает та самая легендарная монета, вмонтированная в стойку бара самого южного питейного заведения Земли.»
  3. Український полярник: у мене в морозилці шість невідомих науці видів. BBC Україна. 16 січня, 2018 рік.
  4. за українськими науковцями, Тихим океаном, оскільки Україна не визнає виділення Південного океану
  5. Довідка про метеоумови на станції «Академік вернадський». Архівовано 15 жовтень 2011 у Wayback Machine. Офіційний сайт Національного антарктичного наукового центру
  6. Материк со всеми удобствами // Вокруг света. Украинское издание. — 2010. — Вип. 11 (2842) (листопад). — С. 102-103.
  7. https://www.bbc.com/ukrainian/features-42958335
  8. Христофоров, Владислав (2019-01-22). Українську антарктичну станцію «Академік Вернадський» модернізують вперше за 22 роки. Національний Промисловий Портал (uk). Процитовано 2019-01-22.
  9. Український полярник розповів, скільки коштує Інтернет в Антарктиді. INTV. 2019-05-01. Процитовано 2019-05-02.
  10. АНТАРКТИДА-УКРАЇНА. У найпівденнішій точці Землі наші полярники-науковці моляться у власній каплиці. Архівовано 29 січень 2013 у Wayback Machine. Православіє в Україні
  11. КИЇВ. Предстоятель Української Православної Церкви вручив нагороди благодійникам, які сприяли зведенню каплиці в Антарктиді. Архівовано 30 квітень 2011 у Wayback Machine. Офіційний сайт Української православної церкви

Посилання

10 років антарктичній станції «Академік Вернадський» (монета)

«10 ро́ків антаркти́чній ста́нції «Акаде́мік Верна́дський»» — ювілейна монета номіналом 5 гривень, випущена Національним банком України. Присвячена українському антарктичному науковому центру — станції «Академік Вернадський» (попередня назва «Фарадей»), яка розташована на острові Галіндез Аргентинського архіпелагу.

Монету введено до обігу 16 січня 2006 року. Вона належить до серії «Інші монети».

I. Українська антарктична експедиція

I Українська антарктична експедиція — перша наукова експедиція на українську антарктичну станцію Академік Вернадський у період з січня 1996 по травень 1997 року.

UTC−3

UTC-3 — двадцять перший часовий пояс. Має центральним меридіаном 45° зх.д. Час тут на три години відстає від всесвітнього та на п'ять — від київськогоГеографічні межі поясу:

східна — 37°30' зх. д.

західна — 52°30' зх. д.Географічно охоплює західну Ґренландію (без крайнього заходу) та східну Південну Америку (без крайнього сходу). Однак використання часу цього поясу подекуди відрізняється.

XXIV Українська антарктична експедиція

XXII Українська антарктична експедиція — 24-та наукова експедиція на українську антарктичну станцію Академік Вернадський у період з грудня 2019 по березень 2020 року.

Інші монети (серія монет)

Інші монети — пам'ятні та ювілейні монети України, що не увійшли в жодну визначену серію ювілейних та пам'ятних монет, випущених Національним банком України.

Сюди включені наступні монети:

Ювілейні монети, присвячені 50-річчю Організації Об'єднаних Націй

Пам'ятні монети, присвячені 10-річчю Чорнобильської катастрофи

Ювілейна монета «Софіївка»

Пам'ятна монета «Монети України»

Ювілейна монета «Київський Контрактовий ярмарок»

Пам'ятна монета, присвячена Щорічним зборам Ради Керуючих ЄБРР у Києві 1998 року

Ювілейна монета «50-річчя Загальної декларації прав людини»

Ювілейні монети «100 років Львівському театру опери та балету»

Пам'ятна монета «Добро — дітям»

Ювілейна монета «70-річчя Дніпровської ГЕС»

Ювілейна монета «100 років світової авіації та 70-річчя Національного авіаційного університету»

Ювілейна монета «150 років Центральному державному історичному архіву України»

Ювілейна монета "50 років КБ «Південне»

Ювілейна монета «50 років входження Криму до складу України»

Ювілейна монета «Героїчна оборона Севастополя 1854 — 1856 рр»

Ювілейна монета «50 років членства України в ЮНЕСКО»

Пам'ятна монета «Атомна енергетика України»

Пам'ятні монети «Криголам „Капітан Бєлоусов“»

Ювілейна монета «50 років Київміськбуду»

Ювілейна монета «60 років членства України в ООН»

Ювілейна монета «100-річчя з дня заснування Інституту виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова»

Ювілейна монета «300 років Давиду Гурамішвілі»

Ювілейна монета «100 років Чернівецькому музично-драматичному театру ім. О.Кобилянської»

Ювілейна монета «10 років антарктичній станції „Академік Вернадський“»

Ювілейна монета «10 років Рахунковій палаті»

Ювілейна монета «100 років Мотор Січі»

Пам'ятні монети «Чиста вода — джерело життя»

Пам'ятна монета «XVI щорічна сесія Парламентської асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі»

Пам'ятна монета «Чумацький шлях»

Пам'ятна монета «Голодомор — геноцид українського народу»

Ювілейна монета «200 років курортам Криму»

Пам'ятна монета «На шляхах до незалежності. Українсько-шведські воєнно-політичні союзи XVII — XVIII ст.»

Пам'ятна монета «На честь візиту в Україну Вселенського Патріарха Варфоломія І»

Пам'ятна монета «Тисячоліття монетного карбування у Києві»

Ювілейна монета «60 років Національному музею Т. Г. Шевченка»

Пам'ятна монета «Міжнародний рік астрономії»

Ювілейна монета «60 років Раді Європи»

Ювілейна монета «75 років Київському академічному театру оперети»

Пам'ятна монета «165 років Астрономічній обсерваторії Київського національного університету»

Пам'ятна монета «600-річчя Грюнвальдської битви»

Пам'ятна монета «Українське лікарське товариство»

Пам'ятна монета «Київський князь Володимир Великий»

Пам'ятна монета «День захисника України»

Ювілейна монета «Кача — етап історії вітчизняної авіації»

Ювілейні монети «Хрещення Київської Русі»

Ювілейна монета «150-річчя діяльності українських залізниць»

Ювілейна монета «20 років СНД»

Пам'ятні монети «Міжнародний рік лісів»

Ювілейні монети «200 років Нікітському ботанічному саду»

Пам'ятна монета «Всесвітній рік кажана»

Пам'ятна монета «Материнство»

Ювілейні монети «1025-річчя хрещення Київської Русі»

Ювілейна монета «100 років Київському науково-дослідному інституту судових експертиз»

Ювілейна монета «Петля Нестерова»

Ювілейні монети «150 років Національній філармонії України»

Ювілейна монета «Будинок Поета (до 100-річчя Будинку М. Волошина)»

Пам'ятна монета «Джон Джеймс Юз»

Ювілейна монета «500-річчя битви під Оршею»

Ювілейна монета «120 років Харківському зоопарку»

Ювілейна монета «70 років Перемоги. 1945-2015»

Ювілейна монета «Київський фунікулер»

Пам'ятні монети «Олешківські піски»

Ювілейна монета «260 років Київському військовому госпіталю»

Пам'ятна монета «Пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу»

Пам'ятна монета «Кінний трамвай»

Пам'ятна монета «Геодезична дуга Струве»

Пам'ятна монета «100-річчя боїв легіону Українських січових стрільців на горі Лисоня»

Пам'ятна монета «Україна — непостійний член Ради Безпеки ООН. 2016—2017 рр.»

Пам'ятна монета «100 років пожежному автомобілю України»

Пам'ятна монета «Україна починається з тебе»

Антарктида

Антаркти́да (від грец. αντι — проти та грец. αρκτικος — північний, «протилежний Арктиці») — континент у південній півкулі навколо географічного південного полюса, омивається Південним океаном, охоплює приблизно 10 % суходолу Землі. Там розташовані 90 % світових запасів криги, в яких сконцентровано 70 % прісної води на Землі.

Загальна площа поверхні — 13 900 000 км², без шельфових льодовиків 12,6 млн км² звуженням між морем Веделла і морем Росса.

Виборчий округ 223

Виборчий округ 223 — виборчий округ в місті Києві. В сучасному вигляді був утворений 28 квітня 2012 постановою ЦВК №82 (до цього моменту існувала інша система виборчих округів). Окружна виборча комісія цього округу розташовується в адміністративній будівлі за адресою м. Київ, вул. Щербаківського, 49.До складу округу входить частина Шевченківського району (окрім території на південний схід від вулиці Старовокзальної і бульвару Шевченка та території на схід від вулиць Івана Франка, Рейтарської і Володимирської). Виборчий округ 223 межує з округом 220 на півночі і на північному сході, з округом 221 на південному сході, з округом 222 на півдні, з округом 219 на південному заході та з округом 218 на заході. Виборчий округ №223 складається з виборчих дільниць під номерами 800965, 800968-800974 та 800976-801066.

Оскільки в межах цього округу знаходиться адреса Національного антарктичного наукового центру, при якому утворена спеціальна виборча дільниця №801052, то саме до цього округу зараховуються голоси громадян, які голосують на полярній станції України «Академік Вернадський».

Галіндез (острів)

Галіндез (англ. Galindez Island) — острів, входить в группу Аргентинських островів Архіпелагу Вільгельма. Лежить безпосередньо на схід від Зимового острова (Winter Island) Аргентинських островів.

Геомагнітна активність

Геомагнітна активність (англ. Geomagnetic activity) — збурення магнітного поля Землі, які пов'язані зі змінами магнітосферно - іоносферної струмової системи. Геомагнітна активність є частиною сонячно-земної фізики та її практичної частини - космічної погоди. Основними проявами геомагнітної активності є сильні збурення - магнітні суббурі і магнітні бурі, а також слабкі збурення - різноманітні типи магнітних пульсацій.

Здебільшого геомагнітна активність описується такими параметрами:

Тригодинний К-індекс

Планетарний індекс Кр (у цей час)

А та Ар-індекси

Dst-індекси

Індекси Рс3.В реґіоні української станції Академік Вернадський спостерігається обернена кореляційна залежність між циклонічною та геомагнітною активностями.

Дослідження

Дослі́дження, до́сліди — (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.

Слово «дослідження» також використовують щоб позначати відому інформацію щодо тієї чи іншої теми.

Земля Ґреяма

Земля Ґреяма (англ. Graham Land), також Земля Ґрема, Грема, Ґрехема, Грехема, Греєма, Греема, Грейема — частина Антарктичного півострова на північ від лінії, що з'єднує мис Джеремі і мис Егессіз.

Його протяжність на північ від основної маси Антарктиди — 1200 км, а ширина з заходу на схід — в середньому 200 км. Найпівнічніша точка Землі Ґреяма — мис Прайм-Хед (63°13′ пд. ш. 57°18′ зх. д.) — є самою північною точкою материка і найбільш близькою його частиною до Південної Америки. На заході Земля Ґреяма омивається водами моря Беллінсгаузена, на півночі — моря Скоша, на сході — моря Ведделла. На південь від цієї Землі розташовується Земля Палмера.

Київ (півострів)

Півострів Київ виступає на 35 км у північно-західному напрямку від західної сторони Землі Греяма. На північному сході омивається водами Фландрійської затоки, а на південному заході — затокою Біскочі. Він знаходиться окремо від архіпелагу Вільгельма на північний захід від каналу Лемера і протоки Пенола (названа на честь риболовецької шхуни «Пенола», на якій вели дослідження місцевості члени британської експедиції під керівництвом Джона Раймілла). Крайня точка півострова — мис Ренар. На південний захід від цього мису знаходиться Узбережжя Грейама, на північний схід — Узбережжя Данко. Півострів переважно покритий льодом та має овальну форму.

Названий півострів на честь столиці України, у зв'язку з українською антарктичною станцією «Академік Вернадський», що розташована на острові Галіндез.До середини 1930-х вважався островом. 17 лютого 1936, в процесі дослідження однієї з частин Аргентинських островів — Землі Греяма — британська експедиція під керівництвом Джона Раймілла встановила, що дана територія сполучена з континентом (Антарктидою), тобто є півостровом. Члени експедиції Раймілла створили детальні карти Аргентинських островів, включаючи Землю Греяма та острів Галіндез, які застосовуються й нині.

Куньлунь (антарктична станція)

Куньлунь — китайська науково-дослідна станція в Антарктиці. Відкрита 27 січня 2009 року.

Купава (яхта)

«Купава» — українська яхта, на якій в 2009–2012 роках було здійснено навколосвітню подорож.

Яхта відбула з Київського міського крейсерського яхт-клубу 11 листопада 2009 року в 21 годині 31 хвилину маючи за мету дійти до берегів Антарктиди на українську полярну станцію «Академік Вернадський», а потім, проти традицій навколосвітніх плавань, вийти через протоку Дрейка в Тихий океан і обійти навколо Землі. 10 грудня того ж року яхта вийшла з Очакова в Чорне море.

Зважаючи на низькі температури на час наближення до Антарктиди «Купава» перечекала літо (в південних широтах — зима) 2010-го року в порту Ушуайя (Аргентина).

17 квітня 2012 року о 17 годині 30 хвилин яхта «Купава» завершила навколосвітню подорож і відшвартувалась в порту Очаків.

Мис Марина

Мис Марина (англ. Marina Point) — скелястий мис, розташований на північному заході о. Галіндез в Антарктиді.

Мис вперше досліджений в 1935—1936 роках у ході британської експедиції під керівництвом австралійського полярника Джона Раймілла. Учасниками експедиції названий на честь принцеси Греції та Данії Марини Грецької.

На мисі розташована єдина українська антарктична станція Академік Вернадський.

Національний антарктичний науковий центр

Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) — державний оператор України в Анктартиці; державна науково-дослідна установа в структурі Міністерства освіти та науки України, яка забезпечує роботу української антарктичної станції «Академік Вернадський» та координує дослідження Антарктики в Україні.

Центр організовує щорічні антарктичні експедиції на «Академік Вернадський». У своїй роботі керується Державною цільовою науково-технічною програмою проведення досліджень в Антарктиці на 2011–2020 роки.

Національний антарктичний науковий центр, НАНЦ (англ. National Antarctic Scientific Center of Ukraine, NASC) був визначений головною установою Української ініціативної групи (IPY Ukraine IPY Initiative Group) за проведення Міжнародного полярного року 2007-2008

Полярна станція

Поля́рна ста́нція — науково-спостережний пункт, створений на узбережжі Північного Льодовитого океану, в Антарктиці, на прилеглих островах, а також на дрейфуючих льодах.

У Північній півкулі полярні (арктичні) станції розташовані на північ від Полярного кола, а в Південному — антарктичні — південніше 60 ° південної широти. Винятки трапляються рідко.

Полярні станції ведуть систематичні метеорологічні, геофізичні, геомагнітні, гідрологічні, а в окремих випадках — біологічні та медичні спостереження. Часто використовуються геологічні дослідження. Гляціологічні дослідження і спостереження проводяться в основному в Антарктиці.

Населення станцій складають вчені, рідше — члени їхніх сімей. Широко використовується вахтовий метод (не більше 6-12 місяців).

Релігія в Антарктиді

В Антарктиді є щонайменше вісім культових будівель, що використовуються для богослужінь:

Каплиця Святого рівноапостольного князя Володимира - православна каплиця на українській станції «Академік Вернадський» , південніша культова будівля православної конфесії в світі;

Церква снігів - християнська каплиця, яку використовують декілька конфесій, на станції Мак-Мердо, острів Росса;

Церква Святої Трійці - російська православна церква на острові Кінг-Джордж (Південні Шетландські острови), неподалік від російської полярної станції Беллінсгаузен;

Каплиця Пресвятої Діви Луханської - католицька каплиця на станції Марамбіо, острів Сеймор;

Каплиця святого Франциска Ассизького - католицька каплиця на станції Есперанса, Антарктичний півострів;

Каплиця святого Івана Рильського, болгарська православна каплиця на станції святого Климента Охридського на острові Смоленськ (Лівінгстон) - перша православна каплиця в Антарктиді;

Церква Санта-Марія Рейну-де-ла-Пас - католицька церква в місті Villa Las Estrellas, провінція Антарктика-Чілена;

Католицька каплиця, зроблена повністю з льоду, на станції Бельґрано II, земля Котса - найпівденніша культова споруда у світі.Міжнародна Антарктична програма передбачає будівництво католицької каплиці на станції станції Маріо Зуккеллі, в затоці Терра Нова, в той час як перша католицька каплиця, названа на честь Франциска Ассизького була побудована в 1976 році на аргентинській станції Есперанса . Найпівденніша християнська каплиця (і одночасно - сама південна культова споруда у світі) знаходиться на аргентинській станції Бельґрано II .

Хоча ці культові споруди відносяться до християнської конфесії, Церква снігів також використовується для буддійських і Бахайських церемоній.

Територія України

Терито́рія України — суша, води, надра і повітряний простір, що знаходяться в межах державного кордону України.

Загальна площа території України становить 603 628 км², тобто 5,7 % території Європи і 0,44 % території світу. За цим показником вона є другою за величиною серед країн Європи після Росії (найбільшою країною, яка повністю лежить в Європі). Територія України витягнута з заходу на схід на 1316 км і з півночі на південь на 893 км, лежить приблизно між 52°20′ та 44°23′ північної широти і 22°5′ і 41°15′ східної довготи.

Поняттям «територія України» охоплюються:

а) суша, море, річки, озера та інші водойми, надра землі в межах кордону України, а також повітряний простір над сушею і водним простором, у тому числі над територіальним морем. До територіального моря України належать прибережні морські води шириною 12 морських миль, відлічуваних від лінії найбільшого відливу як на материку, так і на островах, що належать Україні, або від прямих вихідних ліній, які з'єднують відповідні точки.Географічні координати цих точок затверджуються в порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України. В окремих випадках інша ширина територіального моря України може встановлюватися міжнародними договорами України, а якщо договорів немає — відповідно до загальновизнаних принципів і норм міжнародного права;

б) військові кораблі, приписані до портів на території України, що перебувають під прапором України у відкритому морі, в територіальному морі або портах інших держав;

в) невійськові судна, приписані до портів на території України, що перебувають під прапором України у відкритому морі;

г) іноземні невійськові судна, що перебувають у територіальному морі чи порту України;

ґ) військові повітряні судна України, приписані до аеропортів на її території, які під розпізнавальним знаком України перебувають у відкритому повітряному просторі, в повітряному просторі чи на аеродромі іншої держави;

д) невійськові повітряні судна України, які приписані до аеропортів на її території і перебувають поза межами держави у відкритому повітряному просторі під розпізнавальним знаком України.Виділяють також об'єкти, що не є територією України, але на які за певних умов, передбачених нормами міжнародного права та законодавством України, поширюються юрисдикція і сфера застосування законодавства України:

континентальний шельф — поверхня і надра морського дна підводних районів, що примикають до узбережжя чи до островів України і є поза зоною територіального моря до глибини 200 м або за цими межами до такого місця, де глибина вод, що покривають шельф, дозволяє розробку природних багатств цих районів. Поверхня і надра морського дна западин, що розташовані в суцільному масиві континентального шельфу України, незалежно від глибини, є частиною континентального шельфу України.

виключна (морська) економічна зона України — це морські райони, зовні прилеглі до територіального моря України, враховуючи райони навколо островів, що їй належать. Її ширина становить до 200 морських миль, відлічених від тих самих вихідних ліній, що і територіальне море України.До зазначених об'єктів належать також:

підводні телеграфні кабелі та трубопроводи, що проходять по дну відкритого моря;

наукова станція «Академік Вернадський», розташована в Антарктиді на острові Галіндес;

запущені в космос об'єкти, що належать Україні та включені відповідно до Конвенції про реєстрацію об'єктів, що запускаються у космічний простір від 14 січня 1975 р. до реєстру космічних об'єктів України;

території дипломатичних представництв і консульських установ України за кордоном;

автомобілі послів під прапором України;

місця розташування військових частин України на території інших країн;

деякі інші об'єкти.Вглиб територія України поширюється від поверхні до технічно доступних геологічному вивченню й освоєнню глибин земних надр. Вгору — на шар атмосфери (тропосферу, стратосферу й прилеглу частину космічного простору), що використовується для польотів повітряних суден.

З точки зору адміністративно-територіального устрою, територією України є сукупність територій усіх її адміністративно-територіальних одиниць верхнього рівня: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.

Згідно зі статтею 2 Конституції України,Суверенітет України поширюється на всю її територію.Україна є унітарною державою.Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Територія України не містить анклавів або ексклавів.

З березня 2014 року окремі частини території України окуповані Російською Федерацією:

Автономна Республіка Крим і Севастополь;

частина Херсонської області (частина Арабатської стрілки, півострови Ад (Чаплинський район), Чонгар (Генічеський район)) — звільнені 9-10 грудня 2014 року.Крім того, з квітня 2014 року суверенітет України тимчасово не поширюється на частину територій Донецької та Луганської областей, зайнятих російськими та проросійськими силами. Верховна Рада визнала ці території тимчасово окупованими 17 березня 2015 року.

Цілорічні
Літні
Закриті

Іншими мовами

This page is based on a Wikipedia article written by authors (here).
Text is available under the CC BY-SA 3.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.