Єврейський календар

Євре́йський календа́р — традиційний календар євреїв, що належить до місячно-сонячних, тобто кількість календарних днів його місяців визначається згідно з часом обертання Місяця, що дорівнює 29 дням 12 годинам 44 хвилинам і 2,8 секундам), тоді як тривалість року враховує період повного обертання Землі навколо сонця.

Ізраїльський народ вів відлік часу за місяцем, і кожний молодий місяць був початком нового календарного місяця. Тому тривалість одних місяців була 29 днів, інших — 30 днів, а в році було 12 місяців:

Через те, що рік за місяцем відставав від року за сонцем на 11 днів, євреї кожного третього року додавали 13-й місяць (у 30 днів) і називали його Ве-адар, Адар-II або Адар-додатковий.

В юдаїзмі календар відіграє вкрай важливу роль, визначаючи часові границі постів і свят. Кожний ритуальний період розраховується аж до хвилини. Порушення цих границь веде до опоганення законів Тори, покаранням за недотримання яких у часи існування Єрусалимського Храму була смерть.

Місяць єврейського календаря за тривалістю дорівнює 29-30 дням. Високосний рік має на один місяць більше — 13 місяців.

Новий рік починається у вересні.

Сучасний єврейський календар починається з місяця Тішрі.

День

День у єврейському календарі починається увечері. Обгрунтування знаходиться у Книзі Буття: «.. І був вечір і був ранок — день перший.»[1]. З історії творення виходить також і те, що кожен день також має і надвечір'я (івр. ערב‎ — Erev).

Тиждень

Тижневий цикл (івр. שבוע‎) складається із семи днів, що відповідає кількості днів створення світу. Назви днів тижня — прості номери від одного до шести. Шабат — сьомий день тижня. Дні тижня:

  1. Йом Рішон (יום ראשון, Jom Rischon «Перший день», відповідає неділі)
  2. Йом Шені (יום שני, Yom Sheni, «Другий день», понеділок)
  3. Йом Шліші (יום שלישי, Yom Shlishi, «Третій день», вівторок)
  4. Йом Ревіі (יום רביעי, Yom Reviʻi, «Четвертий день», середа)
  5. Йом Хаміші (יום חמישי, Yom Chamish, «П'ятий день», четвер)
  6. Йом Шіші (יום שישי, Yom Shishi, «Шостий день», п'ятниця)
  7. Йом Шабат (שבת, «спокій», субота)

Свята і пости

  • Рош-га-Шана — «голова року» — єврейський Новий рік, день, з якого починається суд над всім творінням. Цього дня євреї сурмлять у шофар.
  • Йом-Кіпур — День Спокути. Цього дня Всевишній остаточно вирішує долю людини на майбутній рік. Цього дня вирок підписується. Піст на день Йом Кіпур — найсуворіший і найважливіший піст. Цього дня Усевишній простив єврейському народу гріх золотого тельця і з тих пір цей день став Днем Спокути. Йом Кипур називають також «суботою субот». Цього дня діють 5 заборон — на їжу і питво (протягом 25 годин), умивання, умащення шкіри, носіння шкіряного взуття і подружню близькість.
  • Суккот — означає «курені». У куренях жили предки єврейського народу по виходу з Єгипту. Сказано в Торі: «у куренях живете сімох днів; кожен житель країни в Ізраїлі повинен жити в курені, щоб знали покоління ваші, що в куренях оселив Я синів Ізраїлю, коли вивів їх із Країни Єгипетської» (Ваїкра 23:42,43). Тому протягом усього свята Суккот варто жити в курені, як у будинку: їсти, пити, вивчати Тору, відпочивати, приймати гостей тощо
  • Ханука
  • Шавуот
  • Пурім
  • Песах — як і більшість інших єврейських свят, Песах символізує прямий зв'язок між Всевишнім і єврейським народом. Присвячено свято виходу євреїв із Єгипту, де вони були в рабстві.
  • Лаг-ба-Омер
  • Піст 9 Ава
  • Ту-бі-Шват
  • Гошана Раба
  • Піст Естер
  • Піст 17 тамуза
  • Сліхот
  • Сфірат га-Омер
  • Шміні Ацерет
  • Сімхат Тора
  • Піст 10 тевета

Походження

За своїм походженням теперішній календар є найпізнішою версією юдейського календаря і не використовувався у Храмі за часів Христа. У своєму Додатку 3 до Історії єврейського народу за часів Ісуса Христа (History of the Jewish People in the Age of Jesus Christ (Vol. 1, р. 587)) Шурер стверджує, що єврейські імена мають ассирійсько-вавилонське походження; їх аккадіанськими еквівалентами є: ни-са-ан-ну, а-а-ру, сф-ма-ну, ду-у-зу і т. д., звертаючись при цьому до роботи Лендсбургера (Materialen zum Sumerischen Lexicon V (1957), с. 25-26 і далі за текстом): "Найдавнішим послідовним юдейським списком усіх місяців є Мегіллат Тааніт. Він складений в I — на початку II сторіччя н. е. і був процитований в Мішні, складеній близько II сторіччя.

З пізніших авторів заслуговує на увагу лише маловідомий християнин Йосиф, який у своєму Гипомнестікумі (PG cvi, col. 33) має: Нісан, Еяр, Еїоуан, Тамоуз, "Аб, ‘Елоул, ‘Осрі (читайте Тісрі), Марсабан, Часелей, Тебет, Еабат, ‘Адар [Nesan, Eiar, Eiouan, Thamouz, «Ab, ‘Eloul, ‘Osri (read Thisri), Marsaban, Chaseleu, Tebeth, Eabath, ‘Adar]».

Після наведення назв єврейських місяців, Шурер каже: «Єврейські місяці завжди були тим, що і місяці всіх цивілізованих народів, а саме — вони вимірювалися місячними циклами. Оскільки астрономічна тривалість місяця є 29 дні, 12 годин, 44′, 3″, місяці, що складаються з 29 днів, повинні регулярно чергуватися з місяцями, що складаються з 30 днів. Але 12 місячних місяців становлять тільки 354 дні, 8 годин, 48′ 38″, тоді як сонячний рік охоплює 365 днів, 5 годин, 48′ 48″. Різниця між місячним роком, що складається з 12 місяців і сумою днів сонячного року, таким чином, становить 10 днів 21 годин. Щоб компенсувати цю різницю кожний третій рік і іноді — кожний другий треба додавати ще один місяць. Цього закону дотримувалися на самому початку, тобто 3 рази в кожні 8 років додавалося по одному місяцю (в цей період різниця становила 87 днів). 4-річні Грецькі ігри також будувалася на цьому 8-річному циклі (‘октаетерісі'), 4-річний цикл отримувався простим розділенням 8-річного».

Примітки

  1. Бт. 1:5. Архів оригіналу за 1 червень 2013. Процитовано 19 лютий 2017.

Посилання

Єврейський календар у nabkal.de(нім.)

Іяр

Іяр (іврит : אִייָר або אִיָּר) — другий місяць року за біблійним єврейським календарем, або восьмий за сучасним єврейським рахунком місяців.

Ав

Ав (івр. אָב,‎) — одинадцятий місяць у єврейському цивільному та п'ятий місяць у релігійному календарі. Тривалість місяця Ав є 30 днів. Припадає на липень — серпень за григоріанським календарем.

Назва місяця походить від халдейського календаря у якому місяць Аб був першим місяцем року. Ав є єдиним місяцем не названим у Біблії.

Перші 9 днів місяця є особливими і виокремлюють 9 число місяця — тіш'а бе-ав. Цього дня 2 рази — 586 до н. е. та 70 н. е. було зруйновано Єрусалимський Храм та останній пункт опору проти римського панування під час повстання Бар-Кохби у місті Бетар. Того дня євреї постять та читають Плач Єремії у синагогах.

15 Ава відзначають свято Ту бе-Ав.

Йом-Кіпур

Йом Кіпур (івр. «День очищення»), День Спокути, Судний День — єврейське свято. Його святкують на 10 день сьомого місяця, званого Тішрі у єврейському календарі. Цього дня Всевишній остаточно вирішує долю людини на майбутній рік. Цього дня підписується вирок. Традиційне побажання: «Щоб Ваше ім'я було вписано в книгу життя і скріплено печаткою». Наприкінці Йом Кіпур зачиняються небесні ворота. День Йом Кіпур — піст (не можна їсти і пити, митися, вдягати шкіряне взуття 25 годин поспіль). Закінчується Йом-Кіпур звуком Шофара.

Кіслев

Кіслев (івр. כִּסְלֵו‎) — третій місяць у єврейському цивільному та дев'ятий місяць у релігійному календарі. Тривалість місяця Кіслев є змінною 29-30 днів. Місяць починається по відношенню до григоріанського календаря приблизно у середині листопада. На 25-й день місяця припадає початок свята Ханука, який відзначається в пам'ять про повстання Маккавеїв проти панування Селевкідів.

Назва Кіслев походить від акадської мови та означає «густий, щільний», що вказує на густі хмари зимових дощів. Всі юдейські назви місяців походять від часів Вавилонського полону. У Танасі назва місяця Кіслев зустрічається два рази: у Книзі пророка Захарія (Зах. 7:1) та у Книзі Неємії.

Місяць (час)

Мíсяць — одиниця часу, що застосовується в календарях, і приблизно дорівнює деяким природним періодам обертання, що пов'язані з рухом Місяця навколо Землі (саме тому місяць і Місяць — споріднені слова). Традиційно, поняття пов'язане з циклом зміни місячних фаз; такий місяць (лунація, «місячний місяць») називають синодичним місяцем. Він триває приблизно 29,53 доби. Ґрунтуючись на розкопаних лічильних паличках, дослідники дійшли висновку, що люди лічили дні за фазами Місяця ще з палеоліту. Синодичний місяць і досі є основою багатьох календарів.

Нісан

Ніса́н — перший місяць року у єврейському релігійному календарі. Інша назва — Авів, що означає «весна».

Рош Гашана

Рош Гашана (івр. ראש השנה‎‎) — «голова року» — Новий рік усіх, хто сповідує юдаїзм, зокрема євреїв. Це день, з якого для представників цієї релігії починається суд над усім створеним. Особливе значення Рош Гашана має для таких представників течії юдаїзму як хасиди[джерело?]. Відзначають 1-2-го тішрея, що зазвичай відбувається на початку осені північної півкулі.

Сіван (місяць)

Сіван (івр. סִיוָן‎) — дев'ятий місяць у єврейському цивільному та третій місяць у релігійному календарі. Тривалість місяця Сиван є 30 днів. Припадає на травень-червень за григоріанським календарем.

Назва місяця походить від акадськї мови (simānu) та означає «сезон», «визначений час».

Назва місяця також наведена у Книзі Естери:

6 сівана, 50 днів після Песаха святкують Шавуот.

Сімхат Тора

Сімхат Тора (שִׂמְחַת תּוֹרָה — івр. Радість Тори, чи Радість Божого Закону‎) — важливе юдейське свято. Сімхат Тора знаменує закінчення річного циклу читання Тори, що читається по одній-дві главі щотижня протягом року. На Сімхат Тора читається останній вірш книги Дварим і тут же починається читання перших віршів книги Брейшит. Сімхат Тора завершує цикл осінніх святкових днів. У цей же день відзначається ще одне свято, Шміні Ацерет.

Таммуз

Таммуз (івр. תמוז‎) — десятий місяць у єврейському цивільному та четвертий місяць у релігійному календарі. Тривалість місяця Таммуз є 29 днів. Припадає на червень — липень за григоріанським календарем.

Назва місяця походить від акадського слова du-muzu, яке у свою чергу означало назву акадського божества пастухів та родючості Таммуза що за тодішнім уявленням правило у місяці Нісан, Іяр та Сіван і помирало наприкінці Сівана. Так у Книзі пророка Єзекіїля про божество сказано:

У Біблії цей місяць названо просто за його місцем у ряді місяців — «четвертий місяць»: «А на дев'ятий день четвертого місяця голод у місті став сильний, і простолюддя не мало що їсти.»

Тевет

Тевет (івр. טֵבֵת‎) — четвертий місяць у єврейському цивільному та десятий місяць у релігійному календарі. Тривалість місяця Кіслев є 29 днів. Припадає на грудень-січень григоріанського календаря.

Назва місяця також наведена у Книзі Естери, хоча часто у Біблії йдеться просто про десятий місяць.

У 10-й день місяця Тевета юдеї постять в пам'ять про початок облоги Єрусалима Навуходоносором .

Ту-бішват

Ту-Бішват — новий рік дерев у єврейському народному календарі, єврейське свято. Святкують на 15 день місяця Шват (січень — лютий). Існував звичай саджати дерева на честь кожного немовляти. На честь дочки саджали кипарис, а на честь сина — кедр. Росла людина і разом з нею росло дерево. Місяць шват приходиться на середину зими, коли вся земля скована морозом і вкрита снігом. Але в Ізраїлі в цей час тепло. І люди мають можливість посадити дерева. Свято перетворилося в День пам'яті. Євреї не тільки саджають дерева. Цього дня прийнято їсти плоди, вирощені в Ізраїлі: мигдаль, фініки, гранати.

Тішрей

Тішрей (івр. תשרי‎) — перший місяць у єврейському цивільному та сьомий місяць у

релігійному календарі. Тішрей завжди є повним місяцем і триває 30 днів. Місяць Тішрей починається по відношенню до григоріанського календаря приблизно у першій третині вересня та завершується відповідно на початку жовтня. Назва Тішрей походить від акадського слова tašrītu — «Початок», що вказує на його місце у календарі. Всі юдейські назви місяців походять від часів Вавилонського полону. У Танасі назва Тішрей не зустрічається, а 7 місяць позначається Етанім — 1Цар. 8:2. Тут очевидно позначення місяця ще з часів перед вавилонським полоном. Етанім позначає сильні потоки води, тобто коли наповнювались русла річок водою.

Серед місяців року місяць Тішрей характеризується найбільшим числом свят. 1-2 Тішрей відзначається одне з найважливіших свят у році — Рош Ашана — початок нового єврейського року. 10 тішрі настає самий священний день — Йом Кіпур («День очищення»). З 15 по 21 тішрі святкується Суккот («Свято Кучок»), 22 — Шміні Ацерет, 23 — Сімхат Тора. 30 Тішрей є початком першим днем повні та нового місяця Хешвана.

Ханука

Ханука́ (освячення) — єврейське свято чуда, свято перемоги у війні між святістю і нечистотою.

Хешван

Хешван (івр. חשון‎), скорочена назва Мархешван (івр. מרחשון‎) — другий місяць у єврейському цивільному та восьмий місяць у релігійному календарі. Тривалість місяця Хешван на відміну від Тішрі є змінною 29-30 днів. Місяць починається по відношенню до григоріанського календаря приблизно у середині жовтня та завершується відповідно у середині листопада. Назва Хешван походить від акадського слова W)araḫ samnu — «восьмий місяць», що вказує на його місце у календарі. Всі юдейські назви місяців походять від часів Вавилонського полону. За традицією префікс «Мар» стерся і використовується лише скорочена назва місяця. На івриті слово «Мар» означає гіркий і напевно пов'язане з назвою місяця і традицією, що у цей час немає ніякого свята. У порядку виключення євреї ефіопії святкують 29 Хешвана свято передачі Тори на Синаї. 1 Хешван є другим повним місяцем («roš chodeš»).

У Танасі назва місяця (Мар)хешван не зустрічається, а 8 місяць позначається Бул — 1Цар. 6:38. Тут очевидно позначення місяця ще з часів перед вавилонським полоном. Значення назви не з’ясовано.

Шавуот

Шавуо́т (івр. שבועות‎, Швіес, Швуес, П'ятидесятниця) — свято в юдаїзмі та християнстві, що відзначається 6 сівана за Єврейським календарем, на 50 день омера. Основний релігійний зміст свята — дарування євреям Тори на горі Синай при виході з Єгипту. За межами Ерец Ісраель свято відзначається два дні.

Шват

Шват, Шеват (івр. שבט‎) — п'ятий місяць у єврейському цивільному та одинадцятий місяць у релігійному календарі. Тривалість місяця Шват є 30 днів. Припадає на січень — лютий григоріанського календаря.

Назва місяця походить від акадськї мови (Šabātu) та означає стовбур, палиця.

Назва місяця також наведена у Книзі пророка Захарії.

На п'ятнадцятий день місяця відзначається «Новий рік дерев» (Ту-бішват). Цей день прийнято присвячувати посадженню нових дерев. 30 Швата — день сім'ї у Ізраїлі.

Місяці єврейського календаря

Іншими мовами

This page is based on a Wikipedia article written by authors (here).
Text is available under the CC BY-SA 3.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.