Великдень

Великдень — день, в якый хістіяне святкують Воскресїня Ісуса Хріста, што ся стало на третїй день по ёго смерти, причім за день смерти ся бере день першый. Свято называють тыж Пасха або Паска. Є найважливішым хрістіяньским святом, котре выказує радость з приводу перемогы Божого сына над Смертёв тай вічным Забытём. У Воскресїнї хрістіане видять потверджіня жывота по смерти, што є головным обсягом святкованя.

UkiePysanky2006
Писанкы

Референції

Тоты даны суть часточно або цалком основаны на перекладї статї Великдень на україньскій Вікіпедії.

Воскресїня Хріста

Воскресїня Хріста — воскресїня Ісуса Хріста з мертвых по трёх днях по смерти є централнов доктрінов в хрістіанстві, яка вігом стороч проповідала язычникам і є найвызначнїшов подїёв (і святом, знаным як Пасха ці Великдень) хрістіяньской громады. Апостол Павло повив, же як бы не быв Хрістос воскрес, тогды бы вшытка хрістіаньска віра была бы даремна:

Згодно з Павлом, вшытка хрістіяньска віра залежыть од воскресїня Хріста. Хрістіане шторік святкують воскресїня Хріста як час найбівшого свята літурґічного рока - Великодня.

Кондратович, Ириней

Ириней Кондратович (*18. марец 1881, Унгвар, Мадярске кралевство – †19. май 1957, Ужгород, Украина) – священик, историк, писатель, новинарь, културный и церковный дѣятель Подкарпатской Руси. Многы его биографы беруть му за зле, же знав ся приспособити до каждого режима, котры часто ся мѣняли в краю. Очевидно, же на практицѣ наповно ся дав вести тым постулатом Церкви, же всяка власть од Бога. По приходѣ Чехох привѣтствовав и хвалив нову демокрацию, зачав писати подля украинизованого нового правописа Ивана Панькевича, пропагованого Школскым рефератом. При «другых Мадярох» привѣтствовав навернѣня в лоно Святостефанской коруны, по «воззъеднаню» з «Совѣтами» участвовав в ликвидации Грекокатолицкой Церкви и «вернув ся» до православия.

Тройця (свято)

Тройця — едно з головных христианскых свят, инша назва котрого Пятидесятниця, на Украинѣ познате як Зелены свята.

Тото свято не мать сталый датум, як и Великдень, з котрым споене, приходить ся о сѣм тыждни по Великодню. День, коли ся ославуе, называть ся Свята Недѣля.

Фолклор

Фолклор (з анґліцького folk lore – народны знаня) означать проявы народной културы, якы ся сокотять на істій теріторії по предках. Фолклор може быти або словный (напр. приповідкы, ці леґенды), но тыж і спів (наприклад спів даякых співанок односячіх ся ку конкретным добам), драматічный фолклор (народный театер), ці танцї.

Фолклорны звычаї ся тыкають цїлой шоры різных подїй. Часто суть присвячены тому, што ся одбывать бігом рока (жнива, Різдво, Великдень), або бігом жывота людей (народжіня, свадьба, погріб).

Фолклорны проявы зачали чезнути з приходом модерной технікы; такой як ся зачало шырити уменя і записаный текст, якый люде уж были годні чітати, не было уж простору про властну народну творчость. В тых часах (19. стороча) ся цїлый ряд дослїджователїв пробовав документовати фолклорны звычаї з одлеглых кутів Европы. Їх робота приспіла до ґрунту фолклорістікы і етнолоґії, єднак тыж к підоймутю знаня о селї. Оперед было село внимане як завергнутягодне місце, много обродженцїв і културно дїяльных особ в своїм поглядї ся обернуло. Про Европу 19. стороча были народны мотівы з гор, сїльского середовища або далекых місц дашто нове, незнаме і выкликало велику одозву. Богатство народных звычаїв започало быти швыдко розумено як народна дїдовизна, з яков ся могли чісленно выникаючі народы добрї ідентіфіковати.

Фолклор ся проявує і в матеріаловым выражіню – як малярство, архітектура, руков вырабляны продукты або і ґастрономія.

Іншыма языками

This page is based on a Wikipedia article written by authors (here).
Text is available under the CC BY-SA 3.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.