1996

1996 рік по ґреґоріаньскому календарюпереступный рік, котрый ся зачінав у понедїлёк. То є 1996 рік нашого лїточіслїня, 996 рік 2 тісячрочи, 96 рік XX. стороча, 6 рік 10-го десятьроча XX. стороча, 7 рік 1990-х років.

Рокы
1992 · 1993 · 1994 · 199519961997 · 1998 · 1999 · 2000
Десятьроча
1970‑е · 1980‑е — 1990‑е — 2000‑е · 2010‑е
Стороча
XIX. стороча

XX. стороча XXI. стороча

1993

1993 рік по ґреґоріаньскому календарю — непереступный рік, котрый ся зачінав у пятніцу. То є 1993 рік нашого лїточіслїня, 993 рік 2 тісячрочи, 93 рік XX. стороча, 3 рік 10-го десятьроча XX. стороча, 4 рік 1990-х років.

1995

1995 рік по ґреґоріаньскому календарю — непереступный рік, котрый ся зачінав у недїля. То є 1995 рік нашого лїточіслїня, 995 рік 2 тісячрочи, 95 рік XX. стороча, 5 рік 10-го десятьроча XX. стороча, 6 рік 1990-х років.

1997

1997 рік по ґреґоріаньскому календарю — непереступный рік, котрый ся зачінав у середу. То є 1997 рік нашого лїточіслїня, 997 рік 2 тісячрочи, 97 рік XX. стороча, 7 рік 10-го десятьроча XX. стороча, 8 рік 1990-х років.

1998

1998 рік по ґреґоріаньскому календарю — непереступный рік, котрый ся зачінав у четверь. То є 1998 рік нашого лїточіслїня, 998 рік 2 тісячрочи, 98 рік XX. стороча, 8 рік 10-го десятьроча XX. стороча, 9 рік 1990-х років.

1999

1999 рік по ґреґоріаньскому календарю — непереступный рік, котрый ся зачінав у пятніцу. То є 1999 рік нашого лїточіслїня, 999 рік 2 тісячрочи, 99 рік XX. стороча, 9 рік 10-го десятьроча XX. стороча, 10 рік 1990-х років.

2000

2000 рік по ґреґоріаньскому календарю — переступный рік, котрый ся зачінав у суботу. То є 2000 рік нашого лїточіслїня, 1000 рік 2 тісячрочи, 100 рік XX. стороча, 10 рік 10-го десятьроча XX. стороча, 1 рік 2000-х років.

Бардійовскы Купели

Бардѣйо́вскы Ку́пели суть од 18. стороча вызнамным оздоровным, рекреачным и културным центром Словакии, административно суть частьов мѣста Бардѣйов, оддаленов од него на около 5 км, в затишной зонѣ, охраненой перед вѣтрами.

Камюнка

Камюнка (по словеньскы Kamienka; нїмецькы: Stein; польскы Kamjonka) — село на Словеньску в окресѣ Стара Любовня.

Маріуполь

Маріуполь є місто в Україні, Донецька область. Находить ся на берегах Азовского моря, 121 км по штрасi и 132 км по желüзному путёви уд Донецька. Жиє тамкы 486 856 жытелїв. Перше ся споминать у 1778 році.

Острожніця

Острожніця (по словеньскы Ostrožnica, мад. Szedreske, рус. нар. Остружниця, Стружниця) –— заникле русиньске село на Словеньску в окресї Снина. В роцї 1980 было выстяговане про выставбу водного дїла Старина.

Пряшівска універзіта

Пряшівска універзіта у Пряшові є высока школа універзітного тіпу.

Пряшівска універзіта была основана на основі закона ч. 361/1996 З.З. з 10. децембра 1996 роздїлїнём Універзіты Павла Йозефа Шафаріка у Кошіцях на Універзіту Павла Йозефа Шафаріка і Пряшівску універзіту. Історія векшыны факулт є але омного довша, і найстарша з них (Ґрекокатолицька теолоґічна факулта) наслїдує інштітуцію основану в роцї 1880. Є то третя найвекша словеньска універзіта за чіслом факулт. Окрем факулт є частёв універзіты Устав русиньского языка і културы, Устав азійскых штудій, Центер ціложывотного і компетенчного ошколованя о Дослїдный центер. На Пряшівскій універзітї є веце як 12 500 штудентів і 1 040 працовників. На чолї універзіты стояли ректоры проф. PhDr. Карол Феч, CSc. (1997-2003) і проф. PhDr. Франтїшек Мігіна, CSc. (2003-2007). Од 1.8. 2007 є ректором проф. RNDr. Рене Матловіч, PhD. Пряшівска універзіта є членом EUA (European University Association), Danube Rectors´ Conference і сіґнатаром харты EMUNI.

Русины

Русины або Карпатьскы Русины (по укр. русини, по слов. Rusíni, по пол. Rusini, по серьб. Русини, Rusini) — выходославяньска етнічна ґрупа.

Русиньскый язык

Руси́ньскый язы́к (руська бесіда, руснацькый язык, руски язик) є выходославяньска бісїда, котров говорять Русины Середнёй Европы. Дакотры языкознателї тримають, же він є окремый язык і зато має властный ISO 639-3 код. Іншы языкознателї го беруть як діалект україньского языка. Треба доповнити, же люде, котры говорять русиньскым язы́ком, сами себе ниґда неозначають за Україньців, хоч Русини є історична назва и Україньців.

Україна

Украї́на (МФА:[ukrɑˈjinɑ]) — друга найвекша країна в Европі (по Росії), находить ся у выходній части Европы. Площа становить 603 628 км². Головне місто є Київ. Населеня 45 млн.

Фотбал

Фотбал (за анґліцького football, foot=нога, ball=лобда), є колектівна лобдова гра, котра є найпопуларнїшым колектівным шпортом на світї.

У фотбалї грають дві дружства по єденадцять грачів на обдовжниковім гріску, найчастїше на траві. Їх цілём є здобыти веце (ґолів) як противник. Ґол ся здобуде тогды, коли лобда перейде бранковов чаров міджі тычами бранкы. Грать ся переважно ногами, але граче можуть про граня хосновати будьякы части тїла окрем рук. Лем бранкарь може близко властной бранкы грати і руками.

Фотбал пришов з Анґлії.

Найвысшы плацы мають фотбалісте в Европі.

Юліяньскый календарь

Юліяньскый календарь сістема рахованя часу (календарь). Заведеный до хоснованя римскым цѣсарьом Юлием Цезарьом зоз платностьов од року 45 до н. е.. В дакотрых країнах быв в уживаню аж до 20. стороча.

Ґреґоріаньскый календарь

Ґреґоріаньскый календарь є в сучасности цїлосвітово хоснована сістема рахованя часу (календарь). Быв заведженый в роцї 1582 папом Ґріґоріём XIII., єднотливы католицькы країны го заваджали поступно в наступных роках. В дакотрых країнах быв приятый аж в 20. сторочу.

Іншыма языками

This page is based on a Wikipedia article written by authors (here).
Text is available under the CC BY-SA 3.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.