Іспанська мова

Мова, відома як іспанська або кастильська. Для інших мов, поширених в Іспанії, див. також: Мови Іспанії.
Іспанська мова
Español, Castellano
Мапа іспаномовного світу, з територіями іспаномовної більшості та меншини.
Мапа іспаномовного світу, з територіями іспаномовної більшості та меншини.
Поширена в Більша частина Південної та Центральної Америки, частини Європи, Північної Америки та Вест-Індії, іммігрантські групи на всіх континентах
Місце 2-3 (різні оцінки)
Писемність латиниця (іспанська абетка)
Класифікація

Індоєвропейська

Італьська група
Романська
Західно-італьська
Гало-іберійська
Іберо-романська
Західно-іберійська
Офіційний статус
Офіційна

Іспанія Іспанія
Мексика Мексика
Flag of the United States.svg США

Аргентина Аргентина
Болівія Болівія
Венесуела Венесуела
Гватемала Гватемала
Flag of Honduras.svg Гондурас
Flag of the Dominican Republic.svg Домініканська Республіка
Колумбія Колумбія
Flag of Costa Rica.svg Коста-Рика
Куба Куба
Нікарагуа Нікарагуа
Панама Панама
Парагвай Парагвай
Перу Перу
Flag of El Salvador.svg Сальвадор
Flag of Uruguay.svg Уругвай
Чилі Чилі
Flag of Ecuador.svg Еквадор
Flag of the Sahrawi Arab Democratic Republic.svg Західна Сахара
Flag of Equatorial Guinea.svg Екваторіальна Гвінея
Філіппіни Філіппіни
Регулює Asociación de Academias de la Lengua Española (Іспанська Королівська академія і 21 національна академія іспанської мови)
Коди мови
ISO 639-1 es
ISO 639-2 spa
ISO 639-3 spa
SIL SPA

Іспанська (español; заст. гишпанська, шпанська, еспанська[1][2][3]) або кастильська (castellano) — мова, що генетично належить до іберо-романської (західної) підгрупи романської групи індоєвропейської мовної сім'ї. Виникла в Кастилії (центральна Іспанія). Приблизно 407 мільйонів осіб розмовляють іспанською як першою мовою (за цим показником вона є найпоширенішою після китайської)[4]. Крім того, 60 млн осіб використовують іспанську як другу мову[5], а також 20 млн знають її як іноземну[6]. Іспанська є однією з шести офіційних мов ООН, а також є офіційною мовою Європейського Союзу та Меркосуру.

Іспанська належить до іберо-романської підгрупи мов, що виникла на основі кількох діалектів латинської мови в Іберії після розвалу Західної Римської імперії у 5. ст. н. е. Її вперше було задокументовано в центрально-північній Іберії в 9 ст. і згодом із розширенням Королівства Кастилії вона поширилися на центральну й південну частини Піренейського півострова[7]. Від початку свого розвитку іспанська лексика була під впливом контактів із баскійською мовою та сусідніми іберо-романськами мовами, а згодом увібрала багато арабських слів, оскільки Королівство Кастилія поширилося на колишні території Арабського халіфату (див. Реконкіста). Крім того, іспанська запозичила багато слів із неіберійських мов, зокрема з французької, італійської та англійської, а також утворює нові слова на основі власних. Величезне поширення іспанської сталося завдяки утворенню іспанських колоній в обох Америках, Африці та на Філіппінах у 15—19 століттях.

Іспанська є найпопулярнішою іноземною мовою, яку вивчають у США[8]. Також вона є найчастіше зрозумілою мовою Західної півкулі, носії якої живуть на території від Патагонії до Нью-Йорка. До того ж, у США та Бразилії 10 млн осіб вільно розмовляють іспанською як другою мовою.

Іспанська — друга у світі за популярністю серед іноземних мов (після англійської)[9][10][11]. На початку 21 століття вона випередила французьку.

Назва мови

Castellano-Español-en
Поширення термінів «кастильська» (червоний) та «іспанська» (синій) в іспаномовних країнах.

В Іспанії та в деяких інших регіонах іспаномовного світу іспанську мову називають як castellano (кастильська), так і español (іспанська). Термін «кастильська» походить від назви іспанського регіону Кастилії, де ця мова виникла. В Іспанії його вживають здебільшого носії регіональних мов для того, щоб протиставити іспанську своїм мовам (галісійській, баскійській, каталонській тощо). З цією ж метою термін «кастильська» можуть вживати і самі іспанці. Зокрема, іспанська конституція 1978 року використовує термін castellano на означення державної мови всієї країни, на противагу «інших іспанських мов» (las demás lenguas españolas):

«Кастильська є офіційною іспанською мовою Держави. (...) Інші іспанські мови також є офіційними у відповідних автономних областях.[12]».

Щодо територій за межами Іспанії, то термін «кастильська» переважає у всій Південній Америці, крім Колумбії та Уругваю, а термін «іспанська» переважає у Центральній Америці (включно з Мексикою та південними штатами США).

Деякі філологи використовують термін «кастильська» тільки тоді, коли йдеться про мову, розмовну в Кастилії протягом Середньовіччя, заявляючи, що краще використовувати «іспанська» для її сучасної форми. «Кастильська» може бути також діалектом іспанської мови, що вживається в більшості частин сучасної Кастилії. Цей діалект має цілу низку характеристик і певну вимову, відрізняючись, наприклад, від діалектів Андалузії або Арагону. Зазвичай цей кастильський діалект і вважається нормативною іспанською мовою.

Історія

Linguistic map Southwestern Europe-en
Хронологія поширення кастильської та інших мов на території Іспанії

Іспанська розвинулася з народної латини, яку принесли на Піренейський півострів римляни під час Другої Пунічної війни (поч. 201 р. до н. е.). На той час в Іберії розмовляли кількома нероманськими (їх називають також палеоіспанськими), а також кількома неіндоєвропейськими мовами. Ці мови — баскійська (нею розмовляють досі), іберська та кельтиберська. Сліди цих мов можна знайти в сучасній іспанській лексиці, особливо в топонімах.

Перші документовані записи того, що тепер називають попередником іспанської мови, датовано дев'ятим століттям (див. Glosas Emilianenses). У Середньовіччі та Новому часі іспанська (кастильська) лексика запозичувала слова не лише із сусідніх романських мов (як-от наварро-арагонської, леонської, каталонської, португальської, галісійської, мірандської, окситанської, гасконської, французької, італійської), але також із баскійської, арабської та германських мов. Багато слів було запозичено з латинської, яка лягла в основу іспанської мови. Крім того, латинь тривалий час була мовою науки та церкви. В іспанській лексиці 65—70 % слів мають латинське походження[13].

Декілька місцевих варіантів народної латини розвинулися в іспанську мову на півночі Іберії, на території між Алавою, Кантабрією, Бургосом, Сорією та Ла Ріохою, в межах Королівства Кастилії. Прийнято вважати, що деякі риси цих діалектів пізніше потрапили в діалект міста Толедо, де в 13 ст. вперше розвинувся письмовий стандарт іспанської мови[14]/ На цій стадії формування іспанська набула суттєвих відмінностей від свого близького сусіда, леонської, і, на думку деяких дослідників, зазнала потужного баскійського впливу (див. Іберо-романські мови). Цей діалект поступово поширювався на південь разом із Реконкістою, зазнавши також чималого лексичного впливу арабської та андалузької[15], особливо пізніше у середньовічний період. Письмовий стандарт цієї нової мови почав розвиватися у містах Толедо (з 13 по 16 ст.) та Мадриді (з 1570-их)[14].

Розвиток іспанської звукової системи характеризується змінами, типовими для західнороманських мов, наприклад, леніцію приголосних між голосними (лат. vīta > ісп. vida). Дифтонгізація латинських наголошених /e/ та /o/, що відбулася у відкритих складах французької та італійської, але частково у каталонській та португальській, є притаманною і відкритим, і закритим складам в іспанській, як показано у таблиці внизу:

Латина Іспанська Ладино Арагонська Астурійська Галісійська Португальська Каталонська Окситанська Французька Італійська Румунська Українська
petra piedra piedra (або pyedra) piedra piedra pedra pedra pedra pedra/pèira pierre pietra piatrǎ камінь
terra tierra tierra (або tyerra) tierra tierra terra terra terra tèrra terre terra ţară земля
moritur muere muere muere muerre morre morre mor morís meurt muore moare помирає
mortem muerte muerte muerte muerte morte morte mort mòrt mort morte moarte смерть

Латинські подвоєння nn і ll в іспанській зазнали палаталізації: (лат annum > ісп. año, лат. anellum > ісп. anillo).

Латинський приголосний [u] / [v], який вимовляли як [w] у класичній латині, перетворився в губно-губний /β/, імовірно, у народній латині. У ранній іспанській (але не каталонській чи португальській) він злився із приголосним [b] (губно-губний з проривними та фрикативними алофонами).

Особливістю іспанської (а також сусіднього гасконського діалекту окситанської) є мутація латинського початкового f- у h-, коли за ним слідує не дифтонгізований голосний. Літера h-, що досі збереглася у правописі, не позначає жодного звука, хоча в деяких андалузьких та карибських діалектах звучить придихово в окремих словах (наприклад, Habana — Гавана). Ось чому в сучасній мові є варіації на зразок Fernando та Hernando (обидва є варіантами імені «Фердинанд»), ferrero та herrero (обидва означають «коваль»), fierro та hierro (обидва означають «залізо»), або fondo та hondo (обидва означають «глибокий», але fondo ближчий до значення «дно», а hondo — до «глибокий»); hacer (іспанське «робити») є коренем слова satisfacer («задовольняти»), і hecho («зроблено») є коренями слова satisfecho («задоволений»).

Порівняння прикладів у таблиці:

Латина Іспанська Ладино Арагонська Астурійська Галісійська Португальська Каталонська Окситанська Французька Італійська Румунська Українська
filium hijo fijo (або ijo) fillo fíu fillo filho fill filh/hilh fils figlio fiu син
facere hacer fazer fer facer facer fazer fer far/faire/har (або hèr) faire fare face робити
febrem fiebre fiebre fiebre fiebre febre febre febre fèbre/frèbe/hrèbe (або
herèbe)
fièvre febbre febră лихоманка
focum fuego fuego fuego fueu fogo fogo foc fuòc/fòc/huèc feu fuoco foc вогонь

З деяких латинських буквосполучень розвинулися характерні відмінності у цих мовах:

Латина Іспанська Ладино Араґонська Астурійська Ґалісійська Португальська Каталонська Окситанська Французька Італійська Румунська Українська
clāvem llave clave clau llave chave chave clau clau clé chiave cheie ключ
flamma llama flama flama llama chama chama flama flama flamme fiamma flamă полум'я
plēnum lleno pleno plen llenu cheo cheio ple plen plein pieno plin повний
octō ocho ocho güeito ocho/oito oito oito vuit/huit ch/ch/uèit huit otto opt вісім
multum mucho
muy
muncho
muy
muito
mui
munchu
mui
moito
moi
muito
mui (арх.)
molt molt (арх.) moult (арх.) molto mult багато

У 15 та 16 ст. в іспанській відбулася зміна у вимові свистячих звуків (ісп. reajuste de las sibilantes del idioma español): буква /j/ стала позначати велярний звук [x], а буква /z/ — міжзубний [θ] (те саме стосується букви /c/ перед /e/ чи /i/).

Gramática de la lengua castellana, яку написав 1492 року в Саламанці Антоніо де Небріха, була першою граматикою сучасної європейської мови. Існує популярна байка, начебто коли Небріха представив королеві Ізабеллі I свою граматику, вона спитала, як це можна використати, а Небріха відповів, що мова — це інструмент імперії.[16] У передмові до своєї граматики, датованої 18 серпня 1492 року, Небріха написав: «…мова завжди була супутником імперії.»[17]

З шістнадцятого століття іспанські колонізатори занесли мову до Америки та Іспанської Ост-Індії. В той же час жив Міґель де Сервантес, автор роману «Дон Кіхот». Він є популярним символом іспанської мови, через що її часто називають la lengua de Cervantes (мовою Сервантеса).

У двадцятому столітті іспанська потрапила до Екваторіальної Гвінеї та Західної Сахари, а також до деяких куточків США, що не були частинами Іспанської імперії (наприклад, Іспанський Гарлем у Нью-Йорку).

Класифікація

Іспанська/кастильська мова класифікована наступним чином:

Іспанська/кастильська найбільш споріднена з іншими іспанськими мовами латинського походження і діалектами (самої іспанської мови), розмовних в межах Іспанії. Більшість з них взаємно зрозумілі серед носіїв без труднощів.

Іспанська та португальська

Між двома головними мовами, розмовними на півострові, іспанською і португальською, є загалом взаєморозуміння між нормальними розмовними формами, хоч іспанська морфологія набагато легша для розуміння носієм португальської, ніж навпаки. Також і з каталонською, яка ближче до окситанської, ніж до іспанської або португальської мови.

Іспанська і португальська мови мають подібні граматики і більшість словника, також як і загальну історію впливу арабської мови, коли велика частина півострова була під мусульманською владою (обидві мови поширилися на мусульманські території).

Дифтонгізація коротких наголошених голосних звуків, звичайна в іспанський, як і в інших романських мовах, але відсутня в галісійсько-португальській групі.

Ще одна властивість іспанської мови (як і гасконського діалекту окситанської мови, без сумніву завдяки баскійському впливу) — втрата латинського початкового /f/, коли наступний голосний звук не стає дифтонгом. Такі споріднені слова не обов'язково означають те саме. Деякі дуже загальні слова також значно відрізняються в обох мовах (у дужках — латинський чи інший оригінал слова).

Еволюція латинських кластерів приголосних обрала зовсім інші шляхи у двох мовах (іспанські і португальські слова, подібні до «pleno», «ocular», «nocturno», «tremular» не взято до уваги тому, що вони були повторно запозичені безпосередньо з латинської мови протягом Ренесансу і віків бароко).

Латинська Іспанська Португальська Українська
octo ocho oito вісім
noctem noche noite ніч
mŭltum mucho muito багато
argilla arcilla argila глина
clamāre llamar chamar звати
flamma llama chama полум'я
plēnum lleno cheio повний
blandum blando brando м'який
homĭnem > hom´nem hombre homem чоловік
tremulāre > trem´lare temblar tremer тремтіти
cāsĕus queso queijo сир
alĭum ajo alho часник
ocŭlum > oc´lum ojo olho око

Іспанська мова не відкидає єдині міжголосні \L\ і \N\, як це характерне для португальської:

Латинська Іспанська Португальська Українська
generāle(m) general geral (арх. gẽeral) загальний
volāre volar voa літати
tenēre tener ter (арх. tẽer) мати (дієсл.)
Luna Luna Lua (арх. Lũa) Луна/Місяць
caelu(m) cielo céu (арх. ceo) небеса
arēna arena areia (арх. arẽa) пісок

Латинські подвійні міжголосні \LL\ перетворюються на іспанські -ll- і португальський -l- \NN\ — на іспанські -ñ- (іспанська буква «ñ» була спочатку скороченням «nn») і португальські -n-,

Латинська Іспанська Португальська Українська
castellu(m) castillo castelo замок, палац
canna caña cana тростина
anno año ano рік

Іспанська та каталонська

Іспанська мова має різні загальні особливості порівняно з каталонською, східно-іберійською мовами, які виявляють багато галло-романських рис.

Іспанська та інші романські мови

Іспанська мова не зрозуміла у спілкуванні з французькою або румунською мовами, та майже не зрозуміла при спілкуванні з італійською. Хоча італійська фонетична система дуже подібна до іспанської, вони дуже відрізняються граматичним словником і морфологією і можуть бути зрозумілими тільки тоді, коли людина вже знайома з іншою мовою.

Ладіно

Ладіно, мова, яка є по суті середньовічною кастильською і ближча до сучасної іспанської, ніж до будь-якої іншої мови, вживається багатьма нащадками сефардських євреїв, що були вигнані з Іспанії в 15-му сторіччі.

Лексичне порівняння

Латина Іспанська Ґаліс. Порт. Астурлеон. Араґ. Катал. Франц. Італ. Румун. Укр.
nos nosotros nós1 nós1 nós, nosotros nusatros nosaltres
(арх. nós)
nous2 noi3 noi ми
frater germanus hermano irmán irmão hermanu chirmán germà
(арх. frare)5
frère fratello frate брат
dies martis (клас.)
feria tertia (церк.)
martes martes terça-feira martes martes dimarts mardi martedì marţi вівторок
cantiō(nem)
canticum
canción canción/cançom4 canção canción
(або canciu)
canta cançó chanson canzone cântec пісня
magis
plus
más
(арх. plus)
máis mais
(арх. chus або plus
más más
(або més}
més
(арх. pus або plus)
plus più mai/plus більше
manum sinistram mano izquierda
(арх. mano siniestra)
man esquerda mão esquerda
(арх. mão sẽestra)
manu izquierda
(або esquierda;
також manzorga)
man cucha mà esquerra
(арх. mà sinistra)
main gauche mano sinistra mâna stângă ліва рука
nihil
nullam rem natam
nada nada}}
(також ren)
nada
(neca та nula rés
у деяких висловах арх.rem)
nada
(також un res)
cosa res rien/nul niente/nulla nimic/nul ніщо, нічого
cāseus formaticus queso queixo queijo quesu queso formatge fromage formaggio caș6 сир

1. Також nós outros у ранній сучасній португальській.
2. Аналог nous autres у французькій.
3. Також noialtri у південних італійських діалектах.
4. Залежно від норми правопису.
5. Середньовічна каталонська.
6. Румунське caș (від лат. cāsevs) позначає сорт сиру. Загальне поняття сиру передає слово brânză.

Поширення

Study of spanish
Вивчення іспанської у світі

Іспанська є основною мовою у 20 країнах світу. Загальна кількість носіїв мови оцінюють між 470 та 500 мільйонами осіб, що робить її другою мовою світу за кількістю осіб, що використовують її як першу.[18][19] Натомість за загальною кількістю мовців іспанська є третьою (після мандаринської китайської та англійської). Те саме стосується вжитку іспанської в інтернеті.[20]

Європа

Knowledge of Spanish in European Union
Знання іспанської в країнах Європейського Союзу, 2005.
   Рідна мова
   Більше 8,99%
   Між 4% та 8,99%
   Між 1% та 3,99%
   Менше 1%

В Європі іспанська є офіційною мовою Іспанії. Вона також широко використовується у Гібралтарі (де офіційною є лише англійська) та Андоррі (де офіційною є лише каталонська). Крім того іспанською розмовляють у невеликих осередках у інших країнах Європи, як-от Великій Британії, Франції та Німеччині. Іспанська є офіційною мовою Європейського Союзу. У Швейцарії іспанська є рідною мовою для 1,7 % населення, репрезентуючи найбільшу мовну громаду після чотирьох офіційних мов.

Іспанська є четвертою за популярністю іноземною мовою вивчення у Західній Європі (після англійської, французької та німецької). У Великій Британії та Франції за цим критерієм іспанська є другою (після французької та англійської відповідно).

Латинська Америка

Основна кількість носіїв іспанської живуть у Латинській Америці; серед країн, де переважає іспанська мова, лише Іспанія та Екваторіальна Гвінея містяться за межами Америки. Найбільше іспаномовних людей мешкає в Мексиці. Загалом же іспанська є офіційною (де-факто чи де-юре) в Аргентині, Венесуелі, Гондурасі, Гватемалі, Домініканській Республіці, Еквадорі, Колумбії, Коста-Риці, Кубі, Мексиці, Нікарагуа, Панамі, Сальвадорі, Уругваї, Чилі, Парагваї (разом із ґуарані), Болівії (разом із кечуа, аймарою, ґуарані та 34 іншими місцевими індіанськими мовами) та Перу (разом із кечуа, аймарою та іншими місцевими індіанськими мовами). Крім того іспанська є де-факто офіційною на Пуерто-Рико.

Іспанська не має жодного статусу в колишній британській колонії Белізі, хоча 43 % населення розмовляє цією мовою (станом на 2000 рік)[21]. Здебільшого вони є нащадками колоністів, що прибули в цей регіон у XVII ст. Офіційною мовою Белізу є англійська.

На Тринідаді і Тобаго іспанська є першою іноземною (з 2004); тут бл. 1,5 тис. громадян розмовляють цією мовою, до того ж країна перебуває під впливом іспаномовних країн Південної Америки. Іспанську викладають у школах, починаючи з наймолодших класів[22].

Іспанська є важливою в Бразилії через пожвавлену торгівлю з іспаномовними сусідами, а також через членство країни в МЕРКОСУРі та Союзі південноамериканських націй. 2005 року Парламент Бразилії прийняв закон про обов'язковість вивчення іспанської у державних та приватних середніх школах країни[23]. У багатьох прикордонних містечках та села (особливо на кордонах з Уругваєм та Парагваєм) люди розмовляють змішаною мовою, відомою як «портуньйол» (Portuñol)[24].

Spanish speakers in the Americas (orthographic projection)
Іспанська мова в країнах Америки

Сполучені Штати Америки

Español en EE.UU.
Поширення іспанської мови у США.
Розмовляють іспанською вдома:
   Понад 28%
   Понад 12,2%
   Понад 3%

Відповідно до перепису 2006 року, 44,3 млн населення США мають іспанське або латиноамериканське походження[25]; 34 млн осіб віком від 5 років (12,2 % населення) розмовляють вдома іспанською. Ця мова має давню історію у США, оскільки багато південно-західних штатів були іспанськими територіями, а згодом частинами Мексики. Південно-східна Флорида була іспанською територією до 1821 року. Останнім часом кількість носіїв мови зросла через приплив іспаномовних іммігрантів.

Іспанська є другою у США за поширеністю викладання (після англійської). Хоча США не мають декларативно визнаної «офіційної мови», іспанська є формально такою у кількох штатах (на рівні з англійською). Найбільш поширена у штаті Нью-Мексико (40 %).

Африка

В Африці іспанська є офіційною мовою Екваторіальної Гвінеї (на рівні з французькою та португальською), а також офіційною мовою Африканського Союзу. В Екваторіальній Гвінеї іспанська є домінантною за загальною кількістю мовців (бл. 500 тис. осіб).

У Західній Сахарі, колишній іспанській колонії, кількість осіб, що можуть читати та писати іспанською є невідомою. Кілька тисяч тутешніх мешканців в рамках пакетів допомоги отримали університетську освіту закордоном (здебільшого в Іспанії та на Кубі). Прес-центр Західної Сахари (офіційний новинний сервіс Сахарської Арабської Демократичної Республіки з 2001 року публікує новини також іспанською мовою, а веб-сайт RASD TV (офіційного телеканалу Західної Сахари) має іспанську версію. Міжнародний сахарський кінофестиваль здебільшого демонструє іспаномовні фільми. Хоча іспанська мова поширена в цьому регіоні більше ста років, Інститут Сервантеса відмовив у підтримці іспаномовної освіти у Західній Сахарі та в таборах біженців у Алжирі. Низка місцевих письменників пишуть свої твори іспанською.

Також іспанською розмовляють у африканських автономіях Іспанії — містах Сеуті (75 241) та Мелільї (73 460) на півночі Африки та Канарських островах (2 117 519) біля північно-західного узбережжя Африки. В Північному Марокко, колишньому іспанському протектораті, бл. 20 тис. осіб розмовляють іспанською як другою. Невелика кількість марокканських євреїв розмовляє сефардинським діалектом хакетія (близьким до ладіно). Також іспанською розмовляють у кількох громадах Анголи та Південного Судану через вплив Куби часів Холодної війни та війни за незалежність відповідно.

Азія та Океанія

Іспанська була офіційною мовою в колоніальних урядах Іспанської Іст-Індії (тепер Філіппіни, Гуам та Північні Маріанські острови). На Філіпінах іспанська була офіційною з 1565 по 1973 рр. Після здобуття незалежності 1946 року іспанська була однією з офіційних мов на рівні з англійською та філіпіно. Втім 1973 року цей статус було скасовано. З 2007 року іспанську поступово було повернуто в місцеву освіту. Втім, лише 0,5 % населення розмовляє цією мовою як рідною. Крім того бл. 600 тис. осіб розмовляють креольською іспанською мовою (чавакано). Місцеві мови також зазнали впливу іспанської, особливо на лексичному рівні.

Іспанська є офіційною також на Острові Пасхи (територія Чилі). Мова досі є досить поширеною на острові Гуам та Північних Маріанських островах (територія США), а також у незалежних державах Палау, Маршаллові острови та Федеративні штати Мікронезії. Всі ці території були під іспанською владою до кінця 19. ст. (іспансько-американська війна).

Морфологія

Іменник

В іспанській мові іменники мають два роди: чоловічий та жіночий. Іменники чоловічого роду часто закінчуються на (libro — книжка, otoño — осінь), жіночого на (ruta — шлях, tierra — земля). Словозміна іменників полягає лише у відмінності між одниною та множиною.

Прикметник

Прикметники, як і в українській мові, узгоджуються з іменниками в роді та числі. Наприклад, pluma negra — чорна ручка (прикметник negro вжитий у жіночому роді однини, як і іменник pluma). Прикметник найчастіше стоїть у постпозиції до означуваного слова (ave migratoria — перелітний птах, буквально — птах перелітний), як і в більшості романських мов.

Займенник

Особові займенники вживаються вкрай рідко (лише у випадку необхідності наголосити на особі підмета).

Дієслово

Іспанське дієслово має близько 50 форм.

Артикль

В іспанській мові активно вживається така службова частина мови, як артикль, який стоїть у препозиції до іменника. Розрізняють неозначені артиклі (artículos indeterminados) un (перед іменниками чоловічого роду) та una (перед іменниками жіночого роду), що походять від кількісного числівника uno (один); та означені (artículos determinados), які крім роду, мають категорію числа.

Синтаксис

Структура речення переважно підмет-присудок-додаток (SVO), хоча трапляються варіації. Як і в українській мові, порядок слів у питальних реченнях не змінюється; єдиною відмінністю між розповідним і питальним реченням є інтонація.

Фонетика

В іспанській мові 5 голосних фонем (vocales): a, e, i, o, u. До сильних належать a, e, o, слабких — i, u. Редукція ненаголошених голосних відсутня: всі як наголошені, так і ненаголошені голосні вимовляються ясно й чітко. Наявні дифтонги. Зрідка трапляються трифтонги[26][27]. Характерною рисою іспанського консонантизму є наявність інтердентальної глухої фонеми /θ/, яка відсутня в решті романських мов. Наголос вільний (змінний), але найчастіше припадає на передостанній склад[27].

Варіанти мови

Існують відмінності між різними областями Іспанії і різними іспаномовними країнами Америки. В Іспанії діалектна кастильська вимова звичайно береться як стандарт, хоча з декількома виключеннями. Але в Латинській Америці кожна країна самостійно регулює свою мову, яка відображає мову андалузьких переселенців 16-18 століть та вплив місцевих індіанських мов. Тут будуть розглянуті деякі найпомітніші відмінності діалектів іспанської мови.

Variedades principales del español
Діалекти іспанської мови
Mapa de las variedades del español en México (Lope)
Діалекти в Мексиці
Dialectos del idioma español en Argentina
Діалекти в Аргентині
Dialectos Colombia
Діалекти в Колумбії
Dialectos español de Perú y Ecuador
Діалекти в Перу та Еквадорі

Leísmo/Laísmo

Leísmo/Laísmo — це явище використання непрямих прийменників (le/les) замість прямих (la/lo/las/los) (leísmo), або прямих замість непрямих (laísmo). Laísmo — характерна ознака кастильського діалекту, тоді як leísmo поширеніше, але також тільки в Іспанії.

Використання особових займенників

В іспанській мові існують три займенники другої особи: , usted, і в деяких частинах Латинської Америки, vos (використання цієї форми називаеться voseo). Взагалі кажучи, і vos неформальні і використовуються з друзями (проте в Іспанії vos розглядається як архаїчна форма для звертання до видатних особистостей, її використання зараз обмежене літургією). Usted універсально розцінюється як формальна форма і використовується, звертаючись до своїх старших або незнайомців. Займенник vosotros — множинна форма в більшій частині Іспанії, хоча в Америці (і деяких містах Південної Іспанії, наприклад Кадісі і на Канарських островах) він заміюється на ustedes. Цікаво, що використання ustedes як неформального займенника у множині, «ви», в південній Іспанії не слідує звичайним правилам узгодження дієслова і займенника, наприклад, тоді як формальна форма для «ви йдете», ustedes van, використовує множинну форму третьої особи дієслова, в Кадісі неформальна форма сконструйована як ustedes vais, використовуючи другу особу множини дієслова. На Канарських островах звичайне узгодження дієслова і займенника збережене в більшості випадків.

Vos використовується екстенсивно як первинна розмовна форма єдиного займенника другої особи в багатьох країнах Латинської Америки, зокрема Аргентині, Коста-Риці, Еквадорі, Сальвадорі, Гватемалі, Гондурасі, Нікарагуа, Парагваї, Уругваї і венесуельському штаті Зуліан. В Аргентині, Уругваї, все частіше в Парагваї це нормальна форма, використовувана в ЗМІ, але ЗМІ в інших voseante країнах продовжують використовувати usted або . Залежно від країни або області, використання може бути стандартом або бути випадковим. Ситуації, в яких прийняте використання vos, також значно відрізняються між областями.

Іспанські форми також відрізняються щодо займенників множини другої особи. Іспанські діалекти Латинської Америки мають тільки одну форму множини другої особи, ustedes (як формальну, так і неформальну). У Іспанії існують дві форми — ustedes (формальна) і vosotros (неформальна).

Літери s, c (перед e та i), z та x

Вимова цих звуків відрізняється в Іспанії і в Латинській Америці. Переселенці до Америки, в більшості андалузці, перенесли до Америки вимову, типову для Андалузії 16 сторіччя — seseo. Сучасна фонема європейської кастильської мови IPA /θ/ як в ciento, caza (міжзубний безголосний фрикативний звук, подібний до англійського th у слові thin) не існує в американській іспанській мові, де він замінюється на звук /s/, як в siento, casa (такий же звук, як українське «с»).

Літери y та ll

Традиційно іспанська мова мала фонему /ʎ/, піднебінний латеральний сонант, яка записувалася ll (вимовляється як українська «ль»). Вона була втрачена в більшій частині Америки (за винятком двомовних областей, де кечуа та інші індіанські мови мали такий самий звук, але зараз це також втрачається в Іспанії (також за винятком двомовних областей з каталонською і іншими мовами, які зберегли цей звук). Проте цей звук був збережений в ладіно, також як і в словах іспанського походження тагалогської (філіппінської) мови, як наприклад kordilyera (/koɾdiʎeɾa/). У багатьох іспаномовних областях цей звук з'єднався з піднебінним /ʝ/ (звичайно записується y), це явище називається yeísmo. Цей об'єднаний звук вимовляється кількома різними способами. У більшості областей, де присутній yeísmo, фонема явна тільки так як /ʝ/ (український «й»). В області навколо Ріо-де-ла-Плата (Аргентина, Уругвай) ця фонема вимовляється як постальвеольний безголосий або слабкий фрикативний звук, (подібний до /ʃ/ або /ʒ/, український «ш» або «ж»).

Регіональні слова

Деякі слова відмінні у різних регіонах іспаномовного світу, у деяких випадках дуже значно. Самі носії іспанської можуть визнати інші іспанські форми, навіть в місцях, де вони звичайно не використовуються, але іспанці загалом не визнають американське використання. Звичайно в Америці іспанські слова замінюються словами індіанського або англійського походження. Наприклад, іспанські слова mantequilla, aguacate, albaricoque (відповідно, «масло», «авокадо», «абрикос») стають manteca, palta, і damasco в Аргентині. Або слова frontera, fila, ordenador (відповідно, «кордон», «черга», «комп'ютер») стають bordera, linea, computadora в Мексиці. Щоденні іспанські слова coger (ловити або підніміть) і concha (морська черепашка) розглядаються надзвичайно грубими в цих частинах Латинської Америки. Наприклад, типова фраза виданого в Іспанії розмовника «¿Donde se cogen las taxis?» («Де я можу взяти таксі?») означає в Мексиці «Де таксі займаються сексом?».

Приклад

«Заповіт» Т.Шевченка іспанською мовою (переклали Сесар Арконад і Федір Кельїн)

TESTAMENTO
Cuando yo muera, enterradme: En una tumba alla arriba,
Sobre un cerro que domine: Toda mi Ucrania querida.
Que inmensos campos se vean,
Y al Dniéper con sus colinas: Que se le vea y que se oiga: Cómo ruge y cómo grita.
Cuando el Dniéper desde Ucrania: Al mar azul lleve en clamor,
De todos sus enemigos,
La sangre, entonces yo: Dejaré campos y montes: Y he de volar hasta Dios: Para rezar. Y antes de esto: A Dios no conozco yo.
Y después de sepultarme: Alzaos, romped las cadenas,
Rociad con sangre enemiga: La libertad, que es tan vuestra.
Y a mi, en la familia nueva: No me olvidéis, acordaos: Con palabras dulces, buenas.

(Джерело: Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989)

Альтернативний переклад «Заповіту» Т. Г. Шевченка (переклав Андрій Якубув)

El Testamento
Cuando muera, enterradme: A mí en una tumba: Entre la estepa extensa: En mi Ucrania querida,
Para que los campos dorados,
Y el Dniéper, y sus escarpadas: Que se vea, que se oiga,
Cómo ruge el rugidor.
Cuando lleve desde Ucrania: Al mar azul adentro: La sangre enemiga… es entonces: Y los campos y los montes,
Todo lo dejaré, e iré
Hasta el mismo Dios: A rezar… ante aquel: Dios que no conozco yo.
Enterradme y alzaos,
Romped las cadenas: Y con la feroz sangre enemiga: Rociad vuestra libertad.
Y a mí, en la familia grande,
En la libre familia, nueva,
No olvidéis recordarme: No a malas y con sosiego.

Див. також

Джерела

  • Перлин, Оскар Учебник испанского языка. — Варшава: Wiedza, 1975.
  • Языкознание. Большой энциклопедический словарь / [главн. ред. В. Н. Ярцева]. — 2-е (репринтное) издание «Лингвистического энциклопедического словаря» 1990 года. — М. : Большая Российская энциклопедия, 1998. — 685 с. : ил.

Посилання

Підручники

  • Степан Ризванюк, El Español (2-е видання (перероблене і доповнене), 2019). Перше видання публікувалося у К. : ВПЦ «Київський університет» , 2016 . — 488 C [28].
  • Степан Ризванюк, El Verbo Castellano (Іспанське дієслово) [29] — К. : ВПЦ «Київський університет» , 2006 . — 96 C.
  • Gramática española en ejercicios = Граматика іспанської мови у вправах: навч. посіб. / Роман Помірко, Оксана Кушнір, Іванна Хомицька. — Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. — 308 с.

Про іспанську мову

Словники

Уроки

Примітки

  1. Гишпанський // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  2. Шпанський // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Правописний словник 1929 року. Архів оригіналу за 22 грудень 2010. Процитовано 28 листопад 2011.
  4. Рейтинг поширеності мов 2010 року
  5. Іспанська мова в 16-ому виданні Ethnologue (2009). Архів оригіналу за 11 листопад 2013. Процитовано 17 березень 2013.
  6. Querétaro, la palabra más bonita del español
  7. La RAE avala que Burgos acoge las primeras palabras escritas en castellano
  8. Most Studied Foreign Languages in the U.S.
  9. Spanish Language Studies. Архів оригіналу за 15 грудень 2013. Процитовано 31 серпень 2014.
  10. Spanish: Second most studied language worldwide
  11. El español ya es el segundo idioma más hablado del mundo
  12. El castellano es la lengua española oficial del Estado. (…) Las demás lenguas españolas serán también oficiales en las respectivas Comunidades Autónomas [1]
  13. Перлин, Оскар. С. XVIII
  14. а б Penny, Ralph (2002). A History Of The Spanish Language (2 ed.). Cambridge University Press. pp. 20-21.
  15. SPANISH. Concise Oxford Companion to the English Language
  16. Crow, John A. (2005). Spain: the root and the flower. University of California Press. p. 151. ISBN 978-0-520-24496-2.
  17. ^ Thomas, Hugh (2005). Rivers of Gold: the rise of the Spanish empire, from Columbus to Magellan. Random House Inc. p. 78. ISBN 978-0-8129-7055-5.
  18. Most widely spoken Languages in the World.
  19. «CIA The World Factbook United States».
  20. «Internet World Users by Language».
  21. Перепис населення Белізу 2000 року. Архів оригіналу за 21 червень 2007. Процитовано 21 червень 2007.
  22. Trinidad Says It Needs Spanish to Talk Business
  23. Spanish becomes second language in Brazil
  24. Too Close for Comfort? The Genesis of «Portuñol/Portunhol»
  25. U.S. Census Bureau
  26. Перлин, Оскар. С. XX—XXI
  27. а б Языкознание. Энциклопедия. — С. 203
  28. El Espanol (2da edicion) text.
  29. Ризванюк, Степан Олексійович. El verbo castellano (повний текст).
Pinus lumholtzii

Pinus lumholtzii (Сосна Лумхольтца) — вид роду сосна родини соснових.

É (латиниця)

É, é (e з акутом) — літера розширеної латиниці.

Як окрема літера вживається в чеській, угорській, кашубській, люксембурзькій, словацькій, ісландській абетках.

В англійській, французькій, каталанській, данській, галісійській, ірландській, італійській, окситанській, норвезькій, португальській, іспанській, шведській та в'єтнамській мовах використовується як варіант літери «е».

В англійській мові може вживатися в запозиченнях, наприклад, résumé (фр.), або при романізації: Pokémon (яп.).

Також використовується в голландському алфавіті та в алфавіті навахо.

Ñ

Є

Ñ, ñ (ісп. la eñe, еньє) — п'ятнадцята літера іспанської абетки, належить до розширеної латинки.

Позначає твердопіднебінний носовий приголосний звук.Також буква використовується в таких мовах, як кечуа, аймара, філіппінська, кримськотатарська та бретонська. Серед мов, поширених в Іспанії, ñ вживається в галісійській, астурійській та баскській.

Іспанський світ

Іспанський світ (ісп. Hispanidad, МФА: [is.pa.niˈðað], «іспанство») — спільнота держав та народів, у яких значну роль відіграє іспанська мова та сформована на її основі культура. Іспаномовна наднаціональна співдружність, субцивілізація.

Іспанці

Іспа́нці (ісп. Españoles, МФА: [espaˈɲoles]) — романський народ і нація, що проживає на крайньому півдні Західної Європи, на Піренейському півострові. Корінне населення держави Іспанія. Говорять іспанською мовою, що належить до романської групи індоєвропейських мов. Творці і носії іспанської культури, іспанського світу. Християни, переважно римо-католики. Є нащадками кельтоіберійців, вестготів, римлян і маврів. Чисельність іспанців у світі становить приблизно 135 мільйонів осіб. У самій Іспанії налічується понад 41 млн осіб. Інші мешкають в країнах Західної Європи та в Америці. Нащадки іспанців також є серед сотень мільйонів осіб в іспаномовних націях Латинської Америки, а також на Філіппінах. У самій Іспанії іспанцем називають громадянина Іспанії. В країні домінує регіональна свідомість, — не тільки в каталонців, галісійців і басків, які є самостійними народами, але й у інших. Вони називають себе арагонцями, валенсійцями, канарцями, астурійцями, кастільцями тощо.

Іспанці в Україні

Іспанці в Україні – національна меншина в Україні.

Алгерський діалект

Алге́рський діале́кт катала́нської мо́ви (кат. alguerès) — діалект, що вживається у місті л'Алге, що розташоване на північному заході о-ва Сардинія в Італії.

Цей діалект визнано регіональною мовою Італії та Автономного регіону Сардинія. Його вживає меншість населення міста л'Алге, він також використовується для двомовних вивісок назв вулиць центру міста.

У 1372 р., після виселення місцевого сардськомовного населення, у місто було завезено каталаномовців з Барселони. До Війни за іспанську спадщину каталанська була офіційною мовою міста, після неї офіційною стала іспанська мова. З XIX ст. функцію офіційної мови виконувала італійська мова.

У 1990 р. алгерським діалектом послугувалися бл. 30 % населення міста, 65 % його розуміло. Близько 50 % населення можуть говорити також північним логудорезьким діалектом сардської мови та сассарською мовою (її також вважають діалектом корсиканської мови).

Алгерський діалект є частиною східнокаталанських діалектів, значний вплив на нього справили італійська, сардська та іспанська мови. Оскільки л'Алге було відрізано від основної території поширення каталанської мови, у ньому залишилося досить багато архаїзмів.

Аргентинський рок

Аргентинський рок (англ. Argentine rock, ісп. Rock Nacional) — напрямок у рок-музиці, сформований аргентинськими гуртами та артистами. Характерною особливістю є іспанська мова виконання. Впродовж півстоліття є однією з головних течій у музичній культурі Аргентини поряд з аргентинським танго та народними піснями.

Як окремий стиль музики аргентинський рок виник у середині 1960-х років, коли декілька гуртів почали писати пісні на теми, які хвилювали тодішню аргентинську молодь. Спочатку місцеві гурти здебільшого просто переспівували англомовні хіти рок-н-ролу. Але вже у 1970-х аргентинський рок сформувався як окремий своєрідний жанр у світовій рок-музиці. Сьогодні аргентинський рок вважається найпродуктивнішою та найуспішнішою формою іспаномовного року та однією з найвпливовіших течій неангломовної рок-музики у світі.

Характерною рисою аргентинського року є виключно іспанська мова виконання, що є рідкістю у світі рок-музики, де традиційно домінує англійська лірика. Аргентинський рок став однією з перших неангломовних течій рок-музики, яка мала комерційний успіх за межами власної країни.

Наразі аргентинський рок має велику кількість течій та похідних жанрів, як-от: панк-рок, нью-вейв та аргентинський важкий метал.

Гуарані (мова)

Мови Гуарані́ (місцева назва avañe'ẽ [aʋaɲẽˈʔẽ]) — південноамериканська група індіанських мов (інколи класифікується як група однієї мови), поширених в Парагваї, Бразилії, Аргентині і Болівії. Гуарані входить до мовної сім'ї тупі-гіарані, яка, у свою чергу, вважається однією з складових частин тупійської макросім'ї. Гуарані поділяється на близько восьми мов або діалектів, з яких найпоширенішим є парагвайська гуарані (Парагвай, Бразилія). Класична гуарані, нині мертва, використовувався в 17-18 століттях на території Парагваю в іспанських місіях. Особливими гілками є бразильська гуарані, або мб'я (Бразилія, Аргентина, Парагвай), і болівійська гуарані, або чирігуано (Болівія, Аргентина, Парагвай). Інші мови або діалекти гуаранійської групи — каїва, тапьєте (або ньяндева) і деякі інші.

У сім'ю тупі-гуарані разом з гуарані входить власне тупійська гілка. До неї відноситься колись широко поширена, а нині мертва мова тупінамба (стара тупі), або лінгва-жерал («спільна мова» португальською), яка в 16-17 сторіччях використовувався як мова міжплемінного спілкування індіанців Бразилії. Тупінамба і класична гуарані були вельми близькими мовами. Сучасний нащадок тупінамба — ньєнгату, або сучасна тупі, якою говорить кілька тисяч людей в Бразилії, Колумбії та Венесуелі.

Парагвайською гуарані розмовляє близько 3 мільйонів мовців. У Парагваї гуарані є однією з двох національних мов (другою є іспанська). Нею володіє до 90 % населення, і близько половини парагвайців (в основному сільські жителі) є одномовними носіями гуарані. Серед двомовних парагвайців іспанська використовується в офіційних і формальних ситуаціях, гуарані — в побутових. До незнайомця звертаються іспанською, якщо він виглядає іноземцем; інакше — гуарані. Болівійською гуарані володіє від 35 до 70 тисяч осіб, бразильською гуарані — близько 5 тисяч.

Парагвайський гуарані вивчається з 17 століття. В наш час[коли?] мова відносно добре документована. Гуарані викладається в школах, хоча в системі освіти зберігається й іспанська мова. Існує орфографічний стандарт цієї мови. Парагвайський гуарані та інші тупі-гуаранійські мови є високо синтетичними мовами з складною морфологією. Префіксація домінує над суфіксацією. У гуаранійських мовах переважає активна конструкція пропозиції, тобто кодування агенса і пацієнса не залежить від перехідності дієслова. Ролі аргументів маркуються переважно афіксами в дієслові. З гуарані походить слово ягуар (від yagwá — «собака»). Назва рослини петунія — латинізована обробка тупі-гуаранійського слова, що позначало тютюн.

Колумбія

Колу́мбія (ісп. Colombia МФА: [koˈlombja] Коло́мб'я), офіційно Респу́бліка Колу́мбія — країна в Південній Америці, що межує з Панамою на північному заході, Венесуелою на сході і північному сході, Бразилією на південному сході, Перу і Еквадором на південному заході, з півночі та заходу омивається Карибським морем і Тихим океаном. Колумбія — єдина південноамериканська країна, що має вихід як до Атлантичного (через Карибське море), так і до Тихого океану.

Королівська академія іспанської мови

Королі́вська акаде́мія іспа́нської мо́ви (ісп. Real Academia Española (RAE)) — наукова установа, заснована в Іспанії, метою якої є вивчення іспанської мови та літератури, а також виконання функції регулятора мовної та літературної норми сучасної іспанської мови на всіх територіях її поширення. Штаб-квартира організації міститься в Мадриді, але для полегшення зв'язків з усіма іспаномовними країнами, у 1951 р. також була створена Асоціація академій іспанської мови (Asociación de Academias de la Lengua Española) з представниками від 21 країни.

Президент Академії — Даріо Вільянуеве.

Латиноамериканці

Латиноамериканці (ісп. Latinoamericanos) — узагальнена назва іспано- та португаломовних народів, що населяють територію сучасної Латинської Америки та широко представлені також в США, Іспанії, Канаді, Португалії, Італії, Великої Британії та інших країнах внаслідок економічної і політичної еміграції. Унаслідок того, що французька мова також є романською, до латиноамериканців відносяться також франкомовні народи Карибського басейну (гаїтяни, гвіанці, мартінікці, гваделупці, за походженням також домініканці та гренадці).

Мате (напій)

Ма́те — також відоме як парагвайський чай — сухе листя вічнозеленої кущової рослини падуб парагвайський (ісп. yerba mate — «єрба-мате», Illex paraguariensis), що з прадавніх часів використовується південноамериканськими індіанцями для заварювання однойменного тонізуючого напою. Зараз напій дуже популярний на великій частині континенту, зокрема в Бразилії, Уругваї, Парагваї, Аргентині, Болівії і Чилі. Для приготування використовують особливу чашку (калабас), що виготовляється з місцевого тикви (лагенарії), п'ють напій через особливу трубочку, яку називають — bombilla — «бомбійя» (стандартна іспанська (кастильський діалект)) або «бомбіжя» (аргентинський діалект іспанської); чинна транслітерація на українську мову — «бомбілья» (традиційно іспанська мова мала піднебінний, латеральний звук /ʎ/ — «ль», що зберігся лиш в деяких регіонах Іспанії і кількох країнах Латинської Америки). Мате відомий нібито багатими цілющими властивостями[джерело?] та містить велику кількість кофеїну.

Чай мате п'ють без цукру. Напій має бути гіркий. Має специфічний аромат. Смак нагадує міцний зелений чай.

Мексиканці

Мексиканці (ісп. Meхicanos) - третя за чисельністю (після американців США та бразильців) нація Західної півкулі. Мексиканці мають різноманітне расово-етнічне походження, але їх об'єднує спільна латиноамериканська, а точніше мексиканська культура та іспанська мова. Мексиканці складають основне населення Мексики (близько 112 млн чол.) і є другою за чисельністю етнічною групою в США (32 млн), де в ряді південно-західних районів вони абсолютно переважають ще з колоніальних часів (Чикано). Рідною для більшості сучасних мексиканців є іспанська мова, вірніше його особливий діалект - мексиканський. У США зазвичай двомовні. Мексиканці - один з найбільших і швидко зростаючих народів світу. З етнографічного погляду мексиканці зараховуються до латиноамериканських народів, а з мови також до романських народів.

Мови Іспанії

Найпоширенішою мовою Іспанії є іспанська, якою володіє переважна більшість мешканців країни, і яка також називається кастильською мовою (ісп. castellano).

У деяких регіонах Іспанії поширені також інші мови: баскійська (баск. Euskera) в Країні Басків і Наваррі, каталанська в Каталонії, Валенсії (де її також називають валенсійською) і на Балеарських островах і галісійська в Галісії.

Іспанська мова офіційна в усій країні, решта мов має офіційний статус у відповідних областях і всі мають достатню кількість носіїв, щоб існували щоденні газети на цих мовах і — особливо каталанською і баскійською — значна книжкова видавнича промисловість. Багато громадян в цих областях розглядають свою регіональну мову як свою рідну, а іспанську - як другу.

Ці мови покривають досить широкі області, щоб мати численні чітко виділені діалекти. Іспанська мова також має чіткі діалекти по всій країні, з яких андалузький діалект є найближчим до латиноамериканської іспанської мови, на яку він мав значний вплив.

Крім цих, існує низка інших регіональних мов, які є менш поширеними і знаходяться на межі зникнення. Ці мови включають астурійсько-леонську в Астурії та Леоні, арагонська в Арагоні та аранську, яка є офіційною в кумарці (районі) Баль-д'Аран — Аранській долині (кат. Vall d'Aran), і є по суті субдіалектом гасконського діалекту оксітанської мови. Зараз підтримка цих мов зростає, вони мають офіційний статус і вивчаються в школах.

За винятком баскійської мови, яка звичайно вважається мовним ізолятом (хоча інколи класифікується як така, що належить до картвельської групи кавказьких мов), всі вони належать до групи романських мов.

Також відносно поширені арабська і берберська мови, якими говорить мусульманське населення Сеути та Мелільї і недавні іммігранти (переважно з Марокко і Алжиру) на решті території країни.

Народна латина

Народна латина, відома також як «вульгарна латина» і народно-латинська мова (лат. sermo vulgaris) — розмовний різновид латинської мови, поширений в Італії, а пізніше і в інших провінціях Римської імперії.

Перевернуті знаки питання й оклику

Перевернуті знаки питання (¿) та оклику (¡) — знаки пунктуації, якими починаються, відповідно, питальні й окличні речення на письмі в деяких мовах. Широко використовується в іспанській мові та інколи в деяких інших, зв'язаних з нею походженням, наприклад в старих стандартах галісійської (нині це допустимо, але не рекомендовано) чи каталанської. Вони також можуть бути скомбіновані кількома шляхами для вираження поєднання запитання з подивом чи недовірою. Початкові знаки зазвичай віддзеркалюються у кінці речення звичайними знаками питання й оклику (?, !), що використовуються в більшості мов європейського походження. Також слід зауважити, що перевернуті знаки розміщуються нижче звичайних, тобто виходять за нижню лінію рядка.

Перевернуті знаки вперше були запропоновані Королівською академією іспанської мови (ісп. Real Academia Española) в 1754 році та прийняті протягом наступного сторіччя.

У комп'ютерах перевернені знаки підтримуються різними стандартами, включаючи ISO 8859-1, Юнікод та HTML. Їх можна задати безпосередньо з клавіатур, призначених для використання в іспаномовних країнах або через альтернативні методи на інших клавіатурах.

Позначення символів у HTML — ¿ (¿) та ¡ (¡).

Чавакано

Чабакано, або чавакано (ісп. chabacano [ʧaβakano]) — найпоширеніша і найвідоміша з усіх різновидів креолізованої іспанської мови на Філіппінах.

Досі зберігає взаємозрозумілість з власне іспанською мовою метрополії. У сучасних Філіппінах під чавакано мається на увазі переважно мова населення південного заходу острова Мінданао, зокрема міста Замбоанга.

Більшість інших різновидів креолізованої іспанської мови, так само як і некреолізованої іспанської мови на Філіппінах, або вийшли з ужитку (наприклад, зникла до 1980-го ермітеньо), або перебувають на межі зникнення (кавітеньо).

Число носіїв чавакано складає близько 700 000 осіб (2008, оцінка), володіють — близько одного мільйона.

Чибча (мова)

Чибча або Муїска (muysccubun) — мертва південноамериканська мова, поширена на території сучасної Колумбії до XIX ст., коли зазнала повного занепаду, та на її території була поширена іспанська мова.

Романські мови та їхні діалекти
Окситано-романські
Галло-італійські
Іберо-романські
Галло-романські
Рето-романські
Піренейсько-мосарабські
Італо-далматинські
Східнороманські
Південнороманські
ООН Офіційні мови ООН

Іншими мовами

This page is based on a Wikipedia article written by authors (here).
Text is available under the CC BY-SA 3.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.