Култура

Словом култура (cultura, од латиньского colere, плекати, значіть, „што є плекане“) ся спочатку означовало плеканя рослин. Як метафору то повжыв Ціцеро про переклад Платонового понятя „старослтивость о душу“ а од 16. стороча ся повжывать на означіня зволеных людьскых актівіт, передовшыткым умелецькых (тзв. „высока култура“). До нёй належыть література, уменя, музика, припадно і наука і філозофія. В тім змыслї маме днесь културну рубріку в новинках або міністерство културы. Проти той выбраной, елітной высокой културї, потребуючой освіту, пак стояла „низка“ ці народна култура, пізнїше попкултура. Залежно од того ся пак люде і цїлы нації могли дїлити на веце ці менше култівованы, припадно варварскы. Дослїджованём културы ся занимать културолоґія.

Gobustan ancient Azerbaycan full
Скалны малбы в Ґобустанї (Азербайджан) (Коло 8 000 п.н.е.)

Култура в шыршім змыслї

Syria.Damascus.CoffeeHouse.01
Кавярня в Дамашку (Сірія)

Напроти тому узкому значіню понятя културы уж пішов Йоганн Фольфґанґ фон Ґёте. В ёго понятю културы же не сміє хыбити „ани облечіня і звыкы стравованя, історія ани філозофія, уменя ани наука, дїтачі бавкы ани пословіцї, господарство ани література, політіка ани пріват, но ани картка на шкоды, выникаючі одлїснїнём гор. Акурат у тім шырокім значіню днесь понятя културы вжывать антрополоґія і соціолоґія.

Значіть, култура загорнює вшытко тото, з чім ся чоловік не родить, але

  • што ся мусить навчіти, жебы ся став платным членом своёй громады;
  • што сам векшынов не створює, але переберать од старшых;
  • што є скорше колектівным і часто анонімным, накопеным дїлом много ґенерацій;
  • што ся утримує так, же ся о то люде старають;
  • што даяку громаду споює і разом лучіть од другых.
Cové1
Свято в Кове (Бенін)

В тім шырокім значіню є култура повинным предположінём людьского жывота в громадї тай не годен єй брати лем як „надбудову“ матеріаловой „базы“, як то чінили марксісты. Матеріалова і културна ці духовна сторона чоловіка ся певно взаємно овплывнюють; росповіданя о тзв. „вовчіх дїтях“, выроснутых мімо людьску громаду але вказують, же без приналежной енкултурації, т.є. освоїня даякой културы не є чоловік способный навязати ани сексуалне одношіня. Културу годен найти наприклад і у пріматів, птахів ці рыб. Молоды макакы ся од матерї вчіють омывати бандуркы перед їджінём, молоды птахы наподобнюють спів дорослых.[1]

Антрополоґ Кліффорд Ґіртз характерізує културу як „мережу значінь“, в котрій і з єй помочов чоловік жыє, котру приїмать од своёй громады і котры передавать своїм дїтям. Ґерт Гофстедетвердить, же то „колектівный софтвер“ громады. З іншого аспекту є то способ, як люде жыють в згодї із своїм вірованём, языком, історіов но і способом облїканя. Сполочны значіня, сімволы, способ справованя і ґеста створюють сполочный рамик людьского дїяня, выкликує взаємну довіру і помагать добрій комунікації.

Репродукція културы

Култура ся вызначує даяков немінностёв в часї, разом є спружна і приспособлива (адаптівна) на новы условія. Єй продовжованя ці репродукція ся забеспечує єднак спонтанно, наподобнёванём в родинї і пізнїше в околіцї верстаків, єднако сістематічно в школах. На ґенерачній передачі културы, т.є. передовшыткым языка, росповіданя, звыків, облїканя, моралкы або віры традічно брали участь дві ґенерації, особливо матїрь і баба (тзв. grandmother hypothesis). Днесь енкултурацію дїтей стале веце робить телевізія, што громаду міцно гомоґенізує: вшыткы слухають тых самых говорцїв і тоты самы росповіданя, перед очами мають тоты самы приклады справованя ітд.

Култура і цівілізація

Parthenon from west
Партгенон в Атенах

Затоже ся култура выражать і передавать передовшыткым бісїдов, часто ся розуміть як вязана на даяке языкове середовище (русиньска, французька, нїмецька култура). Про іщі векшы і менше гомоґенны наднародны цїлкы ся хоснує понятя цівілізація, одказуюча к містьскому середовищу (латиньске civis, civilis) значіть к даякому козмополітізму. Навспак про меншы громады, маприклад локалны, професны або віковы ґрупы ся хоснує понятя субкултура (наприклад субкултура шоферів каміонів або тінеджерів). В подобнім змыслї ся повідать о фіремній културї, т.є. заведженым способом комунікації міджі працовниками, рїшіня конфліктів іпод.

В сучаснім рушным і ґлобалізованім світї ся вшелиякы културы, скорше веце ці менше оддїлены, часто стрїчають а зато же собі добрї не розумлять, выникають важны соціалны конфлікты.

Одказы

Повязаны статї

Література

  • J. Assmann: Kultura a paměť. Praha 2001
  • Susan Blackmoreová: Teorie memů. Kultura a její evoluce. Praha 2001
  • R. van Dülmen: Kultura a každodenní život v raném novověku I./III. Praha 2006
  • Clifford Geertz: Interpretace kultur. Praha 2000
  • Ernest Gellner: Rozum a kultura. CDK, Brno 1999
  • G. Hofstede: Kultury a organizace. Praha 1999
  • J. Petráň: Dějiny hmotné kultury I./II. Praha 1995
  • Z. Salzmann: Jazyk, kultura a společnost. Úvod do lingvistické antropologie. Praha 1997
  • G. Schwarz: Kulturexperimente im Altertum, Berlin 2010

Референції

  1. Srv. D. Lestel: Les origines animales de la culture, Paris 2003

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Kultura на чеській Вікіпедії.

Екстерны одказы

Вышнїй Верліх

Вышнїй Верліх (словеньскы Vyšný Orlík) є село на Словеньску в окресї Свідник.

Камюнка

Камюнка (по словеньскы Kamienka; нїмецькы: Stein; польскы Kamjonka) — село на Словеньску в окресѣ Стара Любовня.

Книга

Книга є зошытый або злїпеный звязок листів або складаный арх папіря, картону, перґамену ці іншого матеріалу, пописаный, друкованый або порожнїй докопы спряженый і зготовленый з обалом.

Културна і соціална антрополоґія

Културна і соціална антрополоґія є сполоченьска наука, котра ся занимать людьскыма културами, їх взником і вывоём, порівнаванём різных култур і значінём културы про чоловіка. На роздїл од соціолоґії але выходить од єднотливця і кладе вагу на то, як люде своїм културам і сполоченьствам розумлять. Прото ся інтересує тыж о історію і місцевы традіції.

Кухарьство

Кухарство або ґастрономія є в шыршым розуміню наука о одношіню културы а потравы, в ужшім розуміню іде о кухарьске або кулінарьске уменя (фр. l'art culinaire) або ґастрономію (наука о жалудку). В шыршім змыслї - ніч навеце - не йде лем о приправу їдел (варіня), але і о їх конзумацію.

Є то властнї (в ужшім розуміню) часть сектора служеб.

Ґастрономовым цїлём є зробити з приправы і конзумації їдла акт култівованый і повышыти тым їдячого чоловіка на културне бытя, підняти го з рівнї анімалной машыны котра лем жере.

Цілём кухарьского ремесла є приправити їдло так, жебы засытив на першім місцї духа конзументів. Прото основны части кухарьского ремесла суть:

култівація смаку їдла

култівація взгляду їдла

култівація паху їдла

култівація середовища, в котрім ся їдло сервірує

култівація ідеового підтексту їдла

Література

Література (з лат. littera = буква) або тыж писаня; в шыршім змыслї слова є то сукупность вшыткых писаных текстів, (з лат. textum = тканина) т.є. вшыткых екзістуючіх писемно зазначеных языковых проявів людства. То єсть література умелецька, наукова, технічна, часописецька, мемоарова і пріватна корешпонденція. В узшім змыслї слова ся літературов звычайно думать література умелецька, т.є. красна література, белетрія. Література тыж дїйствує як іншпірація про другых умелцїв - на мотівы літературных дїл выникають образы, скулптуры, піснї і в модерній добі тыж філмы.

Музика

Музика, (гр.) μουσική умѣня — вид умѣня, представляючый реалиту через звуковы умѣлецкы образы, котрый основаный на способности чоловѣка асоциовати слуховы почутя зоз властныма зажитками, зо станом и процесами вонкашного свѣта. Средством реализации музичных образох суть музичны звукы.Музика е организована система звукох. Выбер звукох, их ритмичне членѣня и их порядок становлюють якость, функцию и естетичный вплыв музикы. Тот естетичный вплыв музикы ся реализуе лем в рамках исторично змѣнных правил и добового смаку. Музика была барз довго вязана на обряд и за самостатне умѣня была вызнана позднѣйше.

Музична култура каждого народа властнит шпецифичность, котра ся указуе передо вшиткым в народной музыцѣ. На основѣ народной творчости розвивать ся професионалне музичне умѣня.Фахова дисциплина, котра штудируе музику и вшытко што з ньов споене ся называть музикология або тыж музична наука.

Музиканте суть люде, звязаны з музиков:

композиторы;

спѣваци;

интерпреты музикы;

диригенты;

Міфолоґія

Міфолоґія є наука занимаюча ся штудіов міфів, во вольнім значіню є тыж тото слово хосноване як термін про зборник міфів (напр. ґрецька міфолоґія).

Народ

Народ выражать

велику громаду людей, якых споює тоты самый язык, култура або історія

обывательство єдной державы

середню тай низшу верству громады (простый народ)

згромаджіня особ на літурґії

Полёваня

Полёваня або вадаска є в біолоґії і етолоґії актівіта при котрій є перенаслїдоване даяке звіря чоловіком за цілём ёго забитя про добытя їджіня.

Поп-култура

Поп-култура є сукупность імаґінації, думок, нагляду, постоїв, зображіня і далшых феноменів, котры суть в рамках неформалного соціалного консензу поважованы за найвыразнїшы части головного току (мейнстріму) културы, од початку до половины 20. стороча передовшыткым културы западной, од кінця 20. стороча аж до сучасности културы ґлобалной. Термін поп-култура часто сплывать з поймом масова култура, велё одборників їх але розлишує.

Ренесанція

Терміном ренесанція — од (лат.) renascent = зновуродженый — є означованый умелецькый слог і історічна епоха тырваюча од 14. до 17. стороча. Вызначовав ся міджііншым і зосвітщінём, індівідуалізмом і навернутём ку антіцї.

Термін зновузроджіня (rinascenza) быв першыраз ужытый в часї росквіту уменя і наукы, котре започало на кінцї 13. стороча в Італії, таліяньскым історіком Джорджо Васарім в роцї 1550. Термін ренесанція є французькый переклада хоснованый французькым історіком Жіл Мішелетом і дале росшырёваный швайчарьскым кунсісторіком Жакобом Буркгардтом в 19. сторочу.

Бігом послїднёй четвертины 20. стороча ся дакотры історіци зачали выражати у тїм змыслї, же ренесанцій могло быти і веце. Уважує ся о ренесанції 12. стороча і уж заведженым і обще приїманым терміном є кароліньска ренесанція. Дале є выраз хоснованый ужываный у споїню з народныма процесами у тїм часї, напр. анґліцька ренесанція, таліяньска ренесанція ітд.

Сербы

Се́рбы (серб.) Срби — южнославянскый народ, представителѣ котрого жиють в Сербии, Чорной Горѣ, Боснии и Герцеговинѣ, Хорватии, Германии, Австрии и другых штатах. Обще число особ около 12–13 млн. Основна конфесия — православие.

Сербскый язык належить ку славянской групѣ индоевропской родины.

Традіції

Традіції (латиньскы traditio < tradere передавати) значіть передаваня, найчастїше міджіґенерачне передаваня познаня, способностей, обычаїв ці етікы в рамках културы або ґрупы. Слово ся не хоснує лем в єдиным значіню. Розуміть ся під ним:

тото, што ся передавать (traditum);

процес передаваня (tradendum);

звыклости, конвенції, обычаї.

Удомашнїня

Удомашнїня (тыж доместікація) є поступне цїлене перетворёваня дико жыючіх видів орґанізмів, (жыботин, але і рослин, бактерій, ...) до видів валушных на годовлю. За удомашненый орґанізм є триманый такый вид, котрый годен без великого різіка годовати з заятю, респектіво (в узшым змыслї) (суб)вид, котрый жыє уж лем в заятю (або зато, же в дикій природї не годен пережыти, або зато, же го чоловік выгубив).

Доместікація пробігать процесом, котрый у базї копірує природный выбер.

Ужгород

Ужгород (Унґоград, Užhorod; Ungvár; Ungwar) — місто на Українї, 116 334 жытелїв (2012) адміністратівный центер Закарпатьской области.

Церьков (храм)

Суть еще иншы вызнамы того понятя → Церковь.

Церьков — култова будова у православных, католицькых і протестантьскых хрістіан, в якій ся одбывають реліґіны богослужіня.

Цівілізація

Понятя цівілізація мать веце значінь што ся односять к людьскій громадї. Слово цівілізація походить з латиньского слова про міщана або обчана, civis, з ёго адъєктівной формы, civilis. Быти "цівілізованым" значіло передовшыткым жыти в містї, в котрім платять правны нормы даной громады, в тім припадї римске обчаньске право, котры было згромаджене до консолідованый подобы в Corpus iuris civilis в 6. сторочу на імпулз візантьского цісаря Юстініана I. (483–565).

Ґронсько

Ґронсько ци Ґренланд (по ґронськы: Kalaallit Nunaat, МФА: [kaˈla:ɫit ˈnuna:t] «земля Ґронцюв»; по данськы: Grønland) є самоуправна держава удну Королювства Данія, котра ся розміщат меджи Сіверным ледовым и Атлантічным океанами. Хоть ґеоґрафічно Ґронсько є частёв Сіверної Америкы, културно и политічно вно вже булш ги тысячу рокув приналежит ид Европі (конкретно д Норвеґії а пак ид Данії). З територіёв 2 166 086 км2 и з людностёв 56,6 тыс. Ґронсько є ай майбулшый остров и майменше густозалюднена територія світу.

Іншыма языками

This page is based on a Wikipedia article written by authors (here).
Text is available under the CC BY-SA 3.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.